Через тривалу спеку та нестачу опадів рівень води у Дністрі та Дунаї знижується. У липні водність більшості річок басейну Дністра становила лише 10–40% від норми, а 8 липня гідрологи зафіксували найменший добовий приплив до Дністровського водосховища за весь період його експлуатації.
Наразі загрози масових перебоїв із питною водою в Одеській області немає, однак фахівці називають ситуацію напруженою. Дністровське водосховище віддає майже утричі більше води, ніж отримує, рівень Дунаю також суттєво знизився, а за останні 10–15 років Одещина, за даними Басейнового управління, втратила майже 30% малих річок.
Що відбувається з Дністром і Дунаєм, як маловоддя впливає на водопостачання, судноплавство та природу і до чого має готуватися Одеська область — у матеріалі Суспільного.
Рівень Дністра падає: водосховище віддає більше води, ніж отримує
29 липня Одеська міська рада з посиланням на Український гідрометеорологічний центр повідомила про критичну гідрологічну ситуацію в басейні Дністра. Липень 2026 року став одним із найпосушливіших за останні роки.
Водність більшості річок басейну Дністра становила 10–40% від норми, а приплив до Дністровського водосховища — близько 21% середньобагаторічного показника. 8 липня гідрологи зафіксували найменший добовий приплив до водосховища за весь період його експлуатації.
Виконувач обов'язків начальника Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю Павло Буланович називає ситуацію загрозливою, однак поки не критичною:
«Ситуація, в принципі, загрозлива. Вона не є критична на 100%, як в нашому розумінні, що вона критична. Але вона до того йде».
За його словами, біля Білгород-Дністровських захисних споруд рівень Дністра становив 1,2 метра за норми 1,4 метра, у Маяках — 1,06 метра за норми 1,36 метра. Найбільше відхилення зафіксували на Турунчуку: там рівень води становив 84 сантиметри за норми 1,82 метра.
Головний науковий співробітник Інституту ринку та еколого-економічних досліджень НАН України Сергій Степаненко розповів, що гідрологічна посуха вже охопила верхню частину Дністра. За його словами, приблизно за місяць до запису інтерв'ю у Хотині Чернівецької області протягом трьох днів не подавали воду у водопровідну мережу через нестачу води.
Для Одещини наслідки маловоддя поки пом'якшує Дністровське водосховище. Воно накопичує воду у більш водні періоди та віддає її під час посухи.
Однак запаси водосховища також скорочуються. За словами Булановича, приплив становить близько 30 кубометрів води за секунду, тоді як скид — 85 кубометрів за секунду. Таким чином, водосховище віддає майже утричі більше води, ніж отримує.
Через критично низький рівень Дністра Україна та Молдова провели позачергове засідання Комісії басейну річки Дністер. Сторони домовилися на два тижні зменшити скид води з Дністровського комплексного гідровузла до 85 кубометрів за секунду, щоб зберегти запаси води.
Голова молдовської громадської організації Watchdog.md Валеріу Паша розповів Суспільному, що для Молдови ситуація особливо небезпечна, оскільки Дністер є основним джерелом питної води для Кишинева та низки інших міст.
«Це дуже серйозна проблема для Молдови, тому що Дністер є основним джерелом питної води для Молдови, для Кишинева і не тільки для інших міст. І зараз зникає та кількість води, яка необхідна для стабільного постачання, тобто існує реальний ризик того, що Кишинів залишиться без води.»
За словами Паші, маловоддя Дністра також стало темою проросійських інформаційних кампаній у Молдові, в яких Україну звинувачують у штучному зменшенні стоку через роботу гідроенергетичних об'єктів. Він називає ці твердження неправдивими та пов'язує нинішню ситуацію передусім із посухою в Карпатах. Серед інших чинників Паша називає вирубування лісів, високу температуру та малу кількість опадів.
Сергій Степаненко також пов'язує маловоддя з глобальною зміною клімату, тривалими періодами високої температури та нестачею опадів у Карпатах.
