У майстерні бригади «Помста» Державної прикордонної служби України ремонтують та модернізують безпілотники, які військові використовують на Лиманському напрямку. Тут важкі ударні коптериЦе безпілотник з кількома моторами (гвинтами), який здатен вертикально злітати, сідати та зависати в повітрі. «Вампір»БпЛА «Вампір» (також відомий як Vampire або «Баба-Яга») — це важкий ударний гексакоптер українського виробництва, розроблений компанією SkyFall. переводять на супутниковий зв'язок, виготовляють деталі на 3D-принтерах3D-принтер — це пристрій із числовим програмним керуванням, який створює тривимірні фізичні об'єкти шляхом пошарового додавання матеріалу на основі цифрової моделі та розбирають трофейні російські дрони. Як працює польова лабораторія дронарів, — у репортажі Суспільне Донбас.
Андрій на псевдо «Ланцелот» показує майстерню, де ремонтують та вдосконалюють безпілотники бригади «Помста». Зокрема, тут модернізують важкі бомбери типу «Вампір»: переводять з радіокерування на супутниковий зв'язок.
«Ми друкуємо різні кріплення, розпорки, підсилювачі. От, наприклад, ця — на розвідувальний дрон ставиться зверху, щоб ми могли кріпити спаркиСпарювання або пара предметів або пристроїв, з'єднаних разом., щоб дрон міг довше проводити розвідку», — розповідає Андрій.
Військовий пояснює, як зміна системи керування «Вампірами» впливає на роботу пілотів.
«Переробляємо "Вампіри" з рідного їхнього керування, яке є на радіо, на "Старлінки«Starlink — це глобальна супутникова система високошвидкісного інтернету, розроблена американською компанією SpaceX, для того, щоб усунути проблему: позицію на радіо треба виставляти на висоті, треба ставити антену, підсилювачі. Завдяки «Старлінку» та R2D2Спеціалізована наземна станція та система дистанційного керування дронами через супутниковий зв'язок (Starlink) або оптоволокно на великі відстані всі ці проблеми усуваються, оскільки пілотів можна вивести далі від фронту», — пояснює «Ланцелот».
Андрій розповідає, що під час роботи майстрам доводиться звертатися до фахівців інших підрозділів.
«Дуже часто доводиться шукати хлопців із сусідніх підрозділів, які займаються такою самою справою, щось у них уточнювати, передавати досвід. Час від часу ми якимись запчастинами обмінюємося», — говорить військовий.
У команду майстрів, говорить Андрій, набирають в основному людей з технічною освітою.
«Це не така робота, що можна взяти когось, скажімо так, нового, без жодного досвіду навіть звичайної пайки», — каже «Ланцелот».
Андрій показує дрон, який зараз у роботі.
«Це безпілотний авіаційний комплекс Vampir, уже перероблений з радіосистеми під управління на "Старлінку". Хочемо перевірити роботу "Старлінка", оскільки казали, що при сильних навантаженнях у нього пропадає зв'язок», — пояснює Андрій.
«Ланцелот» також розповідає про завдання, які виконують безпілотники, та один із бортів, що повернувся після зіткнень із російськими FPV-дронами.
«Взагалі, я думаю, що в кожного дрона є своя заслуга. Бо доставка провізії на позицію — це вже дуже велика робота. А цей борт уже чотири російські FPV-дрони перемолов просто на шматки і спокійно повернувся до своєї точки зльоту», — говорить військовий.
Ще один напрямок роботи майстерні — вивчення трофейних дронів. Андрій показує збитий російський ударний БпЛА «Молнія».
«Це російський ударний БпЛА «Молнія»«Молнія» — це російський ударний безпілотний літальний апарат (БпЛА) літакового типу, який використовується як дрон-камікадзе, вже трофейний, збитий. Дуже багато на ньому елементів відсутні, але я завжди прошу за можливості їх забирати, привозити, оскільки з них можна дуже часто різні деталі повипаювати», — розповідає «Ланцелот».
Андрій каже, що через розширення сірої зониСіра зона на фронті — неконтрольована жодною зі сторін територія поблизу лінії зіткнення, де можуть перебувати військові обох армій на фронті транспорт для доставки відходить у минуле, тож підрозділ переходить на безпілотники, постійно адаптуючи їх до нових умов.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний фонд страхування журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» в межах програми SAFE (раніше Voices of Ukraine), яку координує Європейський центр свободи преси та медіа (ECPMF) у рамках Ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
