З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну від російської мови як дисципліни відмовилися комунальні заклади дошкільної та загальної середньої освіти у Києві, школи в Черкасах, Житомирі, Миколаєві та Одесі. А наприкінці січня в стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонили спілкування російською мовою.
Чи стане відмова НаУКМА тенденцією, яку підхоплять інші університети в Україні, чи радше винятком? Суспільне Культура поцікавилося у ректоратах закладів вищої освіти, що вони думають про заборону вживання російської мови в стінах вишів та чи планують запровадити подібні правила.
Заборона російської мови: контекст
Після початку повномасштабного вторгнення у багатьох областях України місцеве управління переглянуло освітній процес у школах та закладах дошкільної освіти. Минулого року в Миколаєві заборонили використання та вивчення російської мови з 1 вересня 2022 року, у Черкасах усі школи перейшли на українську мову, у Києві в закладах дошкільної та середньої освіти прибрали російську, у Житомирі від неї також відмовилися, а в Одесі її не викладатимуть, проте є можливість обрати як факультатив.
Про відмову від російської мови в Одесі розповідав у інтерв'ю Суспільному Олександр Лончак – директор Департаменту освіти і науки Одеської обласної військової адміністрації.
"З початку впровадження нового державного стандарту Нової української школи ми рекомендували взагалі відійти від російських класів і російських шкіл. На сьогодні у нас в області взагалі відсутні російські школи.
Російська мова може викладатися як предмет, може викладатися факультативно. Проте ми рекомендували, щоб всі школи не викладали російську мову ні як предмет, ні факультативно", – коментує Олександр Лончак.
Мовні зміни та відмова від російських маркерів: як після 24 лютого українізувалася Одеса
Щодо закладів вищої освіти, то 27 січня у Національному університеті "Києво-Могилянська академія" було затверджено нові Правила внутрішнього розпорядку. Згідно з ними, відтепер в стінах НаУКМА заборонено спілкуватися російською мовою. В університеті вживання російської ніколи не толерували, проте раніше формальної заборони не було. Це рішення викликало неоднозначну реакцію в соцмережах.
Сергій Квіт, президент НаУКМА, прокоментував нові правила ВВС News Україна та пояснив, що нікого карати за вживання російської не будуть.
"Це питання не покарання, а культурних змін. Сенс не в покаранні, а в тому, щоб змінювати нашу внутрішню корпоративну культуру. Ніхто не буде підслуховувати студентів, але внутрішня громадська думка буде такою, що це буде сприяти тому, щоб "Могилянка" повністю була українськомовним університетом", – зазначив Квіт.
Реакція в соцмережах
Український громадський діяч, блогер та волонтер Сергій Стерненко написав у своєму каналі в Telegram, що підтримує рішення Києво-Могилянської академії, яке, на його думку, "втілиться у життя по усіх ВНЗ країни".
"Це не просто мовне рішення, це протест. Це маніфест. Це приклад", – зазначив Стерненко.
Також відомий український журналіст, телеведучий та шеф-редактор директорату Суспільного телебачення НСТУ Юрій Макаров на своїй сторінці у Facebook написав пост-підтримку рішення Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонити вживання російської мови в стінах навчального закладу.
"Подекуди запитую себе, чи не є мої радикальні погляди з відстоювання безальтернативного провідного статусу державної мови в усіх публічних сферах певною гіперкомпенсацією, своєрідним прихованим неврозом російськомовного киянина з російським прізвищем? Для такого припущення треба було би абстрагуватися, по-перше, від моєї не такої вже поганої філологічної освіти, по-друге, від мого розуміння зсередини російськості в усій її повноті. Коли (якщо) російська зазнаватиме реальних утисків саме на рівні індивідуальної свободи окремого громадянина України, я готовий переглянути свою позицію. Хоча, боюся, такі обставини складуться, якщо припустити, що складуться, вже не за мого життя", – пише Юрій Макаров.
"Це суспільна угода": депутатка Інна Совсун про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь також виступив з підтримкою рішення НаУКМА в ефірі телеканалу Київ, потім текст було опубліковано на сторінці у Facebook.
"Я підтримую це рішення і вважаю, що в кожному університеті мають бути створені найкращі можливості для виховання справді патріотичних, вольових, освічених громадян України. Разом з тим, стаття 21 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" говорить про те, що мова освітнього процесу – державна", – заявив мовний омбудсмен.
Але були й незгодні з Києво-Могилянською академією. Наприклад, кандидатка філософських наук та головна редакторка науково-популярного ресурсу "Гендер в деталях" Тамара Злобіна вважає це рішення нецивілізованим. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook.
Тих, хто говорить виключно українською, стало більше: дослідження
Як відреагували університети на рішення НаУКМА
Ми поцікавилися, що думають у ректоратах закладів вищої освіти про заборону російської мови, яку затвердив Національний університет "Києво-Могилянська академія", та чи планують приймати подібне рішення у своїх університетах.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Представники Центру комунікацій КНУ імені Тараса Шевченка відповіли: "Університетом вітаються будь-які рішення, які не суперечать чинному законодавству України та сприяють всебічному використанню української мови в усіх сферах. Прийнятих "Могилянкою" правил не бачили, їх поки на офіційному сайті не опублікували. Йде обговорення в соціальних мережах. Коментар від КНУ можливий після колегіального рішення Вченої ради Університету".
