Військовий Віталій Шумей, який у серпні 2022 року отримав важке мінно-вибухове поранення голови у бою біля Авдіївки, почав говорити короткими фразами. Такі результати реабілітації, яку Віталій проходить на Львівщині. У цьому бійцеві допомагає команда фахівців та батько, який поруч з сином на усіх етапах лікування та відновлення.
Більше про успіхи Віталія Шумея в реабілітації дізнавалося Суспільне.
Через мінно-вибухову травму та перелом черепа з обох сторін Віталій Шумей втратив можливість ходити, рухатися, говорити, а також самостійно їсти. Військовий переніс три операції, проходив реабілітацію в Іспанії, а восени 2023 року повернувся в Україну та продовжив відновлення на Львівщині.
Поруч з ним вже рік і вісім місяців, відколи Віталій отримав поранення, перебуває його батько.
"Це масаж очей, зараз буду робити на щоках, щоб він міг розмовляти і їсти. Це я такий масаж роблю постійно перед їжею. І от такий, щоб він добре ковтав. Перед тим як він має спілкуватися, я його повинен так підготувати, і тоді він починає спілкуватися, їсти і жартувати", — розповідає батько Віталія Сергій Шумей.
Щодня Віталій займається з логопедом по годині, також багато з ним говорить тато.
"От ми маємо результат, те що ми уже починаємо розмовляти і він правильно мислить, короткі фрази, але не просто так, а по темі. Також займаються фізіотерапевти – руки розминають, спину, ноги – все. От коли ми приїхали, в нас руки були згорнуті, от так він не розтискав, зараз ви бачите, чого ми досягнули. Він, коли набридне йому лежати, уже починає потягуватися, вже починає руками працювати – це для нас досягнення", — ділиться Сергій Шумей.
Боєць відновлюється у реабілітаційному центрі "Модричі" на Львівщині, відколи він повернувся з Іспанії. Там Віталій сказав татові перші слова. Проте наприкінці літа у Віталія трапився напад епілепсії і його стан знову погіршився. Лікування і реабілітація на Львівщині дали позитивні результати. Минулого тижня Віталій знову заговорив.
"Він почав говорити, він почав більше контролювати голову, проявляти емоції різноманітні, тобто сміх, плач, сум. Але це не лише моя заслуга, це заслуга і ерготерапевта, і логопеда, тобто ми працюємо в команді і за допомогою цього досягаємо успіху. Також батько спілкується багато, розказує – це також вносить свій вагомий внесок в результат, що Віталій розумів, де він знаходиться, що з ним відбувається і що з ним сталось", — каже фізичний терапевт Микола Надич.
А ще батько часто жартує з Віталієм і грає йому на губній гармошці.
"Я думаю, ще трохи і ми встанемо. Я вас запевняю, ми свого досягнемо. І поїдемо ми здорові додому", — додає Сергій Шумей.
