Для абітурієнтів з Криму та інших тимчасово окупованих територій з 2016 року передбачена спрощена система вступу. Тобто, можливість дистанційного оформлення документів. Проте вступники зіштовхуються з проблемами на кожному етапі вступу в українські виші.
Про це Суспільне Крим розповіла керівниця напрямку національної адвокації ГО "Центр громадянської просвіти "Альменда" Валентина Потапова.
Потапова розповіла на пресконференції на тему "Чи є провальною державна політика щодо вступу молоді з ТОТ?" історію дівчини, яка цього року вирішила вступити в український виш, проте зіштовхнулася з реаліями системи. Її історія висвітлює комплекс проблем, з якими стикаються діти з окупованих територій. З міркувань безпеки імена всіх героїв та деякі факти біографії були змінені.
Дівчина на імʼя Яна почала готуватися до вступу в український виш з 2022 року. Доступу до українських офіційних сайтів в Криму фактично не було, а після початку повномасштабного вторгнення вони були заблоковані, тож отримати інформацію вона могла лише від свого знайомого з київського університету. До вступу дівчина готувалась за довідниками ЗНО, а про національний мультипредметний тест майже нічого не знала.
"У неї не було розуміння, що саме треба вивчати. Крім необхідності опанувати курс шкільної програми постало питання грошей, бо немає сполучення між окупованим Кримом і материковою Україною, тому існують лише приватні перевізники. Дорога лише до пункту пропуску коштувала 16 тисяч гривень. Їхала понад 50 годин. Пасажирів не раз перевіряли. І саме до цієї дівчини найбільше було уваги. Її двічі виводили з автобуса на бесіди", — розповіла Потапова.
Через 50 годин дівчина була на пункті пропуску, проте білоруські прикордонники не пропустили Яну до України нібито через відсутність підстав. Попри те, що у неї було українське свідоцтво про народження.
"Дівчина опинилася в безпорадній ситуації і наступного дня поїхала до Мінська до посольства України, щоб отримати посвідчення на повернення. Бюрократична система, з якою вона зіштовхнулася у посольстві, по суті вкрала у дівчини кілька днів та гроші. Приблизно 300 гривень за оплату доїхати до Мінська і 1200 заплатити збір за посвідчення. Ставлення працівників до неї було досить вороже. Їй сказали, що таке ставлення, бо отримала російський паспорт", — наголосила голова Центру громадянської освіти "Альменда".
Лише на 7 день Яна змогла перетнути кордон між Білоруссю та Україною. Дівчина хотіла вступати через освітній центр, проте їй сказали, що вона запізнилася — не зможе вступити на бюджет.
"Тоді вона звернулася до нашої організації і ми почали її супроводжувати. Ми зверталися не тільки до Міносвіти, але й до Офісу Уповноваженого, щоб подолати незаконні дії освітнього центру. Та це ще не крапка. Підписати з нею контракт неможливо, бо вона не має паспорта громадянина України, а лише свідоцтво. Вона звернулася в Державну міграційну службу, щоб отримати паспорт. Однак, щоб підтвердити особу, потрібні близькі. Зараз вона рекомендована на зарахування на контракт. У неї немає паспорта, грошей, не може працевлаштуватися", — зазначила Потапова.
Після розповіді в коментарі Суспільне Крим Потапова наголосила на основних проблемах, з якими зіштовхуються абітурієти з тимчасово окупованих територій.
"Для того, щоб вступити, треба виїхати з тимчасово окупованої території. Незважаючи на те, що можна вступати й складати вступне випробування дистанційно, а також подавати документи дистанційно. Але після зарахування треба виїхати й надати паперові документи. Хоча Міносвіти каже, що не обов'язково виїжджати, щоб надати паперові документи. У мене питання, яким чином з окупованого Криму можна надати документи? Новою поштою"Нова пошта" — українська приватна компанія з логістики, лідер експрес-доставки за обсягами доставлених посилок в Україні.? Кинути в пляшку та кинути в Чорне море і далі вони десь біля Одеси спіймають ті документи? Я не знаю", — зазначила Потапова.
Також абітурієнти зіштовхуються з фінансовими проблемами, зокрема знайти необхідну суму на дорогу, на перший час на життя та іноді на оренду житла. Після початку повномасштабного вторгнення виїзд з ТОТ став майже неможливим через відсутність пунктів пропуску, тому єдиний варіант для вступників з окупованих територій — через треті країни.
"Коли ми кажемо про вступ, то треба розуміти, що це комплекс (дій — ред.): яким чином сюди приїхати, що робити, бо ти поїхав в один кінець і не можеш повернутися назад, бо потрібна така ж сума грошей і де жити. І коли кажуть, що освітні центри надають гуртожиток — там, де ми зараз зіткнулися з цією історією — ми розуміємо, що вони тричі її виганяли з приймальної комісії, поки з нею не пішла наша юристка. І навіть це не допомогло, поки не звернулися до державного експерта МОН, який роз’яснив представникам цього освітнього центру, що вони діють незаконно. І лише тоді її допустили до вступних випробувань. Майже на кожному кроці у неї були виклики і я розумію, чому у нас така мала кількість таких людей (абітурієнтів з ТОТ — ред.). Ми запитували, чи була у неї думка повернутися додому. Вона каже, що так. Якщо б я не зателефонувала громадським організаціям, які б почали надавати консультації та допомогу, то сіла б вона до того перевізника і поїхала б знову до того Криму. І на цьому вся б історія закінчилася", — наголосила Потапова.
За її інформацією, торік було 89 абітурієнтів з окупованих Криму, з них вступило — 56. Цього року у ГО "Альменда" прогнозують ще менші цифри.
Юристка ГО “Крим SOS” Анастасія Калініна розповіла під час пресконференції, що за наявною статистикою, кількість вступників з окупованих територій зменшилась за останні кілька років.
"Звичайно, не всі вступають, як ця дівчина, хтось приїжджає протягом якогось періоду. Зараз це 3 місяці, щоб підписати документи після вступу, якщо вони вступають дистанційно. Добре, що торік Міністерство пішло на зустрічі і продовжували термін. Не знаю, що буде в цьому році. Якщо людина з окупованої території, то їй потрібно пройти ідентифікацію особи, щоб міграційна служба зрозуміла, що це та людина. А це 2-3 місяці. Це може бути відео-конференція зв’язок з батьками з окупованої території, а це не завжди можна реалізувати.
Суспільне Крим надіслало запит в Міністерство освіти і науки України, аби там прокоментували інформацію, озвучену представниками громадських організацій.
Нагадаємо, вступна кампанія для абітурієнтів з окупованих територій розпочалася з 1 червня. Тоді на базі університетів запрацювали освітні центри "Донбас — Україна" та "Крим — Україна". Діятимуть вони до 30 вересня.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram та Facebook
