Після року роботи антарктична експедиція повернулась в Україну. До її складу входили двоє кропивничан

Після року роботи антарктична експедиція повернулась в Україну. До її складу входили двоє кропивничан

Корабель "Ноосфера" прямує до Чилі та зустріч 28-ї антарктичної експедиції в Україні
Корабель "Ноосфера" прямує до Чилі та зустріч 28-ї антарктичної експедиції в Україні. Анна Торгоненко

Українська антарктична експедиція – 28-ма за ліком – після року роботи на антарктичної станції "Академік Вернадський" повернулася додому, в Україну. До складу експедиції входили двоє кропивничан – метеоролог Дмитро Кричун та системний адміністратор Сергій Салло. В Антарктиду 28-ма українська експедиція поїхала 20 березня.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного антарктичного наукового центру.

Сергій Салло розповів Суспільному, що подолали дорогу в 15000 кілометрів. Додому в Кропивницький ще не приїхав. Сказав, що втомлений і більше розповість згодом. З Дмитром Кричуном поки поспілкуватись не вдалося.

З української антарктичної станції "Академік Вернадський" до Чилі експедицію доправило українське судно "Ноосфера", йдеться у повідомленні наукового центру. Протока Дрейка зустріла полярників найбільш штормовою погодою за весь час антарктичних місій під прапором України. Висота хвиль сягала десяти метрів, а швидкість вітру – 30 м/с. За словами капітана Павла Панасюка, це був один з найбурхливіших Дрейків за весь час роботи судна під українським прапором.

Судно “Ноосфера” проходить протоку Дрейка під час шторму
Судно “Ноосфера” проходить протоку Дрейка під час шторму. Facebook/Національний антарктичний науковий центр

Українське судно "Ноосфера"
Українське судно "Ноосфера". Facebook/Національний антарктичний науковий центр

28-ма українська антарктична експедиція
28-ма українська антарктична експедиція. Facebook/Національний антарктичний науковий центр

З Чилі полярники діставалися літаками Польщі, а звідти автобусом приїхали в Україну.

Експедиція впродовж року на "Вернадському" виконувала геофізичні, метеорологічні та біологічні дослідження, а також підтримувала життєдіяльність станції.

Йдеться, зокрема, про спостереження за магнітним полем Землі, іоносферою, глобальною грозовою активністю, озоновим шаром, кліматом, живим світом Антарктики. Завдяки вдосконаленню зв'язку та логістики, використанню дронів, експедиції вдалося розширити географію польових досліджень у морі та провести повніші спостереження за птахами та ссавцями.

Очолював експедицію полярник-рекордсмен Богдан Гаврилюк: це була його десята зимівля. Між нинішньою та попередньою експедиціями він захищав Україну, і нині повернеться на службу в ЗСУ.

2 квітня на станції почала роботу 29-та експедиція, яка продовжить згадувані дослідження та спостереження. Більшість із них тривають десятиліттями і є цінними для глобальної науки. Приміром, на нашій станції – одні з найдовших в Антарктиці ряди вимірювань показників клімату, озонового шару, магнітного поля Землі.

На початок