У Кропивницькому продовжують судовий розгляд справи колишнього співробітника Головного управління розвідки Романа Червінського. 26 серпня, як і під час минулого засідання 16 липня, мали допитати двох з 17 потерпілих під час обстрілу аеродрому "Канатове" в липні 2022 року. Цього разу вони також не прийшли.
Про це Суспільному розповів прокурор Ярослав Гаврищук.
Романа Червінського обвинувачують у перевищенні влади під час спецоперації з вербування пілота російського винищувача, що призвело до обстрілу аеродрому "Канатове" у Кіровоградській області у липні 2022 року. Зі слів захисту, ці люди не визнають себе потерпілими й претензій до Червінського не мають. У суді домагаються доступу до матеріалів справи, серед них мобільні трафіки.
Судові засідання у Кропивницькому тривають з квітня 2024 року, від червня 2024 року — в закритому режимі (без участі відвідувачів та журналістів). 3 червня 2025 року Кропивницький районний суд продовжив Червінському дію обов’язків по запобіжному заходу строком на 60 діб. Нині Червінський має виконувати покладені на нього обов'язки. Серед них — приходити за викликом до суду, повідомляти про зміну місця перебування, не виїжджати за межі Київської області, утриматись від спілкування зі свідками й потерпілими у кримінальному провадженні.
Під час минулого засідання 16 липня двоє потерпілих не прийшли, бо виконують бойові завдання, сказав тоді прокурор Віктор Кобець.
Цього разу про причини неявки у суді не повідомили. За словами прокурора Ярослава Гаврищука, допитати цих потерпілих не можуть протягом двох місяців.
"Засідання не відбулося. Так по суті нічого не відбулося", — сказав прокурор.
Більше коментувати прокурор не захотів. За його словами, немає що розповідати, оскільки засідання не було.
На підтримку Романа Червінського біля Кропивницького районного суду зібралися люди. За підрахунками Суспільного, їх було 20.
Прокуратура називає 17 потерпілих у справі. Ці люди не визнають себе потерпілими й претензій до Червінського не мають, сказав Суспільному його адвокат Андрій Йосипов.
"Залишилося до допиту двоє так званих потерпілих. Їх не було і, чомусь мені видається, що ми ще їх не побачимо протягом тривалого часу. Можливо, будемо звертатися за результатами наступного судового засідання про зміну порядку дослідження доказів, щоб мінімізувати цей час".
Зі слів адвоката, 26 серпня також мали розглянути клопотання прокурора про продовження строку дії покладених на Романа Червінського обов’язків після внесеної застави у дев'ять мільйонів гривень, сказав Андрій Йосипов.
"Суд сьогодні повідомив, що прямо напередодні суду він отримав від прокурора клопотання про продовження обов’язків, але до розв'язання цього питання ми не дійшли. Суд відклав це засідання на 15 вересня. Строк дії цих обов’язків закінчується 16 числа".
Роман Червінський з обвинуваченнями проти себе не згоден і вважає справу сфальсифікованою.
"Ми розуміємо, що потерпілі не являються, і не являються вони саме тому, що вони були сфальшовані. Не тому, що вони не хочуть, чи затягують, саме тому, що вони не вважають себе потерпілими. Всі 15, які опитані, жоден не сказав, що він потерпілий від моїх дій", — сказав Роман Червінський.
Продовжити судове засідання планують 15 вересня.
Хто такий Роман Червінський
Роман Червінський народився 2 грудня 1974 років у Кам'янці-Подільському на Хмельниччині. Він працював у спецслужбах та розвідці, має звання полковника, відомий участю в кількох гучних операціях. Одна з них — затримання російських бойовиків ПВК "Вагнер" в липні 2020 року. В Україні ця операція мала кодову назву "проєкт "Авеню".
У липні 2020 року бойовики збиралися летіти над Україною на літаку турецьких авіаліній рейсом "Мінськ-Стамбул". Цей літак, за задумом української розвідки, мав примусово сісти в Києві начебто через погане самопочуття одного з пасажирів (насправді представника СБУ), і "вагнерівців" би затримали. Натомість в останній момент перед вильотом найманців заарештували в Білорусі й видали Росії. В Україні з цього приводу виник скандал.
Романа Червінського та його керівника в Головному управлінні розвідки Василя Бурбу звільнили з посад. В інформаційному полі України з’явився термін "вагнергейт" (гейт — суфікс, який використовують в англійській мові для назви політичних скандалів за аналогією з Вотергейтським скандалом в США 1972-1974 років). Червінський і Бурба в розмові з журналістами припускали, що був витік інформації від української влади, на рівні Офісу президента, через що операція провалилася.
У травні 2021 року при Верховній раді створили Тимчасову слідчу комісію для розслідування можливих протиправних дій влади в цій справі. 15 листопада комісія заявила, що не знайшла підтверджень витоку інформації. А 17 листопада проєкт Bellingcat оприлюднив розслідування, у якому йдеться про те, що президент Володимир Зеленський та голова його офісу Андрій Єрмак намагалися відкласти операцію на тиждень, що негативно вплинуло на її подальше проведення.
З початком повномасштабної війни Червінський повернувся на службу, та не в Головне управління розвідки, а в керівництво військової частини Сил спецоперацій Збройних сил України. Там він і долучився до операції з вербування російського пілота.
У чому СБУ звинувачує Червінського
Як повідомляє видання "Українська правда", ідея операції загалом належала цивільному айтівцю. Потім до її реалізації приєдналися працівники спецслужб, серед яких був Роман Червінський. Пілот начебто погодився на співпрацю й мав прилетіти на аеродром Канатове.
23 липня 2022 року організатори операції приїхали його зустрічати, але пілот не прилетів. Натомість російська армія почала обстрілювати ракетами. За словами начальника Кіровоградської обласної військової адміністрації Андрія Райковича, тоді загинули двоє працівників відомчої охорони трансформаторної підстанції та військовий, поранень зазнали 19 людей. Крім того, були знищені два бойові винищувачі Повітряних сил ЗСУ, а злітна смуга зазнала значних пошкоджень.
За інформацією речника СБУ Артема Дехтяренка, Служба безпеки й Головне управління розвідки не давали своєї згоди на проведення цієї операції, тому Червінський діяв на власний розсуд. Російські спецслужби розкрили план українських організаторів, а пілот одночасно вів перемовини з Червінським і співпрацював з російськими спецслужбами. Саме таким шляхом, як стверджує СБУ, російські військові отримали дані про розміщення на аеродромі Канатове особового складу Повітряних сил ЗСУ та українських літаків.
СБУ висунула підозру Романові Червінському за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України — "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану", що карається позбавленням волі на строк від восьми до 12 років.
Що каже Червінський про звинувачення проти себе
Роман Червінський вважає справу сфальсифікованою. За його словами, всі свої дії він погоджував з керівництвом, усі заходи в межах операції санкціонували голова СБУ Іван Баканов та тодішній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний.
На його думку, причина справи проти нього — політичне замовлення. Він вважає це помстою за "вагнерівців" — а саме через оприлюднення у 2021 році інформації про зраду на рівні Офісу президента.
Як Червінського випускали з кропивницького СІЗО
15 липня після восьмигодинного засідання у Кропивницькому апеляційному суді Романові Червінському змінили запобіжний захід. Суд погодився випустити ексрозвідника під заставу 9 мільйонів 84 тисячі гривень.
16 липня благодійний фонд лідера партії "Європейська солідарність" Петра Порошенка вніс потрібну заставу, але Червінського того дня не відпустили через оформлення документів.
Роман Червінський вийшов з СІЗО 17 липня 2024 року.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp, Viber та TikTok.
