Військовослужбовець 54 окремої механізованої бригади Віктор на псевдо "DVD" описує одну зі своїх зустрічей з окупантами так: "Потрапивши в нашу українську хату, вони першим ділом вкрали чайні ложечки і залізні гривні, напилися самогону і хропіли". Росіян, згадує, тоді полонили, а одну з монет залишив у себе — як талісман. Зі своїх 30 — 10 років він у війську, був піхотинцем, дістав поранення і відновлювався після нього. Зараз він — заступник командира у роті радіоелектронної боротьби "Спектр", яка виконує завдання на Сіверському напрямку.
У війську — 10 років
У свої 30 Віктор 10 років у ЗСУ. Був десантником, піхотинцем, зараз займається радіоелектронною боротьбою на Сіверському напрямку. Маючи досвід, розповідає, що недооцінювати російську армію не варто.
"Російський "Рубікон" — це група, яка фінансується чи не спеціальним міністром їхнім. Вони ще й займаються навчанням суміжних підрозділів, які з ними стоять. І займаються саме логістикою. Працюють і ударні дрони, це "крила-камікадзе", "Молнії"російський дрон-камікадзе літакового типу, який використовується для ударів по військових та цивільних цілях. Це просто FPV-дронибезпілотний літальний апарат, оснащений камерою, яка передає зображення в реальному часі на спеціальні відеоокуляри або екран оператора, різні. І це зараз головний виклик і загроза — це у них дрон на оптоволокні", — говорить Віктор.

У нього за плечима — і відновлення після поранення, яке отримав на Донеччині у березні 2022 року.
"Нам тільки тоді, як пам'ятаю, передали міжнародну допомогу, перші комплекси NLAVбритансько-шведський переносний протитанковий ракетний комплекс. Ми їх там на колінках освоювали. Вони штурмували і під час цих дій, коли ми прикривали свої танки, поряд зі мною був снаряд, "приліт". Осколками, і в руку потрапило, і в ногу. Приходжу в себе і бачу, що у мене є руки, у мене, є ноги. Я думаю: "Ну, все є, все при мені", — згадує військовослужбовець.

Монета — талісман
Вже понад три роки оберіг для Віктора — монета. Її, згадує, знайшов у полоненого росіянина.
"Тоді дуже демаскуючий фактор у нашого супротивника був: вони, якщо чесно, дуже сильно хропіли. Я так розумію, що це був самогон. Вони вирішили відсвяткувати, захват цього будинку. І от люди насамперед, коли зайшли в чужу хату, в нашу людську хату, вирішили для себе, що їм потрібні такі ювілейні монети і маленькі такі ложки для чаю", — розповів Віктор.

Після перемоги Віктор планує залишатися у війську і розбудовувати армію. А ще — більше часу проводити з дружиною та трирічною донькою Алісою. Яка, каже, від народження частіше бачить батька по відеозв'язку, аніж поруч.
"Я хочу уклонитися своїй жінці, бо вона, як і всі жінки військових, бачить чоловіка тільки у месенджерах і на фото. Жінки, я вважаю, на рівні з чоловіками проходять всі виклики, які несе військова служба. Бо їм теж тяжко жити без своїх чоловіків постійно".



