Перейти до основного змісту
Доповідь щодо Оленівки, на яку послався омбудсман, не є аналізом ООН. Що відомо про дослідження

Доповідь щодо Оленівки, на яку послався омбудсман, не є аналізом ООН. Що відомо про дослідження

Уточнено
РФ спланувала і здійснила атаку біля Оленівки
Зруйноване приміщення в’язниці в Оленівці, 29 липня 2022 року. AP

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець 30 червня написав на своїй офіційній сторінці у Facebook, що експерти ООН провели внутрішній аналіз теракту в Оленівці(У ніч з 28 на 29 липня 2022 року у Волноваській виправній колонії №120 біля Оленівки на Донеччині відбувся вибух в одному в бараці, під час якого загинули щонайменше 50 військовослужбовців "Азову"). Ця інформація не відповідає дійсності: ООН та експерти організації не вказані, як автори цього дослідження.

Про це написало видання "Слідство.Інфо", яке звернуло увагу, що у першоджерелі — на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict — йшлося про те, що розслідування "не є доповіддю ООН".

Суспільне Донбас перепрошує у читачів за неточну інформацію наведену в публікацію, яка раніше мала назву "ООН розповіла про зброю та боєприпаси, які були використані під час атаки в Оленівці" і є помилково. Ми оновили цей текст 10 липня 2025 року, врахувавши нові дані.

Допис у Facebook, яким уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив про цей аналіз станом на 10 липня видалили зі сторінки.

"Слідство.Інфо" звернулася за поясненнями до команди омбудсмана, адже у своєму дописі він стверджував: оприлюднені висновки зроблені саме експертами ООН. У відповіді на запит редакції йдеться: "Було оприлюднено матеріал, що базувався, зокрема, на даних, наданих громадськими активістами. На жаль, з боку Секретаріату Уповноваженого не було проведено належної перевірки зазначеної інформації. Після виявлення недостовірності, публікацію було видалено. Приносимо вибачення за допущену помилку".

У доповіді на сайті Centre for Human Rights in Armed Conflict від 26 червня йдеться про зброю та боєприпаси, які використали для вибуху в Оленівці росіяни, а також розглянуто планування, організацію та здійснення вбивства військовополонених. Автори додають, що аналізують перебіг розслідувань з боку Росії, України та самої ООН, а також подані подальші рекомендації для України.

Теракт у колонії в Оленівці в ніч з 28 на 29 липня 2022 року

Що відомо про кількість загиблих азовців під час вибуху в Оленівці та розслідування справи

Українські правоохоронці розслідують вибух у Волноваській колонії №120 як порушення законів і звичаїв війни. За даними, які Офіс генпрокурора оприлюднив 29 липня 2024 року у Facebook, вибухи пролунали між 23:00 28 липня та 01:00 29 липня 2022 року. Згідно з даними слідства, на той час у бараці утримувалося 193 військовополонених полку "Азов".

"Досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що з 23:00 28 липня 2022 року до 01:00 28 липня 2022 року в одному з приміщень колонії, в якому утримувались військовослужбовці окремого загону спецпризначення (ОЗСП) "Азов", в результаті застосування невстановленого в ході досудового розслідування озброєння відбулись вибухи та почалась пожежа", — повідомили Суспільне у відповіді на запис в Офісі генпрокурора.

"Від отриманих вибухово-осколкових травм, осколкових поранень тіла та ушкоджень внутрішніх органів, ушкоджень, спричинених джерелом дії термічного фактору, та інших тяжких тілесних ушкоджень одразу загинули не менше 41 військовослужбовця. Отримали поранення різного ступеня тяжкості близько не менше 145-ти".

На іншій запис в ОГПУ повідомляли, що на 6 серпня 2024 року, серед тіл, які повернули до України під час обміну 11 жовтня 2022 року, як повідомила російська сторона, були рештки 57 полонених, яких утримували на території колонії в Оленівці. Крім того, упродовж вересня-жовтня повернули тіла ще двох вбитих, чиї особи не було не були встановлені. Згодом підтвердилось їх перебування на території Оленівки.

На 6 серпня 2024 року, йдеться у відповіді, вдалось встановити та ідентифікувати особи 49 жертв. 48 — після молекулярно-генетичних експертиз, дані щодо одного — з показань потерпілих та свідків. Крім цього, ідентифіковані ще семеро загиблих українських бійця, які не перебували під час вибуху у бараці.

Не ідентифіковані троє загиблих, один з яких ймовірно загинув в результаті вибуху у приміщенні бараку, повідомили у ОГПУ.

В ході досудового розслідування допитали 20 військовослужбовців "Азова", які безпосередньо перебували у приміщенні під час вибуху, та які в подальшому були звільнені в ході обмінів військовополоненими з РФ.

Також допитали близько 40 військовослужбовців, які утримувались у колонії та перебували та, коли стався вибух.

"У кримінальному провадженні призначено та проведено не менше 110 експертиз, зокрема експертизи матеріалів, речовин та виробів, вибухотехнічні, трасологічні, зброї та слідів і обставин її використання, судово-медичні та молекулярно-генетичні експертизи. На теперішній час отримано висновки у всіх призначених експертизах, за винятком 11 висновків судово-медичних експертиз щодо причин загибелі військовослужбовців, тіла яких були видані в ході репатріаційних заходів", — повідомили Суспільному в ОГПУ.

"За результатами проведених експертиз на теперішній час органом досудового розслідування перевіряється кілька версій щодо типу озброєння та механізму його застосування, однак дотепер не отримано достатніх даних та доказів, які б давали можливість стверджувати про високу вірогідність будь-якої з цих версій", — відповіли нам. До того, у 2023 році ОГПУ повідомляв про імовірне застосування термобаричної зброї (гранатомета).

Що встановило слідство у справі двох керівників колонії в Оленівці: відповідь ОГПУ, яке отримало Суспільне Донбас

27 липня 2024 року оголосили підозри двом чоловікам, вони — громадяни України й обіймали посади начальника та першого заступника начальника установи створеної угрупованням "ДНР" на базі колонії, повідомили Суспільному у відповідь на запит в Офісі генпрокурора.

Їм інкримінують жорстоке поводження з військовополоненими, поєднане з умисним вбивством, вчиненим за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 438 КК України).

Як встановило слідство, після вибуху у бараці українські військовополонені — через небезпеку повторних вибухів — перемістились якомога далі: до огорожі біля в’їзду на територію колонії. Там перебували невстановлені в ході досудового розслідування співробітники Федеральної служби виконання покарань Російської Федерації, а також представники "Волноваської виправної колонії", в тому числі начальник "Волноваської виправної колонії" та перший заступник начальника "Волноваської виправної колонії", йдеться у відповіді.

"Не дивлячись на наявність тяжких поранень та велику кількість постраждалих, попри заклики про допомогу, зазначені особи, які фактично здійснювали ефективний контроль у "Волноваській виправній колонії" та діяли узгоджено, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими особами, навмисно не забезпечили належних та достатніх медичних препаратів і засобів для надання медичної допомоги, значно зволікали з наданням першої невідкладної медичної допомоги та евакуацією постраждалих до медичного закладу. Це призвело до загибелі від отриманих поранень до та під час евакуації 9 військовослужбовців "Азова", — встановили слідчі.

СБУ назвала, імена підозрюваних — Сергій Євсюков та Дмитро Нейолов. Також у СБУ розповіли, що у листопаді 2022 року обох окупантів зняли з "посад", наразі вони переховуються на тимчасово окупованій частині Донеччини.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube, TikTok, Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок