Повномасштабна війна вплинула на структуру економіки Одеської області: скоротилася роль туризму, натомість активніше розвиваються Дунайські порти, виробництво електрообладнання та сервісні підприємства. Водночас регіон залишається залежним від морської логістики та стикається з дефіцитом працівників.
Про зміни в економіці Одещини в етері Українського радіо Одеса розповів доктор економічних наук, завідувач кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин ОНУ імені Мечникова Сергій Якубовський.
У липні 2026 року на тлі посилення російських атак на портову інфраструктуру та цивільні судна скоротилася робота морського коридору через порти Великої Одеси. З 22 липня нові судна тимчасово не заходили до портів, оскільки частина судновласників призупинила суднозаходи через безпекові ризики. Водночас самі порти офіційно не оголошували про повну зупинку роботи.
Що буде, якщо порти зупиняться
За словами Сергія Якубовського, повна зупинка портів Великої Одеси матиме серйозні наслідки для економіки регіону та України загалом. Він вважає, що питання безпеки судноплавства потрібно вирішувати на державному рівні, оскільки Одещина самостійно не може гарантувати стабільну роботу портової інфраструктури.
Економіст зазначив, що альтернативні маршрути не здатні повністю замінити порти Великої Одеси. Дунайські порти також зазнають атак, однак їхня інфраструктура менш складна, а судна, які ними користуються, — менші.
«Для нас логістика і морський транспорт дуже важливі. Якщо Росія може, наприклад, через Балтію торгувати, для нас лише Одещина і Дунайський регіон, порти. Більше немає ніде в Україні виходу до моря. Тому це критично, критично для нас», — сказав Сергій Якубовський.
За його словами, повна зупинка морських перевезень насамперед створить проблеми для аграрного сектору, який значною мірою залежить від експорту.
Найбільше постраждає сільське господарство
За оцінкою Якубовського, у разі зупинки портів насамперед виникнуть проблеми з реалізацією нового врожаю. Україна експортує значну частину виробленої пшениці та іншої аграрної продукції, тому припинення морських перевезень змусить шукати альтернативні маршрути. Автомобільні перевезення, за його словами, не зможуть швидко компенсувати такі обсяги, а їхня вартість буде вищою.
«Сільське господарство найбільше постраждає. Потім металургійна промисловість. Ну і менше всього — імпорт», — зазначив Сергій Якубовський.
За його словами, швидко переробити весь урожай усередині країни також не вдасться. Для цього потрібні підприємства, обладнання, працівники та значні інвестиції. Якубовський вважає, що в Україні недостатньо розвинена переробна промисловість, оскільки значну частину аграрної продукції експортують як сировину.
«Якщо його не вивезти, то ринок невеликий в Україні, тому що населення скорочується і у нас все ж таки не розвинута переробна промисловість, більшість продукції вивозиться», — сказав економіст.
Чому фермер не може одразу почати виробляти макарони
Одним із варіантів могла б стати переробка зерна всередині країни — зокрема виробництво макаронів, печива чи іншої продукції тривалого зберігання. Однак, за словами Якубовського, налагодити таке виробництво за кілька місяців неможливо.
Для цього потрібні значні інвестиції, спеціалізоване обладнання та підготовлені працівники. Крім того, на думку економіста, держава має створювати умови, за яких українська продукція зможе конкурувати з імпортною.
«Фермер сам не може це зробити дуже швидко — знайти гроші. І головне — ціна на ринку у нас інколи майже однакова на вироби, які зроблені в Туреччині, Польщі, і на українські. Тобто це має бути якась підтримка власного виробника, як мінімум через пільгове кредитування», — пояснив Сергій Якубовський.
Як змінилася економіка Одещини за час повномасштабної війни
Однією з галузей, на які вплинула повномасштабна війна, став туристичний сектор. До повномасштабного вторгнення Одещина була серед лідерів України за надходженнями від туристичного збору. Нині цей показник, за словами Якубовського, скоротився приблизно вдвічі. Основною причиною економіст називає безпекову ситуацію.
Водночас змінилася логістична карта області. Після блокади портів Великої Одеси почав активніше розвиватися Дунайський портовий кластер — Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. За оцінкою Якубовського, їхня сумарна потужність становить близько 20 мільйонів тонн вантажів на рік.
Дунайський напрямок також має обмеження. Цього року на судноплавство, за словами економіста, впливає низький рівень води через посуху в Європі. Він припускає, що восени ситуація може покращитися.
«Я думаю, що частка Дунайського регіону в судноплавстві у другій половині 2026 року буде більшою, ніж у трьох одеських портах», — сказав Сергій Якубовський.
В Одеській області розвивається виробництво електрообладнання
Повномасштабна війна також створила попит на окремі види продукції. Серед секторів, які почали активніше розвиватися, Якубовський назвав виробництво електрообладнання та систем безперебійного живлення.
Як приклад він навів компанію LogicPower, яка, за його словами, збільшила обсяги виробництва та обслуговування обладнання для забезпечення електроживлення під час відключень.
«Цей сектор почав дуже стрімко розвиватися на Одещині. Також виробництво альтернативної електроенергії збільшилося — це сонячна енергія, енергія вітряних станцій», — зазначив економіст.
За словами Якубовського, на Одещині також з'явилося виробництво солі поблизу Чорноморська. Крім того, розвиваються сервісні центри з ремонту та обслуговування техніки.
Дефіцит працівників стає окремою проблемою
Ще одна проблема, яка загострилася під час повномасштабної війни, — нестача працівників. За словами Якубовського, її, зокрема, відчувають фермерські господарства, яким складно знайти людей для сезонних робіт та збору врожаю. Підприємства намагаються компенсувати дефіцит працівників автоматизацією, однак це можливо не в усіх виробничих процесах.
Якубовський також заявив, що після змін у правилах бронювання, які, за його словами, набули чинності 1 серпня, ситуація для частини підприємств стала складнішою.
«З 1 серпня ще більш жорсткішими стали умови. Кількість місць для бронювання зменшилася навіть на тих підприємствах, які ще в липні могли бронювати більше людей. Тобто ця проблема стала ще більш гострою для економіки», — розповів економіст.
Одним із можливих способів компенсувати дефіцит робочої сили Якубовський назвав залучення трудових мігрантів. Він зазначив, що такий шлях проходили й інші країни, зокрема Німеччина після Другої світової війни.
Водночас економіст вважає, що Україна потребує реформування системи мобілізації. На його думку, нинішні бюрократичні процедури можуть створювати перешкоди навіть для людей, які готові служити у ЗСУЗбройні сили України.
«Нам треба провести корінну реформу мобілізації. Тому що зараз є ситуація, коли людина хоче служити в ЗСУ, а для того, щоб пройти ТЦКТериторіальний центр комплектування, вона має спочатку пройти медичну комісію і знайти 15 довідок від різних лікарів. Таке враження, що людині, яка хоче служити, створюють перепони», — сказав Сергій Якубовський.
На думку Якубовського, для подальшого розвитку економіки Україні необхідні підтримка переробної промисловості та українських виробників, інвестиції в енергетику, а також розв'язання проблеми дефіциту працівників.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
