Реорганізація, скорочення працівників і борги по зарплаті — приклади цього фіксують на підприємствах Кіровоградщини останні два роки. Як в умовах воєнного стану людина може захистити свої трудові права, розповіли в етері Українського радіо Кропивницького керівниця відділення Національної служби посередництва і примирення в Кіровоградській області Оксана Крайносвіт і голова Федерації профспілок Кіровоградської області Максим Баланенко. До цих двох організацій можуть звертатися люди, якщо вважають, що стосовно них порушили трудове законодавство.
1 травня — Міжнародний день праці.
Послухати першу частину розмови можна за цим посиланням.
Чи є в області трудові спори
Головне призначення Національної служби посередництва й примирення —врегульовувати трудові конфлікти. Причому за круглим столом, не доводячи до розгляду в суді. У таких перемовинах беруть участь працівники, роботодавці, влада, профспілки.
Якщо роботодавці не йдуть на поступки, то тоді працівники мають можливість вступити в колективний трудовий спір. Оксана Крайносвіт каже, що Кіровоградщина в цьому питанні спокійна. За час дії воєнного стану трудових колективних спорів не виникало жодного. А конфліктних ситуацій поменшало.
"Наші люди усвідомлюють, що в умовах війни вони мають можливість працювати та отримувати хоча б мінімальну заробітну плату. Сказати, що в нас не порушується права трудових працівників, неможливо. Просто є вплив об'єктивних факторів саме на це, і тому люди менше звертаються, працюють в оцих кризових умовах".
Зарплатні борги
Загалом за два роки воєнного стану в області було 22 конфліктні ситуації на 34 підприємствах. І всі вони стосувалися боргів по зарплаті. Переважно це в лікарнях. Наприклад, така ситуація була в Олександрії.
За словами Максима Баланенка, це пов'язано з бюрократичною системою розрахунків в медицині й фінансуванням через НСЗУ.
"Через це постійні затримки, незрозумілості, і взагалі ця система ще потребує, м'яко кажучи, вдосконалення. У тих підприємствах, установах, організаціях, де діють наші профспілкові організації, на сьогодні заборгованості заробітної плати немає".
Чи забезпечують розмір зарплати в області на рівні середнього по Україні
Торік на Кіровоградщині середній розмір зарплати був 13 200 гривень. Це майже на 12 відсотків більше порівняно з 2022 роком. Але це нижче, ніж у середньому по Україні (17 442 гривні).
"Зараз стоїть питання про те, щоб ту зарплату, яку нарахували, своєчасно виплачували. А про підвищення заробітної плати, до речі, тільки профспілки питання і порушують. Працюємо над цим, але важелів набагато менше", — розповів Максим Баланенко.
За його словами, окремо є питання по виплаті надбавки за престижність учителям. Її в більшості громад виплачують на мінімальному рівні 5%.
"Так, це пов'язано з воєнним станом, але ми вважаємо, що все ж таки в громадах є можливість знайти фінанси для того, щоб підвищити цю надбавку місцевим учителям".
Чи були на Кіровоградщині порушення, коли мобілізованих звільняли з роботи
За словами Максима Баланенка, такі факти на підприємствах області були.
"Але називати їх не буду, тому що одразу за зверненням профкому або обласної організації ці порушення усунули, й не було їх сенсу реєструвати. Раніше був обов'язок роботодавця залишати за мобілізованим працівником його середню заробітну плату. На сьогодні це вже право. Звісно, одні платять, інші не платять і при цьому не порушують".
Строкові трудові договори — як профспілки до них ставляться і чи захищають працівників
На строкові трудові договори переходять багато підприємств і організацій, і профспілки вважають, що це послаблює захист працівника.
"Для роботодавця це, звісно, зручніше, ніж брати людину в штат на постійну основу. Вибачте, я скажу, це прямо підвісити його на гачок от такого строкового трудового договору. Захочу — продовжу, захочу — не продовжу. Ми з цим, звісно, боремося. Є певні результати, але є галузі, в яких законодавчо закріплено, що роботодавець має право це робити, і ми, на превеликий жаль, ніяк не можемо на це вплинути", — розповів голова Федерації профспілок області.