Дунай міліє по всій Європі: як це впливає на судноплавство
Низький рівень води фіксують і на Дунаї. Станом на 8:00 7 серпня на українській ділянці річки він у середньому був приблизно на два метри нижчим за звичні показники, розповів Павло Буланович. У різних точках падіння становило від півтора до майже трьох метрів.
На пункті спостереження в Рені рівень води становив близько 2,3 метра за мінімальної норми 5,7 метра. У Вилковому — 25 сантиметрів за мінімальної норми 80 сантиметрів.
Від рівня Дунаю залежить і стан придунайських озер Одещини, зокрема Катлабуха, Китаю та Кагула, які отримують воду з річки.
Маловоддя охопило й інші країни басейну Дунаю. У Румунії 2 серпня військові почали операцію з підриву скелі в Дунаї, щоб змінити напрямок течії та забезпечити достатній приплив води до атомної електростанції «Чернаводе». Причиною став рекордно низький рівень річки через посуху.
За словами Сергія Степаненка, гідрологічна посуха вже впливає не лише на енергетику, а й на транспорт. Через зменшення глибин судна не можуть працювати з номінальним завантаженням, а на окремих ділянках річки рух ускладнений.
Президент Асоціації українських портів «Укрпорт» Дмитро Барінов розповів Суспільному, що українські дунайські порти продовжують працювати. Судна заходять у Рені та Ізмаїл, працює і приватний порт в Орлівці.
Водночас низька вода створює навігаційні обмеження. Додатково на роботу портів впливають безпекові умови: під час повітряних тривог судна мають реагувати на загрозу та, за потреби, відходити від причалів.
За словами Барінова, падіння рівня Дунаю відбувається щороку, однак у 2026 році воно стало екстремальним практично вздовж усієї річки.
На окремих ділянках глибини вже не дозволяють проходити повністю завантаженим баржам. Барінов навів приклад кількох караванів Українського Дунайського пароплавства із зерном, які мали прямувати до Констанци. Для проходження однієї з ділянок у Болгарії їм потрібно близько двох метрів глибини, тоді як місцями залишався приблизно метр або менше.
Зменшити осадку суден можна, частково розвантаживши баржі, однак це потребує додаткових витрат і часу. Тому частина судноплавних компаній очікує на поліпшення навігаційних умов.
Суспільне також звернулося до Адміністрації морських портів України щодо ситуації на українській ділянці річкового транспортного коридору. На момент підготовки матеріалу редакція відповіді не отримала.
Низький рівень води водночас відкрив те, що роками залишалося на дні та берегах Дунаю. У Болгарії поблизу села Ряхово місцевий житель виявив рештки мамонта. Фахівці Регіонального історичного музею в Русе дістали їх із мулу для подальшого дослідження.
За словами директора музею Миколи Ненова, знайшли нижню щелепу із зубами, бивень із трьох частин, лопатку та інші кістки. За попередніми оцінками, вони належали молодому мамонту віком близько трьох років.
Падіння рівня Дунаю також оголило залишки об'єктів римської доби на території Болгарії.
Від нестачі води страждають екосистеми, малі річки та Куяльник
Маловоддя впливає не лише на водопостачання та судноплавство, а й на природні екосистеми Одещини.
Начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв звертає увагу передусім на гирла Дунаю та Дністра — території, де мешкає велика кількість видів тварин і рослин.
За його словами, через нестачу води підсихають десятки тисяч гектарів очерету, кущів і верболозу. Це збільшує пожежну небезпеку: у разі займання вогонь може знищувати значні ділянки природних комплексів.
На Дністрі мешкають близько 300 видів птахів, а за достатнього рівня води їхні скупчення можуть налічувати десятки тисяч особин. Зниження рівня річки означає менше кормових територій і риби, зокрема для пеліканів.
Маловоддя впливає і на коровайку — вид, який залежить від розливів Дністра. За словами Русєва, раніше колонії могли налічувати 1000–1500 гнізд, тоді як нині йдеться лише про кілька десятків пар.
«Стабільність екосистеми порушиться і це дуже негативно скажется на збереженні біорізноманіття», — каже він.
