Аби мати український атестат Марта 9 та 11 класи закінчила в українській школі паралельно з навчанням в університеті в окупованому Донецьку. Робила це, коли ніхто не бачив: батьки не розділяють поглядів своєї доньки. Юнка вступила до місцевого вишу, щоб не викликати підозр а, коли дочекалася 18-річчя, виїхала з окупації. Подолавши шлях у кілька кордонів, дівчина приїхала до Києва, здала НМТ, подала документи, утім на бюджет на омріяний факультет з вивчення японської мови не потрапила. Тепер шукає спонсорів, які б оплатили її навчання в українському виші.
Чому абітурієнтці з ТОТ не вистачило бюджетного місця за квотою та що пропонують правозахисники — вивчало Суспільне Донбас.
"Дочекалася повноліття, аби поїхати звідти".
Говорила українською та таємно навчалася в українській школі
За словами юнки, в окупації в неї було власне коло спілкування однолітків, де між собою вони говорили українською. Мали спільні інтереси та погляди.
"Ми тримали свою позицію, попри страх, що нас можуть почути. Як мені казали, я була вже у правоохоронців у базі. Там були випадки, коли людей просто забирали з хати за проукраїнську позицію, 15 років дають за це", — згадує переселенка з Донецька.
Виїхати з окупації — це не спонтанне рішення, розповідає Марта. Батькам про свій вибір не говорила, оскільки в них кардинально інші погляди. Саме тому таємно від них подала документи q дистанційно навчалася у Слов'янській школі.
Потім, щоб не викликати підозр, Марта вступила у місцевий виш і навчалася допоки, їй не виповнилося 18 років.
"Я вступала у Донецьку, щоб дочекатися повноліття, аби просто поїхати звідти. Тримала все в секреті, писала контрольні онлайн. Я сама виїжджала, бо з батьками не спілкуюся. Вони в мене прямо проросійські абсолютно", — розповіла юнка.
Дістатися до України їй допомогла громадська організація "Helping to Leave". Також вона мала підтримку з боку двоюрідної сестри, яка на неї чекала в Києві.
"Спочатку я своїм ходом поїхала до Ростова — найближче до Донецька російське місто. Далі до Мінська, потім до Бреста. Коли мене не пропустили, мені прийшлось знову вертатись у Мінськ потягом. І там десь днів чотири-п'ять я робила "білий" паспорт, щоб мене пропустили через кордон. Думала в Білорусі особливо не перевірятимуть, але вони ретельно все дивилися, опитували — я була сама, мабуть, це виглядало підозріло", — розповідає Марта.
Розмову з батьками відтягувала до останнього, ділиться юнка, то скидала виклики, то відписувала коротку смс, мовляв, з нею все добре і вона все пояснить згодом.
"Коли вже я була в Києві, вирішила сказати, бо вони постійно надзвонювали, писали. Я не хотіла, щоб мене там в розшук подавали. Подзвонила — сказала, що насправді я в Україні. Вони не повірили, почали казати, щось на кшталт: "Ой, а шо ти на войну, да, служить будєш? В Укропію поєхала?", — у такому форматі — "там тобі ніхто не допоможе, нікому ти там не потрібна, бомжувати будеш". І коли сестра трубку взяла, тільки тоді вони зрозуміли, що це реально. Потім щось писали, а згодом взагалі жодних повідомлень — і добре", — розповідає Марта.
"Хочу вивчати японську".
Склала НМТНаціональний мультипредметний тест, але не потрапила на бюджет
Однією з причин, чому Марта обрала виїжджати з окупації — це освіта. Як розповідає, приїхавши до Києва, за допомогою волонтерів готувалася до вступу.
"Я складала українську мову, математику, історію та англійську. У мене було два місяці на підготовку. Завдяки волонтерам, мені виділили репетиторів онлайн. Найлегше мені далась англійська — там в мене найбільший бал. З математики — найменший, я знала як вирішувати, але банально не встигла зробити деякі завдання, не вистачило часу", — поділилася юнка.
Вона подавала документи на бюджет у два вищих навчальні заклади — Київський національний лінгвістичний університет та в Київський національний університет імені Тараса Шевченка, але в жоден не була рекомендована.
"Мені казали, що раз я вже склала НМТ, я просто маю підтвердити квоту і далі сама через електронний кабінет подаюсь. Я так і зробила, але в мене жодної рекомендації не було. Пріоритетом для мене був лінгвістичний виш, хочу вивчати японську, обрала спеціальність "східні і слов'янські мови" — тому я підписала контракт з КНЛУ. Шукаю гроші на навчання, обдзвонюю фонди. Питання з гуртожитком також залишається відкритим, бо за нього так само треба платити", — розповіла Марта.
10% на студентів за квотою-2 — замало:
чому вищий навчальний заклад зарадити не може
Марта має право претендувати на місця за квотою-2Під час вступної кампанії до закладів вищої освіти деякі пільгові категорії вступників мають право на вступ за квотами, що прописано у Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти МОН. — це визначена частина бюджетних місць для вступників, місце проживання яких — тимчасово окуповані території. Як зазначають в ГО "Центр громадянської просвіти "Альменда", з 2022 року до цієї квоти додали абітурієнтів з населених пунктів, віднесених до територій активних бойових дій. Це, зокрема, Донецька, Запорізька, Харківська, Миколаївська, Сумська області — загалом громади з 13 областей, станом на 15 липня 2025. Ще одна умова для квоти-2 для вступу цьогоріч — вона поширюється на вступників, які перебувають або виїхали з ТОТ після 1 січня 2025 року.