Працівник може звернутися до суду, а профспілка може надати юридичну допомогу й підтримати в суді. Самі ж профспілки це поки не можуть зробити. Але, за словами Максима Баланенка, на сьогодні людей важко вмовити звернутися за відстоюванням своїх же прав до суду.
"У Федерації профспілок України розроблений законопроєкт, який надасть право профспілкам для захисту порушених прав конкретного працівника звернутися до суду. На превеликий жаль, як я сказав, сьогодні ми такого права не маємо".
Чи потрібно зберігати первинні профспілкові організації й що вони роблять на підприємствах
За словами Максима Баланенка, потрібно зберігати первинні профспілкові організації — ті, які існують на підприємствах. Вони стежать за дотриманням прав працівників на підприємстві.
"Ми розіслали по всіх наших первинках рекомендації, щоб вони навіть забивали норму в колективний договір про те, що роботодавець зобов'язаний інформувати профком при скороченні й зміні умов праці за три роки. Причому надавати обґрунтовані пояснення своїх дій. Закон про регулювання трудових відносин під час воєнного стану однозначно сильно звузив наші права, але не позбавив нас права громадського контролю".
Загалом за 2023 рік до Федерації профспілок області надійшло 81 звернення. Це менше, ніж попередніми роками. Мали місце порушення при звільненні та переведенні працівників (таких було 9), робочого часу та часу відпочинку працівників — 17, оплати праці — 34, зміни істотних умов праці — 21, в тому числі це і при оформленні простою.
Нині в області понад 50 тисяч членів профспілок, які виходять саме на Федерацію профспілок області і її членські організації. Також є 17 галузевих організацій обласних профспілок.
Чи очікуються зміни в трудовому законодавстві
Зараз в Україні пропонують новий законопроєкт, де буде спрощено реєстрацію трудового спору. Його можна буде зареєструвати навіть онлайн. Також буде поняття трудового медіатора — людини, яка допомагає вирішувати трудові спору не в судовому порядку. За словами Оксани Крайносвіт, це сучасна європейська модель вирішення колективно-трудового спору.
"Якщо для держави — то це розвантаження судів. Якщо для працівників — то це спрощений порядок і економія грошей. Якщо ухвалять новий закон, і буде трудова медіація, то наймані працівники зможуть ефективніше, швидше захистити свої права".
За словами Максима Баланенка, якщо новий закон ухвалять, то щоб він людину максимально захистив, потрібно, щоб вона була членом профспілки.
"На працівників, які не є членами профспілки, обов'язково поширюватимуться лише положення колективного договору з питань, що відповідають законодавству. Тобто якщо в законодавстві це прописано і це оговорюється в колективному договорі, то на них ця норма діє. Якщо з колективним договором передбачені додаткові преференції, то вони будуть поширюватися лише на членів профспілок".
Куди звертатися, якщо трудові права порушені
Максим Баланенко радить вступати в профспілки й не боятися захищати свої інтереси.
"Перш за все питайте у голови своєї первинної профспілкової організації, що передбачено колективним договором, що зроблено, що потрібно зробити, чим я можу допомогти. Звертайтеся при необхідності й до своєї обласної галузевої організації профспілки. Тобто будьте активними".
За словами Оксани Крайносвіт, якщо на підприємстві виникають будь-які конфліктні ситуації, або людина вважає, що порушили її права, чи навіть просто вагається, можна звернутися до Національної служби посередництва і примирення.
"Наші фахівці вас проконсультують. Це абсолютно безоплатно. Ми маємо в соціальних мережах сторінку в Facebook і Національної служби, і відділення Національної служби посередництва і примирення в Кіровоградській області. Можете звертатися до нас по всіх питаннях, що стосуються трудової служби".
