Національна спілка кінематографістів України (НСКУ) звернулася до Міністерства культури України та Державного агентства України з питань кіно щодо результатів проведення пітчингу кінопроєктів програми «Тисячовесна». Спільнота надала пропозиції з удосконалення процедури.
Відповідне звернення НСКУ поширила у Facebook.
Там зазначили, що проведений пітчинг засвідчив творчий потенціал українських кінематографістів, запит на державну підтримку та активність досвідчених професіоналів та молодого покоління.
«Водночас досвід проведення пітчингу дає підстави для професійного обговорення його формату та доцільності удосконалення процедури в наступному етапі програми», — йдеться у повідомленні.
За останні декілька років НСКУ активно сприяла відновленню процесу кіновиробництва, зокрема проведенню пітчингів кінопроєктів, тому після обговорення результатів конкурсу пропонує розглянути низку пропозицій.
Оцінювання та етапи конкурсу
- Розподілити проєкти для оцінювання за окремими кінематографічними напрямами: ігрове, документальне та анімаційне кіно, повнометражні й короткометражні фільми, серіали тощо. Відокремити дебютні проєкти. Особливу увагу приділити студентам та випускникам українських кіноосвітніх закладів.
- Зберегти оприлюднення кількості балів після другого туру. Можливе підвищення прохідного балу для третього туру зменшить навантаження на комісії та дозволить ретельніше опрацювати фінальні проєкти.
- Збільшити термін між другим і третім туром для ретельного ознайомлення експертів із проєктами.
- Удосконалити критерії оцінювання у третьому турі. Надати більшу вагу якості сценарію, художній концепції, режисерському баченню, складу творчої групи, виробничій спроможності, реалістичності бюджету, культурній та суспільній значущості, потенціалу української та міжнародної аудиторії.
- Залучати іноземних спеціалістів до третього туру в кожній секції.
Експертна комісія
- Створити окремі секції пітчингу та відповідні фахові експертні комісії за напрямами.
- Починати кожен день пітчингу з вшанування Памʼяті загиблих кінематографістів із показом їхніх портретів на екрані.
- Унеможливити розгляд проєкту експерта як заявника у секції, де він оцінює.
- Забезпечити відкритість та прозорість добору експертів і відсутність конфлікту інтересів. Посилити професійну спеціалізацію експертів, до складу комісій мають входити режисери, сценаристи, оператори, художники, продюсери, кінознавці, дистриб'ютори та інші фахівці. Заяви про конфлікт інтересів мають бути оприлюднені до початку оцінювання.
Розгляд проєктів
- Визначати та оприлюднювати кошторисні межі проєктів.
- Обмежити кількість проєктів від одних заявників у межах однієї категорії.
- Збільшити тривалість презентацій для складнопостановочних, авторських, повнометражних та серіальних проєктів.
- Розробити алгоритм підтримки суспільнозначущих проєктів (ювілейні дати, видатні діячі, події).
- З особливою увагою ставитись до заявок знакових авторів, що формували історію українського кінематографа.
- Зберегти професійний зворотний зв'язок для заявників, які не отримали підтримки.
- Забезпечити прозорість прийняття рішень на фінальних засіданнях.
- Сприяти удосконаленню якості представлення проєктів заявниками.
- Включити механізми підтримки фестивального просування, промоції, прокату та міжнародної дистрибуції.
«Наше спільне завдання — створити таку систему пітчингу, за якої перемогу отримуватиме не просто найкраще презентована, а найсильніша за художнім задумом, професійною реалізацією та перспективою для українського й світового глядача кінематографічна історія», — підкреслили у НСКУ.
Спілка пропонує Мінкульту провести спільне обговорення результатів конкурсу із залученням представників Держкіно, НСКУ, професійних кінооб'єднань, продюсерів, режисерів, сценаристів, операторів, кіноосвітян та молодих кінематографістів.
За результатами цього обговорення НСКУ радить створити робочу групу з підготовки щодо вдосконалення процедури пітчингу «Тисячовесна-2027». Спільнота готова долучитися до опрацювання конкретних пропозицій.
Що відомо про «Тисячовесну»
У вересні 2025 року президент України Володимир Зеленський звернувся до уряду з ініціативою створення «1000 годин українського контенту». Для цього виділили кошти з додаткових майже 4 мільярдів гривень, закладених у проєкті державного бюджету на 2026 рік для Міністерства культури, зокрема:
- ігрові фільми та серіали — 1,9 млрд грн;
- неігрові (документальні) фільми та серіали — 240 млн грн;
- анімаційні фільми та серіали, фільми та серіали для дитячої аудиторії — 490 млн грн;
- сучасна музика — 300 млн грн;
- перформативне мистецтво — 400 млн грн;
- аудіовізуальні шоу та відеоролики для соціальних мереж — 260 млн грн;
- візуальне мистецтво — 300 млн грн.
Наразі експертні комісії рекомендували до фінансування загалом 680 проєктів. Розподіл виглядає так:
- 144 проєкти — сучасна музика;
- 135 проєктів — аудіовізуальні шоу та відеоролики для соцмереж;
- 133 проєкти — перформативне мистецтво;
- 91 проєкт — ігрові фільми та серіали;
- 77 проєктів — візуальне мистецтво;
- 70 проєктів — документальні фільми та серіали;
- 30 проєктів — дитячі та анімаційні проєкти.
На участь у президентській ініціативі надійшло 2634 заявки. Після другого етапу експертного оцінювання до фінального пітчингу пройшли понад 1200 проєктів. Понад 20 % учасників «Тисячовесни» — дебютанти.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