Ще одним наслідком можуть стати сприятливіші умови для розмноження комарів у мілких озерах.
Проблема стосується не лише великих річок. За словами Павла Булановича, за останні 10–15 років Одеська область втратила майже 30% малих річок. Із приблизно 230 річок регіон, за його оцінкою, втратив близько 60.
Найбільше це стосується півночі та центральної частини області. Малого Куяльника, за словами Булановича, фактично вже немає. Великий Куяльник, який живить Куяльницький лиман, приблизно на 80% не виконує своєї функції. Одним із наслідків стало обміління самого лиману.
Складною залишається ситуація і в південній Бессарабії. Через нестачу води держава обмежила використання водних ресурсів для частини підприємств, які мають дозволи на спеціальне водокористування.
У басейні Дністра через маловоддя такі обмеження запровадили для 92 водокористувачів.
Чи вистачить Одесі питної води та що буде через 20–30 років
Дністер і Дунай залишаються основними джерелами питної води для значної частини Одеської області. Одеса, Чорноморськ, Південне та Теплодар отримують воду з Дністра через Одеський водопровід.
На запит Суспільного у Басейновому управлінні водних ресурсів річок Причорномор'я та нижнього Дунаю повідомили, що наразі підстав говорити про загрозу масових перебоїв із питною водою в області немає.
«Станом на сьогодні підстав говорити про масову загрозу залишити Одеську область без питної води немає. Водночас ситуація залишається напруженою та потребує постійного контролю».
На тлі маловоддя Одеська міська рада також закликала жителів ощадливіше використовувати питну воду.
Павло Буланович розповів, що ситуація з водопостачанням Одеси залишається стабільною, хоча має негативну динаміку. За його словами, якщо маловоддя посилюватиметься, регіону можуть знадобитися додаткові заходи економії води.
«Сьогодні ситуація така, що нам необхідно вкрай замислитися про те, як це зекономити. Чистиш зуби вранці – виключи воду. Якщо ми самі не будемо за цим слідкувати, то за нас це ніхто не зробить.»
Водночас довгострокова проблема полягає не лише в нинішньому падінні рівня річок. Головний науковий співробітник Інституту ринку та еколого-економічних досліджень НАН України Сергій Степаненко вважає, що Одеській області потрібна окрема водна стратегія на наступні десятиліття.
За його словами, вона має визначити, як забезпечувати населення питною водою, фермерські господарства — водою для зрошення, а придунайські озера — необхідними обсягами водних ресурсів.
«Тобто, для Одещини потрібна своя водна стратегія. І цієї водної стратегії для Одещини поки що немає.»
Степаненко прогнозує, що зі зростанням середньої температури збільшуватимуться випаровування та кількість хвиль спеки. Через це критичні ситуації з водою, за його оцінкою, виникатимуть частіше та ставатимуть інтенсивнішими.
На горизонті 20–30 років, за оцінкою науковця, клімат Української Бессарабії може наблизитися до напівпустельного. За таких умов вирощувати зернові та овочеві культури без зрошення стане вкрай складно або неможливо.
У найближчі два роки за кошти благодійників планують розробити стратегію адаптації Одеської області до зміни клімату. Також у межах українсько-німецького проєкту мають відібрати три громади області, для яких створять і профінансують локальні плани адаптації. За інформацією з оригінального сценарію, конкурс має тривати до кінця серпня.
Павло Буланович водночас закликає враховувати не лише ризик посух. За його словами, після тривалих маловодних періодів регіон може зіткнутися і з паводками, тому водна політика має передбачати обидва сценарії.
«Сьогодні в нас є те, що ми називаємо загрозлива ситуація для водних ресурсів Одеської області.»
Наразі ситуацію вдається стримувати завдяки запасам Дністровського водосховища, обмеженню водокористування та домовленостям щодо режиму роботи Дністровського гідровузла. Водночас фахівці наголошують: Одещині потрібне довгострокове планування використання водних ресурсів і адаптація до кліматичних змін, адже періоди маловоддя можуть повторюватися частіше.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
