4 грудня журнал Time повідомив про кандидатів на звання "Людина року". Серед них: президент Росії Владімір Путін, співачка Тейлор Свіфт, король Великої Британії Чарльз ІІІ, Барбі, учасники страйку в Голлівуді, гендиректор компанії OpenAI Сем Альтман, прокурори експрезидента США Дональда Трампа, очільник Федеральної резервної системи (ФРС) Джером Павелл та глава Китаю Сі Цзіньпін.
Згідно з традицією, яка бере свій початок у 1927 році, "Людина року" за версією Time — це щорічне визначення людини, групи або концепції, які найбільше вплинули на заголовки новин (неважливо, у позитивному чи негативному контексті).
Кожного року з часу заснування традиції вибір редакції видання обговорюють по всьому світі. Хто отримував це звання та що такого контраверсійного у списках переможців — читайте в матеріалі Суспільне Культура.
Вигадлива випадковість: як з'явилася традиція "Людина року" та хто був на першому портреті обкладинки
Time започаткував традицію щорічного обрання "Людини року" під кінець 1927 року. Її появі сприяло декілька факторів: по-перше, у 1927-му новорічний тиждень був вкрай бідний на новини. Не допомагав і той факт, що у ті роки обкладинка журналу відводилась майже виключно на портрети. Але через відсутність новин не було нікого, чиє обличчя можна було б присвятити подіям тижня. З наближенням дати публікації номера редактори розгубилися — ніхто не зробив нічого вартого уваги, щоб помістити його фотографію на обкладинку. Тому запропонували припинити пошуки "людини тижня" і натомість обрати "Людину року".
По-друге, на початку того ж року Time потрапив у "редакційний скандал", коли не поставив на обкладинку авіатора Чарльза Ліндберга після його історичного трансатлантичного перельоту (того тижня, коли з'явилася новина про політ Ліндберга, на обкладинці Time була стара фотографія короля Георга V і королеви Марії в маскарадних костюмах). Тож наприкінці року вирішили, що історія на обкладинці з Ліндбергом як "Людиною року" буде виграшним варіантом.
"Людина року": чи є критерії відбору
Цікаво, що до 1999-го переможців конкурсу називали "Чоловік року" або "Жінка року", і лише згодом змінили на "Людину року". Першу жінку року обрали у 1936 році — нею виявилася Волліс Сімпсон.Американська аристократка, колекціонерка, світська особа. З 1937 року герцогиня Віндзорська. Для одруження з нею король Британії зрікся престолу в грудні 1936 року.
Зараз же це звання може отримати значно ширший перелік номінантів: обкладинку можуть присвятити як конкретній людині, так і групі людей (наприклад, спортивній команді або цілій демографічній категорії), об'єкту (комп'ютер) або ж ідеї, які мали найбільший вплив на події року.
Переможців конкурсу відбирає редакція Time, хоча на сайті журналу також проводять щорічне читацьке опитування (але його результати не впливають на відбір).
Титул "Людини року" не обов'язково вважається почестю чи нагородою. Натомість редакція Time обґрунтовує свій вибір саме з погляду впливу та важливості об'єкта.
Впливові, суперечливі
- Адольф Гітлер (1938)
Одним із найсуперечливіших виборів "Людини року" в 1938 році став Адольф Гітлер. Тоді журнал виправдав свій вибір тим, що Гітлер був людиною, яка мала найбільший вплив на світ у той час.
- Йосип Сталін (1939, 1942)
У 1939 та 1942 роках на обкладинці опинився інший диктатор — Йосип Сталін. Хоча Сталін був відповідальним за масові репресії (та низку інших злочинів) у Радянському Союзі, журнал визнав його "Людиною року" за його роль у Другій світовій війні.
- Рухолла Мусаві Хомейні (1979)
У 1979 році "Людиною року" обрали Рухолла Мусаві Хомейні, який встановив в Ірані ісламську республіку. Хомейні був відповідальним за репресії проти іранського народу, але журнал визнав його "Людиною року" за його роль в ісламській революції.
- Річард Ніксон (1970, 1971)
Колишній президент США Річард Ніксон був названий людиною року в 1970 та 1971 роках. Ніксон є одним із найбільш суперечливих президентів в історії США того часу через Вотергейтський скандал, який призвів до його відставки в 1974 році, коли він зіткнувся з перспективою імпічменту.
- Владімір Путін (2007)
У 2007 році журнал Time назвав Владіміра Путіна "Людиною року", зазначивши, що він повернув свою країну з хаосу до "столу світової влади", хоча і ціною порушення демократичних принципів. Вже наступного року Росія розпочала війну з Грузією, напавши на грузинські позиції біля міст Цхінвалі та Горі, а також перекидаючи війська до кордону і Південної Осетії.
Але званням "Людина року" не завжди наділяли людей, серед переможців — рухи та технології. Ось кілька прикладів:
- Американські вчені (1960)
У 1960 році Time відзначив досягнення науковців, обґрунтувавши це тим, що 1960-й став визначним роком у науковому прогресі, і породив ще більше досягнень у наступні десятиліття.
