Скасування дипломної постановки п'єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» в Одеському обласному академічному драматичному театрі стало предметом перевірок після того, як режисер Андрій Гришин оприлюднив аудіозаписи засідання художньої ради. Нині їх вивчає Департамент культури Одеської обласної військової адміністрації, а представниця Уповноваженого із захисту державної мови після державного контролю склала п'ять адміністративних протоколів і передала записи до СБУ для перевірки в межах компетенції.
Постановка мала стати дипломною роботою Гришина — студента Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Репетиції розпочалися у березні, однак приблизно за два тижні до запланованої прем'єри виставу скасували. Згодом відбулося засідання художньої ради театру, під час якого, за словами режисера, обговорювали не лише його постановку, а й саму п'єсу Куліша.
Суспільне зібрало позиції режисера, університету, Одеської ОВА та представниці мовного омбудсмена і розповідає, як розвивався конфлікт навколо «Мини Мазайла».
Як «Мина Мазайло» мала стати дипломною виставою
Про скасування дипломної постановки «Мини Мазайла» режисера Андрія Гришина раніше повідомило видання «Главком».
У коментарі Суспільному Гришин розповів, що студенти режисерського факультету самостійно шукають театр, у якому зможуть поставити дипломну виставу.
«Треба на четвертий курс знайти собі театр, домовитися про виставу, поставити її та захистити по ній диплом», — розповів режисер у коментарі Суспільному.
За словами режисера, ще у 2025 році він звернувся до Одеського обласного академічного драматичного театру, надіславши листа на електронну пошту. Після цього його запросили на зустріч із виконувачкою обов'язків директора — художньою керівницею театру Оленою Шрамко-Пушкіною.
«Я приїхав в Одесу, ми з нею зустрілися, запропонував п'єсу Миколи Куліша "Мина Мазайло", і вона її погодила», — сказав він.
За словами Гришина, сторони також обговорили строки постановки. 17 березня він розпочав репетиції з акторами театру.
Режисер наголошує, що не змінював авторський текст, уникав власних вставок, а після початку репетицій регулярно обговорював постановку з художньою керівницею театру та враховував її зауваження і поради.
Водночас, за його словами, поступово претензії почали стосуватися вже не лише режисерських рішень, а й самої п'єси. Зокрема, Гришин стверджує, що його просили змінити окремі фрази, а одну зі сцен вирізали після того, як у ній, за словами режисера, художня керівниця «побачила нацизм».
За словами режисера, приблизно за два тижні до прем'єри художня керівниця після перегляду репетиції підтвердила, що вистава відбудеться. Однак уже того ж вечора актори отримали повідомлення про її скасування.
Невдовзі після цього відбулося засідання художньої ради театру.
За словами Гришина, більшість дискусії, яка велася російською мовою, стосувалася не режисерських рішень, а самого твору. Зокрема, звучали твердження, що п'єса «не на часі», «може викликати міжнаціональну ворожнечу», а під час показу між глядачами може виникнути конфлікт.
Після обговорення від відкритого показу постановки відмовилися.
Дипломний проєкт прибрали з репертуару театру. Замість нього в репертуарі з'явилися інші вистави, зокрема «Жінка на біс» московського театрального режисера Павла Урсула.
Чому режисер обрав саме «Мину Мазайло»
Андрій Гришин розповів, що свідомо запропонував для дипломної постановки саме п'єсу Миколи Куліша.
«Я люблю Куліша, мені подобається його драматургія і те, як він створює сюжетні лінії та персонажів. "Мина Мазайло" — яскравий приклад цього», — розповів режисер в коментарі Суспільному.
Гришин вважає, що п'єса, написана майже 100 років тому, залишається актуальною й сьогодні.
«Куліш ще 100 років тому зафіксував феномен, коли українці стидаються свого походження. Такі самі явища я бачив, коли був у Маріуполі».
Гришин також розповів, що під час роботи спирався на театральну школу Леся Курбаса, першого режисера-постановника п'єси. Прем'єра відбулася 1929 року, коли «Мина Мазайло» вийшла друком. Вистави мали незмінні аншлаги, зокрема й в Одесі.
«Під впливом російської культури ми погано знали власну. Лише зараз відбувається розвиток української драматургії та української театральної школи, і Курбас є однією з ключових постатей цієї історії. Мені було цікаво спиратися на його підходи та методологію, попрацювати сьогодні з цим матеріалом та акторами».
