Боєць 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Вадим на псевдо "Патрон" у війську з 2022 року, наразі боронить Донеччину. Піхотинець, каже, не раз був на волосину від смерті. Наступив на міну-"пелюстку"протипіхотна міна натискної дії — і відбувся переламом ноги, заходив у тил противника, брав полонених і втрачав побратимів. Про позивний на честь веселого пса, окупантів, які йдуть на штурм без бронежилетів та мрію вилікувати доньку — армієць розповів Суспільне Донбас.
Вадим родом з Житомирської області, у війську з 2022. Ще у навчальному центрі, каже, отримав позивний "Патрон".
"Один хлопець придумав "Патрон", пес — Патрон з добрим серцем, а я такий веселий. Нічого, не образився. Знаєте, я на місці не сиджу, туди-сюди побіг", — посміхається Вадим.

Вадим вірить у Бога і силу маминої молитви, із собою носить ікону-оберіг. Береже його, каже, не лише молитва матері. Чоловік був поранений, проте повернувся служити.
"Я став на "пелюстку", як вибухнуло — і у мене аж каска з голови злетіла. Але я тільки переламав ногу. Бо перед тим, як я йшов, хлопець на позивний "Змій" дав мені устілку — кевларову устілкуустілка для взуття, виготовлена з кевлару, надзвичайно міцного синтетичного матеріалу. І цим він мені ногу врятував, а собі не зберіг", — розповів військовослужбовець.

Його бойовий шлях почався на Запоріжжі та продовжується на Донеччині.
"Вагнерросійське збройне формування, міжнародна злочинна та терористична організація, що комплектується найманцями, засудженими злочинцями" тоді був, вони так лізли: от вбив одного, а два, здається, вилізло. З танка хату всю зносили, і такі близькі бої були, противник був буквально вже через хату", — розповідає боєць.
Вадим згадує: доводилось брати і полонених.
"Вже приїхали закріплятись. Хлопці ті, що штурмували, мали йти. І дивимося, щось ворушиться. Один мертвий лежав у "норці". У них (росіян — ред.) "норки". Вилазить молодий хлопець, каже: "Не вбивайте, не вбивайте". Він залишався, прикидався мертвим", — згадує Вадим.
"Вони (російські окупанти — ред.) без бронежилетів штурмують нас. Вони забігають, наприклад, 90% посадки окупантів, а 10% наших бійців".

Мріє Вадим про мирне життя з родиною після перемоги та одужання для доньки — у свої три роки вона перенесла вже більше десяти операцій.


