Державне агентство з питань кіно оголосило про 19-й конкурсний відбір (пітчинг) кінопроєктів, заявки можна відправляти до 12 квітня. Однак це оголошення викликало критику з боку кіноспільноти — як через закінчення повноважень Ради з підтримки кінематографії, так і через некоректні формулювання напрямів.
Повідомлення про початок пітчингу Держкіно опублікувало 4 березня у Facebook.
Умови пітчингу від Держкіно
У відомстві зазначили, що Рада з державної підтримки кінематографії розподілила кошти загального фонду державного бюджету за формами державної підтримки у 2024 році.
Там додали, що до участі приймають ігрові та неігрові повнометражні й короткометражні фільми, дебютні стрічки, стрічки у копродукції, телесеріали та фільми для дітей.
Серед напрямів конкурсного відбору:
- документування воєнних злочинів та про героїзм служб, які захищають, забезпечують / підтримують життєдіяльність суспільства країни під час війни, а також героїзм людей різних професій та волонтерів;
- фільми про історичні постаті в державотворенні України, сучасних героїв українського народу та про події, що висвітлюють історію України;
- фільми з тематикою патріотичного виховання дітей та молоді на українській історії, культурі, традиціях та цінностях для формування ціннісних орієнтирів і почуття патріотизму.
Відбір триватиме до 12 квітня.
У Держкіно також зазначили, що можуть відмовити у допуску до конкурсного відбору заявникам, які:
- мають порушення договірних зобов'язань перед Держкіно у незавершених проєктах;
- мають судові спори з питань порушення договірних зобов'язань, стороною або третьою особою яких є Держкіно;
- залучили до авторського складу людей, внесених до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
Чому кіноспільнота критикує Держкіно
Це оголошення викликало критику з боку кіноспільноти.
Частина наголошує на тому, що Рада з підтримки кінематографії втратила легітимність: 2 листопада 2023 року суд визнав незаконним продовження повноважень.
Згідно із Законом України "Про державну підтримку кінематографії" членів ради призначають строком на два роки, після чого повноваження припиняються автоматично — а востаннє їх обирали у 2021 році.
Український кіноінститут (Ukrainian Film Institute) зазначає у дописі, що Держкіно раніше скасувало результати технічного відбору 18-го пітчингу (2022 року), а тепер оголосило новий. Але оскільки каденція ради уже завершилася, всі її рішення можуть бути оскаржені в суді.
Також суперечки викликало формулювання напрямів конкурсного відбору.
Культурна менеджерка Софія Челяк зазначила, що "документування воєнних злочинів" — не зовсім коректне визначення, оскільки це фактично робота операторів під час виїзду прокурорів чи уповноважених організацій на місця скоєння воєнних злочинів: "Тобто що ти з телефоном ходиш і знімаєш руїни — це не фіксація воєнних злочинів".
У коментарях з нею погодилася і гендиректорка "Довженко-Центру" Олена Гончарук: "Мене лякає, чим це може обернутися. Ну й перше питання, яке дійсно виникає: чи не має фіксацією злочинів займатись прокуратура або люди, які розуміють особливу етику цього, знають протоколи і т. д.?"
На некоректності формулювання наголошує і режисерка, голова Української гільдії режисерів Жанна Максименко-Довгич. За її словами, ні документальне кіно, ні неігрові серіали — навіть якщо розповідають про воєнні злочини або ж містять свідчення — не є "документуванням воєнних злочинів".
"Маніпуляція термінологією відбувається з єдиною метою: під час війни, за умов дефіциту бюджету, легітимізувати перед суспільством виділення державних коштів, бо комусь дуже кортить їх освоїти. Цинічно, огидно, але не вперше: раніше маркерами подібних інтересів були «патріотизм» і «героїзм». Просто тепер, за нових, ще трагічніших обставин, до заїжджених вже патріотизму-героїзму додалося й це саме «документування воєнних злочинів»", — йдеться у її дописі.
І ще одне питання: що Держкіно збирається робити з задокументованими свідченнями воєнних злочинів? Направляти до Генпрокуратури України й Міжнародного кримінального суду в Гаазі? Чи які подальші плани?
У самому Держкіно у коментарях під власним дописом зазначили, що на їхню думку документування воєнних злочинів — це "створення неігрових (документальних) фільмів / телефільмів / телесеріалів, в яких фіксуватимуться реальні події та факти щодо війни Росії проти України".
Продюсерка та співзасновниця Української кіноакадемії Юлія Сінькевич також прокоментувала, що це "цинізм — завуальовувати дерибан державних грошей під документування воєнних злочинів".
Кінознавиця та журналістка Дар’я Бадьйор зазначила, що "каденція Ради з держпідтримки кінематографії, яка оголошує пітчинги і затверджує їхні результати, завершилась давно, отже, всі її рішення можуть бути оскаржені в суді. Щоб прикрити цей нелегітимний триндець, Держкіно вдалося до чого? До «патріотичного виховання». (…) Це просто ганебно".
"Маючи реальну загрозу втрати держави, ця купка корумпантів і їхніх спільників хочуть пиляти досить значні суми, прикриваючись високими гаслами про виховання, патріотизм і документування! У той час, як тисячі приватних ініціатив роблять це, не отримуючи від держави ні керунку, ні фінансової підтримки", — додає кастинг-директорка Алла Самойленко.
Максименко-Довгич також додає, що понад 700 дієвців культури та 13 організацій написали відкритий лист до української влади із закликом не виділяти кошти Держкіно й переспрямувати цьогорічний бюджет відомства на потреби Сил оборони. Також звернення містило висловлення недовіри керівництву Держкіно та Раді з підтримки кінематографії.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
