45 писанок, виконаних на перепелиних яйцях, майстрині Злати Анацької зі Слов’янська буде представлено на всеукраїнській виставці декоративно-прикладного мистецтва "Нас Великдень єднає", яка відкриється 9 квітня у Будинку мистецтв у Дніпрі. Як розповіла Суспільне Донбас переселенка, це писанки з різних регіонів України, створені за набором марок, видрукуваних 1959 року в Канаді. Цьогоріч Залата провела передвеликодню майстерку: вчила створювати традиційні писанки надазовських греків, що їх називають іканичаІканича — традиція писанкарства надазовських греків, поширена з кінця XIX століття. Це місцева назва писанок, що вирізняються рослинними орнаментами (іконки/малюнки), що нагадують природу Криму. Оригінальна колекція була знищена у 2022 році. Про цінність таких писанок, збереження традицій і перший майстер-клас, присвячений саме такому розпису, — читайте.
Мисткиня розповідає вивчала ці розписи і відтворила 26 таких писанок — копій втрачених експонатів Маріупольського краєзнавчого музею.
За словами жінки, 20 візерунків написала за цифровими копіями замальовок з фондів музею, які знайшла у відкритих джерелах, ще шість — з власних фото карток, зроблених під час відвідування виставки в Музеї Гончара в Києві.
"Їх невелика кількість наразі відома. В них особливий такий характер, візерунки – особливі, особливі квіти, ну, на мій погляд. Хоча зустрічаються такі, які мають певну схожість з регіонами різними України", — говорить Злата Анацька.
"На мій погляд, то ми тут бачимо якусь квітку. Мені вона схожа на каштан. І це, можливо, дерево, можливо — дерево життя. Це моє таке бачення. Я не можу достеменно сказати, тому що немає в мене джерел, які я б могла вивчити та розповісти. Мені б хотілося, щоб люди знали, тобто і впізнали цю писанку".
Розпис великодніх яєць за традицією надазовських греків проводять вперше, розказала фахівчиня культурних проєктів центру "Я — Маріуполь" у Дніпрі Людмила Остапенко.
"Чому саме на надзовських греків? Тому що перед нашою маріупольською громадою, яка на жаль, окупована, стоїть величезне завдання — збереження нашої культурної ідентичності. Справа в тому, що греки після того, як були переселені до території на територію Надазов'я, їх культура і не тільки писанкарство, а й гастрономічна культура, і інші сфери, дуже тісно переплелися з саме культурою маріупольців. Тому зараз культура надазовських греків – це вже невід'ємна частина маріупольської культурної ідентичності".
На майстер-клас з писанкарства прийшла Надія з донькою, каже: мають грецьке коріння.
"Бабуся жила в селі, яке називалось Катеринівка. Пам'ятаю, бабуся пекла в печі, паски. В каструлях вона їх пекла. Крашанки були завжди, червоного кольору", — згадує Надія, спогади, додає, все, що їй, переселенці лишилося: "Вдома? Нічого нема… Нема дому. Дома нема? А тут ви? А тут як? Ну як, як всі. Знімаємо житло. Працюємо, живемо…".
Її донька Анастасія розповідає: полюбила розписувати яйця ще вдома, у Маріуполі.
"Я таке люблю. Я і в дитинстві займалася. А не так, а просто фарбами. А такий у мене вперше досвід. Не знаю, що буде, але мабуть буде гарно", — поділилася дівчина.
Взяла участь у майстер-класі й 11-річна Вероніка з Маріуполя.
"Мені це подобається. Я це малюю вже в другий раз. Навички є трішки. Це заспокоює і розвантажує після онлайн-тижня і всіх уроків".
За словами Остапенко, так яйця розписували грекині ще у 19-му та на початку 20-го століття.
"Історія повторюється. Тоді їх виселили на голі землі, і їм вже довелося жити. Починати все спочатку. Зараз цілі громади, в тому числі і Маріупольська громада, змушені розпочинати нове життя, але ми не забуваємо своє коріння".
Центр, за її словами, зараз об’єднує близько 10 тисяч вимушених переселенців з окупованого Росією Маріуполя.