За словами керівниці освітнього центру "Донбас-Україна"/"Крим-Україна" Київського національного лінгвістичного університету Олени Комової: квота-2Квота - 2 — визначена частина максимального обсягу бюджетних місць, яка може бути використана для прийому вступників на основі повної загальної середньої освіти, місце проживання яких задекларовано (зареєстровано) на тимчасово окупованих територіях або в населених пунктах, віднесених до територій активних бойових дій (територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) станом на будь-яку дату в період з 01 червня по 30 вересня року вступу, або тимчасова окупація яких завершилась після 01 січня року вступу і які перебувають на ній або здійснили внутрішнє переміщення з неї в календарний рік вступу., за якою вступають зокрема абітурієнти з окупації, становить 10%. На її думку, цього замало, аби забезпечити максимальну підтримку вступників з тимчасово окупованих територій, які в умовах війни зробили свій вибір на користь української освіти.
"Студентці не вистачило балів при вступі за квотою на бюджет за обраною спеціальністю. Тому вона була рекомендована на контрактну форму навчання. Безумовно, таких студентів треба підтримувати, можливо коштом гуманітарних фондів. У навчальних закладів, особливо державної форм власності, таких ресурсів немає. Хотілося б дівчині допомогти. Проте університет не може порушувати положення Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2025 році”, — пояснила Суспільне Донбас керівниця освітнього центру.
І додала: переводити таких абітурієнтів на бюджет університет не може, оскільки на них не поширюється дія Постанови Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 р. № 1224 "Про затвердження Порядку переведення на навчання за державним замовленням окремих категорій здобувачів фахової передвищої, вищої освіти, які зараховані до закладів фахової передвищої, вищої освіти до 2021 року включно на місця, що фінансуються за кошти фізичних та/або юридичних осіб".. За її словами, подібні рішення приймаються на рівні Міносвіти.
"Якби такий випадок був єдиним, то ми могли б щодо конкретної абітурієнтки писати лист-звернення до Міністерства освіти і науки України з проханням, як виключення, надати додаткове бюджетне місце. Але в університет вступало цього року чимало абітурієнтів з вищими балами з тимчасово окупованих територій та районів, де йдуть активні бойові дії, з подібною ситуацією”, — розповіла Комова.
Вона припускає, що одним з рішень могло б стати впровадження державної програми підтримки вступників із ТОТ, особливо тих, які виїхали самостійно чи за підтримки волонтерів.
“Державної підтримки потребують не тільки ті, кому немає 18 років. Треба допомагати представникам цієї категорії вступників хоча б до 23 років — виділяти кошти на їхнє утримання, бодай на такий перехідний період. Наприклад, держава могла б взяти на себе зобов’язання гарантовано сплачувати перший внесок за навчання контрактників з ТОТ. Умовою подальшого збереження фінансової підтримки таких студентів мали б стати успішне навчання за обраними спеціальностями”, — вважає Олена Комова.
"Не підривати довіру".
Безкоштовне навчання студентам з окупації має гарантувати держава — правозахисники
Як розказала Суспільне Донбас юристка-аналітикиня ГО "Донбас SOS" Тайя Аврам, випадок як у Марти, що не вистачило бюджетного місця за квотою, не поодинокий. Тому правозахисна організація спільно з партнерами звернулися до Офісу президента та готують лист до Міносвіти.
"Важливо, щоб держава реагувала. На практиці — це не часта практика, коли з'являється бюджетне місце для вступника з ТОТ. Ми будемо просити гарантувати виділення додаткових бюджетних місць для вступників з окупації. От саме гарантувати", — зауважила юристка.
"Бо нам важливо: не підривати їхню довіру, і дуже важливо, щоб вони не повернулися назад в окупацію через те, що немає фінансів оплачувати навчання. Також ми вже фіксуємо кейси, коли вступники, які вступали онлайн перебуваючи на ТОТ, у принципі не виїжджатимуть з тимчасово окупованих територій, бо на бюджет не потрапили, а грошей оплачувати самостійно не мають", — розповіла юристка-аналітикиня ГО "Донбас SOS" Тайя Аврам.
"20 тисяч не вистачить за семестр".
Частину грошей надасть фонд, але цього замало
Як розповіла менеджерка ГО "Українська фундація громадського здоров'я" Ольга Шупта, їхня організація шукає можливості аби юнку підтримати фінансово в її бажанні навчатися в українському виші. Але обіцяної суми не вистачить, щоб закрити навіть перший семестр.
"Вона дуже добре склала НМТ, але не достатньо, щоб вступити на безкоштовне навчання — не вистачило балів з математики. Вона пішла на контракт. Один рік на цьому факультеті коштує 58 тисяч гривень. Зараз у короткий термін їй потрібно заплатити за перший семестр, тобто половину — це близько 30 тисяч гривень. Наша організація хоче допомогти дівчині, однак — це буде 20 тисяч гривень. Тобто на зараз вона потребує додатково 10 тисяч, щоб заплатити за перший семестр навчання", — розповіла Ольга Шупта.
Також питання оплати стоятиме для неї й надалі — за наступний семестр та подальші роки навчання, додала вона.
За словами менеджерки ГО "Українська фундація громадського здоров'я", наразі організація працює над тим, аби забезпечити Марту технікою для навчання, а також ваучерами на харчі та одяг.
За даними ГО "Центр громадянської просвіти "Альменда", усього з тимчасово окупованої території у 2024 році на навчання за кошти державного бюджету вступили 6 111 абітурієнтів, а на навчання на контракт — 3 912.
Там підсумували, що близько 40% вступників з ТОТ лишились без безкоштовної освіти.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram
