Писанки на шовкових хустках створює переселенка з Луганщини — Тетяна Коновал. Візерунки "генерує" на тканину з авторських зразків, які сама відтворила чи розписала. Майстриня також видала три частини домальовок із завданнями, прописами з елементів та орнаментів старовинних писанок з різних регіонів України.
Про біографічний візерунок, про маріупольську писанку та про перевидання "Писанкової абетки", що лишилась в окупації, — напередодні Великодня народна майстриня розповіла Суспільне Донбас.
Тетяна Коновал вже понад десять років викладає писанкарство в Київському центрі дитячої та юнацької творчості. Сама жінка з Довжанська (стара назва Світлодарськ) Луганської області, яке перебуває в тимчасовій окупації РФ з 2014 року.
Саме вдома, на Луганщині, захопилася писанкарством, відкрила студію і ділилася своїми знаннями з охочими на майстерках.
Фото надала КоновалНині Тетяна Коновал — членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України та має звання заслуженої майстрині народної творчості, на її рахунку кілька десятків тисяч авторських писанок.
"Калина", "Квіти", "Писанка": авторські хустки-писанки
Нещодавно майстриня відтворила свої роботи на шовкових хустках. За основу взяла фрагменти трьох авторських писанок. Найважчим, каже, було перенести форму яйця у квадрат.
"Я беру свою конкретну писанку, яку я власноруч написала — фрагмент, наношу ефект калейдоскоп — там варіантів багато. Обираю той, який не губить того, що це саме писанка. Я спочатку думала, що це легко буде зробити, а виявляється — варіацій може бути до тисячі і тільки один дійсно вартий того, щоб зробити з цього якийсь продукт. Щоб воно не просто нагадувало писанку, а щоб видно було лінію писачка", — розповіла майстриня.
Як пояснила Тетяна Коновал, хустки вона створює переважно з фотографій, оскільки свої писанки не збирає, а продає чи дарує. Натомість — світлина має бути закарбована під певним кутом, щоб потім її було легше змоделювати для друку на тканині.
"Тепер є ідея — треба писанку спеціально написати і з неї зробити правильну фотографію, з потрібною перспективою. Тоді у пошуках ідеальної не робитиму тисячу спроб. Можливо — 10, з яких оберу один-два варіанти. Зараз це трохи навмання", — ділиться писанкарка.
Наразі майстриня розробила макети до трьох хусток. Кожній з них дала ім'я — "Калина", "Писанка" та "Квіти".
"Це не просто я перенесла свою роботу на тканину — це окреме мистецтво. У мене вийшла така червона гарна хустка, я їй дала ім'я "Калина", до неї є відповідно конкретна фотографія писанки, от саме з неї зроблена. Ще одна "Писанка" — вона така різнобарвна. З блакитними, червоними, фіолетовими кольорами — така весняна. І ще я одну створила коричневу — "Квіти", — розповіла майстриня.
Розміром хустки-писанки 90 см на 90 см.
"Лечу, мов пташка": біографічна писанка
Поки всі три, зазначає вона, шовкові. Але є задум, ділиться авторка, зробити "Квіти" з натуральної тканини, оскільки писанка, з якої відтворюється орнамент на хустку, — витравлена й, на відміну від решти, не блищить, бо не покривається лаком.
Витравленка — це запатентована Тетяною Коновал технологія створення писанки, коли коричневі яйця розписуються воском, а потім опускаються в оцет. Малюнок стає об’ємним завдяки кільком відтінкам коричневого — від темного до білого.
"Я просто пишу на коричневому. А потім — не в фарбу, а в оцет. І оцет знімає коричневий прошарок. І виходить біла писанка, а малюнок на ній коричневий".
"Коричневі — витравлені писанки — є моїм авторським почерком, і я б хотіла досягти тут теж вдалої текстильної колаборації — замість атласної тканини підібрати щось більш натуральне і не таке гладке, щоб гарно на голові трималося, щоб можна було носити її не лише на шиї", — зауважила писанкарка.
Як розповіла Тетяна, історія хустки-писанки "Квіти" є автобіографічною.
Уперше на шкаралупі майстриня написала квіти та пташку, яка летить, на її крилах зірочки, "вона летить у нікуди й озирається назад".
"Коли у 2014 році я поїхала невідомо куди, моя мама на той момент там в окупації, пише вірш. І вона написала його про мене від мене — нібито я розказую. Там такі слова: "Лечу мов пташка в нікуди..." Я була вражена. Ми одночасно: мама про це написала і я цю писанку написала, де теж себе на місце пташки ставила, це я себе малювала", — згадує переселенка.
На хустинку жінка пташку з писанки не перенесла. Пояснила це тим, що при заломі люди, тварини, птахи виходять невдало.
Маріупольська писанка, домальовки та "Писанкова абетка"
За словами Коновал, цього року в неї у планах оновити "Писанкову абетку", яку вперше вона видала у 2007 році. Нині всі примірники — в окупації.
"В мене жодної книжечки немає і вивезти ніяк. Але я їх там роздаю. Чесно кажучи, підпільно, бо це їм не можна, але виявляється там є охочі. Зараз працюю над оновленою. Тоді мені з ілюстраціями допомагали чоловік і син, я не все вміла робити. Тепер — можу", — розказала Тетяна.
Також майстриня випустила три частини писанкової домальовки. В кожній — розмістила по 24 старовинні писанки з різних регіонів України з оригінальними назвами.
Серія вийшла малим тиражем, двома мовами: українською та англійською. У книжці можна не тільки розмальовувати символи Великодня, а й вправлятися в їх відтворенні. Для цього авторка рекомендує використовувати ручки чи олівці.
"Це розмальовка, домальовка, графічні прописи. Там кольорова тільки обкладинка. Завдання — не вистачає якихось ліній, елементів, або вони пунктирно прописані, або взагалі відсутні — їх треба відтворити. У прописах-тренажерах — листочок, квіточка, ягідки, які потрібно прописати в рядочок. QR-коди з посиланнями на інтерактив", — розповіла майстриня.
Покроковий розпис писанки Приазов'я Тетяна Коновал надрукувала на обкладинці блокноту "Котилася писанка від Сяну до Дону". Його вона також розробила самостійно.
"Там писанки на карті України різних регіонів, включно з колишніми територіями: Білорусі, Курщини, Вороніжу, Кубані. А також старовинний зразок з Маріупольського музею і послідовна робота над цією писанкою", — зазначила майстриня з Луганщини.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
