"Річки стали фортифікаційними об'єктами". Експерт розповів про причини цьогорічної повені на Дніпрі

"Річки стали фортифікаційними об'єктами". Експерт розповів про причини цьогорічної повені на Дніпрі

Ексклюзивно

В Україні спостерігається підняття рівня води в річках, яке призвело до масових підтоплень. За даними Гідрометеоцентру, підвищення рівня води відбувається у межах річок Дніпро, Десна, Сейм, Сож, Прип’ять, Віть, Горинь та Західний Буг. Як повідомили у ДСНС, у Дніпропетровській, Волинській, Рівненській, Черкаській та Полтавській областях у воді – понад 9 тисяч гектарів сільгоспугідь. Станом на 18 квітня, зокрема, на Дніпропетровщині підтоплено 83 садиби та 38 будинків.

Чому виникла цьогорічна повінь на Дніпрі, хто повинен дбати про вільне проходження вод під час водопілля та якими наслідками загрожує висока вода населенню та економіці України – в інтерв’ю Суспільному Дніпро розповів директор з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН України Михайло Яцюк.

П’ять Дніпровських водосховищ і шосте, неконтрольоване

За словами Михайла Яцюка, є кілька факторів, які вплинули на цьогорічне підняття рівня води в Дніпрі. Один із них – це завчасне наповнення водою каскаду Дніпровських водосховищ.

"Річки стали фортифікаційними спорудами". Природа, війна, безгосподарність – експерт розповів про причини повені
Михайло Яцюк. Суспільне Дніпро

Зазвичай їхнє заповнення триває до середини травня, цьогоріч це відбулося більш форсованими темпами. Оскільки через війну Україна практично не контролює Каховське водосховище, п’ять інших, які розташовані вище по Дніпру, заповнилися швидше.

«Процес накопичення води у шести водосховищах закінчується десь в середині травня. Але враховуючи те, що попередні роки у нас були маловодні, дуже важко було наповнити каскад, цей процес в цьому році дещо змістився, сталося більш форсоване наповнення. Плюс ми маємо ситуацію з Каховським водосховищем, яким ми фактично не управляємо, але до цього водосховища прив’язаний дуже великий господарський комплекс і велика кількість населення Півдня України. Якщо там не буде водних ресурсів, а все до того йде, якщо ми не зможемо контролювати зруйнований шлюз, то буде безконтрольне витікання води, у результаті спорожніє водосховище. Тому ситуація з наповненням п’яти вище розташованих водосховищ – конкретно прив’язана до сьогоднішньої ситуації», – говорить експерт.

За його словами, до п’яти водосховищ, розташованих вище Каховського, цього року потрапило на півтора кубокілометра води більше, ніж зазвичай, отож і виникла проблема підтоплень.

«У п’яти водосховищах накопичено води на півтора кубокілометра більше, відповідно нормального об’єму, який передбачається правилами експлуатації. Це якраз робиться для того, щоб унеможливити ризики спорожнення Каховського водосховища. В результаті цих дій і плюс опади, які випали по всій території України, ми маємо таку ситуацію», – зазначив Михайло Яцюк.

Чи потрібно готуватися до водопілля і хто відповідальний

Як зауважив експерт, щороку в Україні мають готуватися до пропуску весняного водопілля й паводків.

Водопілля – це підйом рівня води в річках, що відбувається раз на рік, зазвичай навесні, а паводок – природне явище, яке може спостерігатися кілька разів на рік, зокрема після рясних дощів улітку, пояснив він.

"Річки стали фортифікаційними спорудами". Природа, війна, безгосподарність – експерт розповів про причини повені
Фото: Суспільне Дніпро

Відповідальні за розчищення річищ водойм, говорить Яцюк, – як місцева влада, так і населення.

«Населення і місцеві органи влади повинні вжити заходів: перше – щодо розчищення русел для того, щоб проходження водних ресурсів відбувалося без зупинок, без штучних перепон. Для цього треба проконтролювати, щоб річища були не захаращені, щоб водопропускні отвори, або мостові переходи, або інші гідротехнічні споруди, які є на річках, – були відкриті, вільні, доступні, мали належний гідротехнічний стан. І ряд інших заходів, які б дозволяли нам швидко пропустити воду і мінімізувати будь-які ризики», – заявив фахівець.

На його думку, не останню роль в погіршенні екологічного стану річок зараз відіграють й самочинно створені штучні водойми – ставки, які ніхто не контролює.

«Є певна кількість безгосподарних гідротехнічних об’єктів – ставків, які ніхто не контролює. З’являються аварійні ситуації, затоплення, підтоплення і руйнування гребель, і в результаті маємо велику кількість негативних наслідків», – вважає він.

Природа, війна, безгосподарність. Чому рівень води продовжує зростати

Рівень води в річках, зокрема в Дніпрі, цими днями продовжує зростати, говорить експерт, з кількох причин. Перша – природна.

«Водним ресурсам потрібен час для того, щоб вони могли безперешкодно або потрапити вниз по течії, або зосередитись в якомусь накопичувальному джерелі – ставку, водосховищі чи озері. Тобто тривають природні процеси щодо добігання паводкової хвилі», – говорить фахівець.

"Річки стали фортифікаційними спорудами". Природа, війна, безгосподарність – експерт розповів про причини повені
Суспільне Дніпро, Юрій Тинний

Однак є й інші причини. У глобальному масштабі – це війна й безгосподарність, вважає Михайло Яцюк.

«У глобальному масштабі в нас є дві проблеми. Це війна, адже водні об’єкти подекуди стали фортифікаційними спорудами. Бойові дії, наприклад, в районі Інгульця призвели до руйнування мостів, річище подекуди засипане тощо. Отже, війна вплинула на пропускну здатність річищ. Друге – те, що ми не закінчили реформування системи управління водними ресурсами. У нас досі функція управління інфраструктурою не відділена від функції управління ресурсами. Відповідно сьогодні багато безгосподарних ситуацій, коли ми не знаємо хто є власником водойми, хто має готувати водойму до пропуску води, перерозподіляти водні ресурси тощо. Коли ця система не працює на державному рівні, то вона не працює й на місцевому», – каже він.

Чим це загрожує

Наслідками цьогорічної повені в Україні, вважає експерт, можуть бути не тільки підтоплення будинків та городів.

"Річки стали фортифікаційними спорудами". Природа, війна, безгосподарність – експерт розповів про причини повені
dp.dsns.gov.ua

Є загроза руйнування дамб та водозаборів, які використовуються для забору питної та технічної води, а також підтоплення великих площ сільгоспугідь, що загрожує неврожаєм. Останнє – дуже важливо не тільки для продовольчої безпеки в Україні, а й у світі, зазначив він.

Читайте також

Підтоплені понад 150 дачних будинків: на Дніпропетровщині долають наслідки весняного водопілля

Через паводок у Дніпрі погіршилися показники якості води – "Дніпроводоканал"

Підтоплення берегових територій у Дніпрі. Що кажуть жителі, влада та експерт

В низці областей оголошено червоний рівень небезпеки через повені — Укргідрометцентр

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

На початок