У Кропивницькому Кіровоградський районний суд продовжив запобіжний захід на 60 діб колишньому розвіднику Роману Червінському, якого підозрюють у справі щодо обстрілу російськими військовими аеродрому "Канатове" у липні 2022 року. Червінський має виконувати покладені на нього обовʼязки в межах застави.
Про це Суспільному розповів прокурор Віктор Кобець.
За його словами, суд таким чином задовольнив клопотання прокуратури. Червінський має виконувати покладені на нього обов’язки. Серед яких — приходити за викликом до суду, повідомляти про зміну місця перебування, утриматись від спілкування зі свідками й потерпілими у кримінальному провадженні.
Засідання у справі Романа Червінського у Кропивницькому тривають з квітня 2024 року. До цього були в Києві. З червня минулого року їх зробили закритими, без участі журналістів й відвідувачів.
Нинішнє засідання тривало дві години. Мали продовжити допит свідків, розповів Роман Червінський Суспільному.
"Однак вони не з’явилися, не зважаючи на те, що були повідомлені. Прокурор подав клопотання про продовження запобіжного заходу щодо мене й обмеження пересування, мотивуючи це тим, що я можу переховуватись від слідства знову, що я можу тиснути на свідків і так далі".
Прокурор Віктор Кобець пояснив Суспільному, що свідки не з'явилися через перебування на лікарняному й у зоні бойових дій.
Адвокат Андрій Йосипов розповів Суспільному, що з червня у суді допитали 14 з 17 людей, яких прокуратура назвала потерпілими у справі. За його словами, фактично ці люди не визнають себе потерпілими й претензій до Червінського не мають.
"Вони зазначають, що були штучно занесені прокурором в текст обвинувального акту як потерпілі. Ні матеріальної, ні моральної шкоди в результаті дій Червінського не завдано, будь-яких претензій до Червінського вони не мають. І про це на етапі досудового слідства неодноразово заявляли слідчому".
4 квітня у своєму Facebook Андрій Йосипов додав, що клопотання прокурора на суді задовольнили частково. Це означає, що запобіжний захід Червінському продовжили не в повному обсязі й фактично пом'якшили. Зокрема, Червінський тепер не зобов'язаний здати на зберігання паспорт для виїзду за кордон. На думку адвоката, це зробили, щоб сторона захисту не змогла поскаржитися в Європейський суд з прав людини.
"Скоріше з метою спробувати мінімізувати підстави для звернень до ЄСПЛ, аніж із дійсною метою дотримання прав Червінського, судом було частково задоволено клопотання. Як би то не було, маємо надію, що у цьому також і почуто сторону захисту", — вважає Андрій Йосипов.
За його словами, суд задовольнив клопотання адвокатів про доступ до мобільних зʼєднань телефонів в операторів мобільного звʼязку. Досі це могла робити сторона обвинувачення. На думку Андрія Йосипова, це відкриває нові можливості для захисту Червінського.
"Відомості, які приховувались обвинуваченням протягом досудового розслідування, тепер можуть бути отримані захисниками самостійно на підставі судового рішення. Відомості є важливими для доведення роботи у групі за участі та ініціативи СБУ, а не самостійним проведенням операції по заволодінню літака, про що говорило слідство. Також спростують покази деяких свідків, які "забули" Червінського і зустрічі з ним", — написав адвокат.
За словами Андрія Йосипова, адвокати підготують декілька наступних клопотань до суду, щоб отримати доступ до доказів, які, як він вважає, доведуть невинуватість Червінського.
Продовжать засідання у справі 15 травня. За словами прокурора, у разі доведення провини обвинуваченому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Хто такий Роман Червінський
Роман Червінський народився 2 грудня 1974 років у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Він працював у спецслужбах та розвідці, має звання полковника, відомий участю в кількох гучних операціях. Одна з них — затримання російських бойовиків ПВК "Вагнер" в липні 2020 року. В Україні ця операція мала кодову назву "проєкт "Авеню".
У липні 2020 року бойовики збиралися летіти над Україною на літаку турецьких авіаліній рейсом "Мінськ-Стамбул". Цей літак, за задумом української розвідки, мав примусово сісти в Києві начебто через погане самопочуття одного з пасажирів (насправді представника СБУ), і "вагнерівців" би затримали. Натомість в останній момент перед вильотом найманців заарештували в Білорусі й видали Росії. В Україні з цього приводу виник скандал.
Романа Червінського та його керівника в Головному управлінні розвідки Василя Бурбу звільнили з посад. В інформаційному полі України з’явився термін "вагнергейт" (гейт — суфікс, який використовують в англійській мові для назви політичних скандалів за аналогією з Вотергейтським скандалом в США 1972-1974 років). Червінський і Бурба в розмові з журналістами припускали, що був витік інформації від української влади, на рівні Офісу президента, через що операція провалилася.
У травні 2021 року при Верховній раді створили Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих протиправних дій влади в цій справі. 15 листопада комісія заявила, що не знайшла підтверджень витоку інформації. А 17 листопада проєкт Bellingcat оприлюднив розслідування, у якому йдеться про те, що президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.
З початком повномасштабної війни Червінський повернувся на службу, та не в Головне управління розвідки, а в керівництво військової частини Сил спецоперацій Збройних сил України. Там він і долучився до операції з вербування російського пілота.
У чому СБУ звинувачує Червінського
Як повідомляє видання "Українська правда", ідея операції загалом належала цивільному айтівцю. Потім до її реалізації приєдналися працівники спецслужб, серед яких був Роман Червінський. Пілот начебто погодився на співпрацю й мав прилетіти на аеродром Канатове.
23 липня 2022 року організатори операції приїхали його зустрічати, але пілот не прилетів. Натомість російська армія почала обстрілювати ракетами. За словами начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрія Райковича, тоді загинули двоє працівників відомчої охорони трансформаторної підстанції та військовий, поранень зазнали 19 людей. Крім того, були знищені два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга зазнала значних пошкоджень.
За інформацією речника СБУ Артема Дехтяренка, Служба безпеки й Головне управління розвідки не давали своєї згоди на проведення цієї операції, тому Червінський діяв на власний розсуд. Російські спецслужби розкрили план українських організаторів, а пілот одночасно вів перемовини з Червінським і співпрацював з російськими спецслужбами. Саме таким шляхом, як стверджує СБУ, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі Канатове особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків.
СБУ висунула підозру Романові Червінському за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану", що карається позбавленням волі на строк від восьми до 12 років.
Що каже Червінський про звинувачення проти себе
Роман Червінський вважає справу сфальсифікованою. За його словами, всі свої дії він погоджував з керівництвом, усі заходи в межах операції санкціонували голова СБУ Іван Баканов та головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
На його думку, причина справи проти нього — політичне замовлення. Він вважає це помстою за "вагнерівців" — а саме через оприлюднення у 2021 році інформації про зраду на рівні Офісу президента.
Як Червінського випускали з кропивницького СІЗО
15 липня після восьмигодинного засідання у Кропивницькому апеляційному суді Романові Червінському змінили запобіжний захід. Суд погодився випустити ексрозвідника під заставу 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
16 липня благодійний фонд лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка вніс потрібну заставу, але Червінського того дня не відпустили через оформлення документів.
Роман Червінський вийшов з СІЗО 17 липня.