- Американські жінки (1975)
Обкладинка журналу Time "Жінки року" 1975 року відзначала зміну ролей та розмаїття американок і проголошувала, що "достатня кількість американок настільки свідомо заволоділа своїм життям, що ця подія духовно еквівалентна відкриттю нового континенту".
- Персональний комп'ютер (1982)
У 1982 році Time присудив нагороду "Людина року" персональному комп'ютеру, називаючи його "Машиною року" — це була перша нелюдська істота, яка отримала цю нагороду.
У статті 1982 року йшлося про те, як 80 % американців очікують, що "в досить близькому майбутньому домашні комп'ютери стануть таким же звичним явищем, як телевізори або посудомийні машини".
- Земля, що перебуває під загрозою зникнення (1988)
У 1989 році замість "Людини року" планета Земля отримала звання "Планета року". Обкладинка мала на меті привернути увагу людей до екологічних катастроф, спричинених людством. Автори статті наводили приклади з голодуванням дітей та вимиранням людства і ставили запитання: скільки ще часу нам лишилося на цій планеті?
- Ви (користувачі інтернету) (2006)
"Ви (користувачі інтернету)" офіційно отримали звання "Людини року" за версією Time у 2006 році. Журнал вирішив відзначити мільйони людей, які анонімно розміщують користувацький контент на таких сайтах, як YouTube, MySpace, Facebook, "Вікіпедія", а також на безлічі інших сайтів, що містять користувацький контент.
Варто сказати, що журнал багато уваги приділяє технологіям і обирав серед людей року й тих, хто їх створює та розвиває. Але соціальний фактор так само впливає на вибір редакції: наприклад, люди, які розповіли про пережиті сексуальні домагання, отримали звання у 2017 році.
Україна в Time
У 2022 році "Людиною року" за версією Time став президент Володимир Зеленський разом із "духом України". Серед інших фіналістів були протестувальники в Ірані, лідер Китаю Сі Цзіньпін та Верховний суд США.
"У світі, який став визначатися своїм поділом, відбулося об'єднання навколо цієї справи, навколо цієї країни", — написали в Time.
Автор статті Едвард Фельзенталь додав, що "дух України" стосується українців по всьому світу, включно з багатьма, хто "боролися за лаштунками". Він наводив приклади таких людей, як Євген Клопотенко, шеф-кухар, який надав тисячі безкоштовних обідів українцям, і медикиня Юлія Паєвська, яку російські війська захопили в полон на три місяці.
Журнал зазначає, що Зеленський надихнув українців і отримав міжнародне визнання за свою відважність у протистоянні російському вторгненню.
Вибір року, зроблений людьми
Видання наголошує на тому, що вибір "Людина року" охоплює дуже різних кандидатів — як позитивних, так і негативних діячів, що впливають на глобальний світ. Тобто команда редакторів ніби знімає з себе відповідальність у випадку обрання "поганих персонажів". Мовляв, це історичні фігури. Але ж вибір роблять самі люди, перебираючи аргументи під час дискусії, чи не так? Обрання обкладинки та головної статті року, над якими працює ціла команда журналістів і дизайнерів, ще раз підкреслює значення обраної фігури. А у випадку з тиранами — війни та смерті.
Та контроверсійні історичні фігури й політики — не єдине, що спадає на думку, коли дивишся на цю нагороду. Зокрема, складно не помітити низький відсоток жінок, яких визначали впливовими. Наприклад, початок 1970-х років, у США відбувається розквіт феміністичного та антивоєнного рухів. Акторка, лавреатка премії "Оскар" Джейн Фонда 1972 року в розпал американсько-в'єтнамської війни відвідує В'єтнам. Політику США у В'єтнамі критикують. Але того року це символічне звання від видання розділяють Річард Ніксон та Генрі Кіссінджер. Вже у 1974-му Ніксон втратить президентське крісло. А американські жінки як колективний образ отримають своє почесне звання лише у 1975-му.
Або ж, наприклад, брак культурних діячів серед переможців — у списках переважно політичні та релігійні лідери з країн, які мають великий військовий потенціал (на кшталт США, Китаю, Росії, Ірану), чи бізнесмени.
Ще один аспект: початкова ідея визначати "Людину року" вже давно не відповідає дійсності. Цю нагороду розділяли технології, абстрактні явища і навіть Земля, що опинилася під загрозою. Це сталося у 1988 році, під час однієї з хвиль зацікавлень в екоактивізмі. До речі, письменниця і дослідниця Донна Гаравей написала свій іконічний "Маніфест кіборгів" ще у 1985 році, але він досі впливає на багатьох, чиї дослідження перебувають на межі гуманітарних досліджень та технологій.
Або ж наступного, 1989 року, вдруге видання обрало персоною року радянського лідера — Михаїла Горбачова. Вибір, здавалося, очевидний: на думку Заходу, "він вів країну в демократичний бік". А проте, саме той рік був надзвичайно важливим для європейської історії: відбулося падіння Берлінського муру, значення чого і досі можна відчути.
Звісно, таких прикладів дуже багато і дуже складно порівняти дійсний вплив людей та тим паче технологій, оцінити їх саме в цей момент, коли твориться історія. І можливо дійсно, "Людина року" — це лише обкладинка. Та насправді завжди є те, що ховається за нею. Це звання передусім символічне, а символи — не випадкові.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