За словами режисера, історія постановки п'єси має ще один символічний вимір:
«Після згортання політики українізації творчість Миколи Куліша, зокрема й п'єсу «Мина Мазайло», радянська влада заборонила. Самого драматурга звинуватили в «буржуазному націоналізмі», заарештували, а 3 листопада 1937 року разом із режисером Лесем Курбасом розстріляли в урочищі Сандармох за рішенням особливої трійки НКВСНКВС — це Народний комісаріат внутрішніх справ, центральний орган державного управління СРСР та союзних республік у 1934–1946 роках, який виконував функції охорони порядку, а також був головним інструментом масових політичних репресій, політичного терору та управління системою концтаборів».
Від скасування вистави до перевірок
Після рішення не випускати постановку конфлікт між режисером і театром продовжився. За словами Гришина, театр почав надсилати до університету листи зі звинуваченнями на його адресу:
«Коли вже другий лист надійшов із цими трьома кримінальними статтями, я був шокований».
За словами Гришина, у листах, зокрема, згадувалися статті про державну зраду та виправдовування збройної агресії.
Коментуючи ці звинувачення, режисер розповів про своє навчання в Маріуполі.
«Я був студентом акторського факультету Маріупольського коледжу мистецтв. Виїхав з міста свідомо за день до того, як окупанти скинули бомби на мій рідний театр. Тому мені важко коментувати ці звинувачення», — зазначив Гришин.
У Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Суспільному повідомили, що не уповноважені давати правову оцінку діям театру.
Водночас виш підтвердив, що організація практичної підготовки студентів здійснюється відповідно до законодавства, освітніх програм та внутрішніх нормативних документів.
Після скасування постановки Гришин оприлюднив аудіозаписи засідання художньої ради. Після цього конфлікт навколо дипломної вистави вийшов за межі театру.
У департаменті культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОВА на запит Суспільного повідомили, що до них надходили звернення з приводу скасування вистави.
У відповіді зазначили, що формування репертуару та художні рішення належать до компетенції театру, тому департамент не може втручатися в ці процеси.
Водночас там підтвердили, що вивчають аудіозаписи засідання художньої ради з метою всебічного, об'єктивного та неупередженого з'ясування обставин.
«Наразі департаментом вивчаються аудіозаписи засідань художньої ради театру, надані режисером дипломної вистави "Мина Мазайло". За результатами розгляду буде надана відповідна правова оцінка та вжито заходи реагування відповідно до чинного законодавства».
У відповіді також наголосили на значенні української культурної спадщини:
«В умовах боротьби за національну ідентичність збереження, вивчення та популяризація української літературної спадщини набуває особливого значення... Таким чином, безпідставне скасування вистави є неприйнятним».
Після перевірки мовного омбудсмена склали п'ять адмінпротоколів
На ситуацію відреагував і Уповноважений із захисту державної мови.
Представниця Уповноваженого із захисту державної мови Анна Неруш повідомила, що після звернення режисера розпочали державний контроль. За її словами, театр двічі відмовився надавати матеріали, необхідні для перевірки.
«Питання було не лише в мові (а питання завжди не лише в мові), а й у тезах, що там озвучувалися», — наголосила Неруш.
Саме тому, зазначила представниця омбудсмена, аудіозаписи передали до СБУ для перевірки в межах компетенції.
Під час розгляду члени художньої ради пояснили використання російської мови тим, що, за їхніми словами, цього нібито просив сам режисер. Водночас Неруш зазначила, що під час особистого спілкування він вільно володів українською мовою, а закон не передбачає використання недержавної мови під час роботи комунальних установ на прохання окремої особи.
За результатами перевірки представниця Уповноваженого склала п'ять адміністративних протоколів: один — щодо виконувачки обов'язків директора — художнього керівника театру за невиконання законних вимог Уповноваженого; чотири — щодо членів художньої ради за порушення статті 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Позиція театру
2 липня Суспільне направило інформаційний запит до Одеського обласного академічного драматичного театру з проханням прокоментувати обставини скасування вистави, роботу художньої ради, листи до університету та озвучені режисером твердження.
На момент публікації відповіді редакція не отримала.
«Мина Мазайло»: від шкільної програми до театральних сцен
«Мина Мазайло» — сатирична комедія Миколи Куліша, написана 1928 року, про русифікацію, мовну ідентичність та прагнення частини суспільства зректися власного походження заради кар'єри й суспільного статусу. П'єса входить до шкільної програми з української літератури та ставиться в українських театрах, зокрема в Одеському театрі юного глядача імені Юрія Олеші.
В описі вистави на сайті закладу зазначається, що «Мина Мазайло» — це «гостра сатира на соціальні та мовні проблеми, які відбувалися в Україні 100 років назад, та досі не втратили актуальності». У театрі також називають головною темою твору «проблему вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови».
П'єса також належить до сотні знакових творів української літератури за версією Українського ПЕН-клубу.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
