8-го листопада Єврокомісія рекомендувала почати переговори з Україною про вступ до ЄС. Коли вони можуть розпочатися, що Україні ще потрібно зробити до цього, про боротьбу з корупцією, подальшу підтримку Європи та про те, чому Україна потрібна ЄС — в ексклюзивному інтерв'ю з пані послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою.
У звіті Єврокомісії від 8-го листопада йдеться, зокрема, про роботу, яку Україна має виконати для подальшої інтеграції в ЄС. На чому Україні слід зосередитися?
Звіт стосується багатьох аспектів. Як і для інших країн-кандидатів до ЄС, у нас є 35 розділів для переговорів, що об'єднані в шість кластерів. Якщо лідери країн ЄС на Раді, що відбудеться в середині грудня в Брюсселі, ухвалять позитивне рішення про початок переговорів, наступним кроком буде отримання Єврокомісією так званого переговорного мандату — своєрідної книги правил, чого ми маємо досягти в ході дискусій. У звіті зазначено, що терміни отримання цього мандату — березень 2024-го. Тож сподіваємося, саме тоді офіційно розпочнуться переговори.
Але до того, як це станеться, є чотири сфери, на яких Україна має зосередитися. Це кадрове забезпечення НАБУ, деякі зміни до закону про декларації, ухвалення закону про лобіювання, а також ухвалення нормативно-правової бази відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії щодо нацменшин.
Минулого року Україна набрала 33 бали зі 100 за індексом сприйняття корупції. Це низький показник, але Болгарія, Хорватія та Румунія мали приблизно такий самий на початку переговорного процесу про вступ до ЄС. Чи можуть ці 33 пункти стати проблемою в переговорному процесі?
Боротьба з корупцією — процес, який ніколи не зупиняється.Україна — не єдина країна, що має корупцію, але ви вже зробили багато роботи. У вас є чотири функціонуючі антикорупційні інституції, є реформовані суди, не всі, але це процес, який триває. У вас є вільні засоби масової інформації, сильне громадянське суспільство. Тож я б трохи піддала сумніву індекс сприйняття, тому що коли корупція є темою, про яку ви щодня читаєте, чутливість і сприйняття зростає. Важливо продовжувати роботу над антикорупційними заходами, і результати не забаряться. Не думаю, що 33 бали в індексі є проблемою. Це було б проблемою, якби не було руху в позитивному напрямку. А він є.
Чи з’являться ризики для України в процесі євроінтеграції після того, як Угорщина стане головувати в ЄС у липні?
Країна, що головує, сприяє досягненню згоди з конкретних питань у різних формаціях, радах, робочих групах. Тому не думаю, що будь-яке головування може вплинути на рішення щодо чогось у той чи інший бік. Це не та роль.
Євросоюз — це структура, яка має певні сфери, що діють на основі консенсусу. Розширення ЄС є однією з них. Кожна країна може мати свою точку зору. Тож важливо серйозно ставитися до занепокоєння, яке висловлює той чи інший член ЄС. З Угорщиною важливо мати тісний діалог, бо розширення Євросоюзу залежить від одностайності.
Які цілі ви — як посол, перед собою ставите, якщо ми говоримо про Україну?
Я працювала з Україною протягом дев'яти років. Коли я передала звіт президенту Зеленському, прем'єр-міністру Шмигалю та віцеспікерам Верховної Ради, це був дуже емоційний момент. Ще кілька років тому цього було неможливо уявити. Ви платите найвищу ціну і щодня демонструєте хоробрість і самопожертву, але сподіваємося, шлях до ЄС завершиться вашим членством в Євросоюзі.
Чого я хочу досягти? Перше — зробити все можливе, щоб допомогти Україні у військових зусиллях. Друге — бути свого роду радником і голосом, що пояснює Брюсселю що відбувається тут і навпаки. Трете — тісно взаємодіяти з громадянським суспільством, ЗМІ, бізнес-спільнотою, щоб дійсно бути присутністю Євросоюзу в Україні.
Що Україна може зробити для ЄС?
Членство в Європейському Союзі, як пункт призначення, куди Україна прагне потрапити, буде важливим якорем для України в майбутньому.
Дозвольте мені процитувати Урсулу фон дер Ляєн: геополітичні події показують, що розмір і вага мають значення. В той час, коли російська агресія підриває норми міжнародного права, для європейського континенту важливо триматися разом, а Україна — велика, стійка країна з добре освіченим населенням, багата на природні ресурси, з енергетичним потенціалом та найкращою армією, про яку тільки може мріяти Європа. Отже, ця комбінація факторів вказує на те, що ЄС і Україна потребують один одного.
Які спільні проєкти заплановані найближчим часом між Україною та ЄС і чи продовжиться військова співпраця?
Військова співпраця триває. З початку повномасштабного вторгнення ЄС та країни-члени виділили понад 82 мільярди євро у вигляді військового, гуманітарного, бюджетного та проєктного фінансування, і ми продовжимо це робити. Зараз ми ухвалюємо законодавство про так званий "Український фонд" у розмірі 50 мільярдів євро. Це буде чотирирічна комбінована програма — поєднання бюджетної підтримки, інструменту гарантій для проєктів з європейськими та міжнародними фінансовими установами, а також програми технічної підтримки в розбудові інституцій. Це схвалять, сподіваюсь, до кінця року.
На додаток у нас є місія ЄС, яка налічує понад 300 людей, що допомагають у реформуванні сектору безпеки. Колеги з гуманітарної частини Єврокомісії працюють з регіонами над гуманітарними питаннями. Є програма, що допомагає з культурною спадщиною та розмінуванням.
Також обговорюється питання про 20-мільярдний пакет Європейського фонду миру, який передбачає військове відшкодування країнам-членам ЄС, що надсилають зброю в Україну.