UPD: Частину про мовний скандал, пов'язаний з нібито викладачем КНУ імені Тараса Шевченка, істориком Cтефаном Машкевичем було видалено. Як з'ясувалося, він був тільки зовнішнім здобувачем, рекомендованим кафедрою етнології та краєзнавства до захисту докторської дисертації, і не викладав в університеті. Перепрошуємо за поширення недостовірної та неперевіреної інформації.
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Ми звернулися до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за коментарем та отримали відповідь від керівниці прес-служби Каразінського університету Лілії Змій. Вона зазначила, що позиція університету щодо популяризації та підтримки української мови була неодноразово оприлюднена на офіційних джерелах та в соцмережах.
"Коментувати чи обговорювати в медіа рішення, прийняті колективом Києво-Могилянської академії в межах їх власної автономної діяльності, вважаємо некоректним щодо закладу вищої освіти, який є нашим давнім другом і партнером", – зазначила Лілія Змій.
Реорганізація: в харківському університеті пояснили, що з кафедрою російської мови
У січні в Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна призначили власного мовного омбудсмена, ним став викладач цього ж університету Микола Філон. Тоді рішення ухвалила вчена рада університету.
Нагадаємо, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну чимало викладачів Каразінського університету продовжували викладати російською мовою. Наприклад, у травні 2022 року студентка 5-го курсу медичного факультету Маргарита Федоренко опублікувала відео в Instagram, де розповіла, що один із викладачів відмовляється викладати свій предмет українською мовою. Пізніше на сторінці університету в Facebook з'явилася інформація про те, що викладач більше не працює.
У 2022 році надійшло 7 звернень про порушення закону, а двом викладачам було виписано штраф.
Український католицький університет
Ми отримали відповідь від ректорату Українського католицького університету. На питання, що в УКУ думають про заборону спілкуватися російською мовою в межах закладу, відповіли:
"Таке прагнення важливе не лише в час війни, а й для розбудови Української держави після перемоги. Знаючи спільноту "Могилянки", ми переконані, що йдеться про комплекс заходів для промоції українськомовного середовища в стінах університету.
Ми розуміємо, що є виклик із вживанням російської мови як в українському суспільстві, так і в освітніх закладах, зокрема університетах. Ми за те, аби в Україні освітній процес відбувався українською мовою, як цього вимагає мовне законодавство, іншими мовами ЄС, що наближатиме нашу євроінтеграцію, та аби освітні й академічні середовища формувалися українською. В УКУ ми цей процес намагаємося повноцінно впроваджувати та підтримувати від моменту заснування університету".
Також ми поцікавилися, на думку ректорату УКУ, чи інші університети наслідуватимуть приклад Києво-Могилянської академії та чи не планують прийняти такі правила у своєму ЗВО?
"Такої заборони в УКУ не плануємо впроваджувати. Однак ми всіляко підтримуємо утвердження українськомовного середовища і вживаємо усіх заходів відповідно до нашої ситуації.
Вважаємо, що кожен університет володіє своєю унікальною академічною культурою, і саме в межах цієї академічної культури повинен шукати шляхи, аби забезпечити формування україномовного середовища. Як це робити? – Кожен заклад має відповісти сам: чи захистом, чи розвитком можливостей та нагод", – йдеться у відповіді ректорату УКУ.
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Ми запитали, що думають в УДУ імені М.П. Драгоманова про рішення, затверджене в Києво-Могилянській академії, та отримали відповідь від виконувача обов'язків ректора Володимира Лавриненка.
"Відповідно до законодавства України заклади вищої освіти мають автономію та право приймати колективні рішення.
В Українському державному університеті імені Михайла Драгоманова мовою освітнього процесу є державна мова (згідно зі ст. 48 Закону України "Про вищу освіту", ст. 7 Закону України "Про освіту" та Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"). Для інших випадків послуговуємося ст. 10 Конституції України, згідно з якою "Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом".
Протягом кількох років студенти УДУ імені М. Драгоманова створюють відеоролики "Відчувай українську", де знайомлять з новими правописними нормами та правильним вживанням української мови. Крім того, студенти та викладачі університету – ініціатори та активні учасники проєкту "Єдині", метою якого є допомогти за 28 днів внутрішньо переміщеним особам та будь-кому охочому перейти в спілкуванні на українську мову.
Підкреслюємо, колектив УДУ імені Михайла Драгоманова — національно свідома спільнота, яка як самостійно, так і в співпраці з різними державними установами та громадськими організаціями створює позитивний образ українськомовної особистості, популяризує вивчення української мови та допомагає усім охочим у цьому", – написав в.о. ректора Володимир Лавриненко.
Мовний омбудсмен зафіксував випадки лінгвоциду на окупованих територіях
Однак нагадаємо, що у січні 2021 року УДУ імені М. П. Драгоманова потрапив у скандал через викладачку культурології Євгенію Більченко. Студентка Марія Прошковська опублікувала публічну заяву у Facebook, де попросила відрахувати її за власним бажанням, адже університет ніяк не реагував на заяви викладачки. Євгенія Більченко розповідала про неонацистський режим в Україні, виступала на каналах так званої ДНР, називала мовний закон "звичайним фашизмом". Цей допис почали поширювати в соцмережах і справа набула розголосу.
Після цього НПУ ім. М. П. Драгоманова створив комісію, що мала детально вивчити діяльність Більченко, а також випустив заяву від імені студентів, викладачів та керівників, де "висловив рішуче несприйняття" поведінки викладачки. Через якийсь час Євгенія Більченко в соціальних мережах заявила, що ректор її начебто запевнив: "Особисто він її звільняти не збирається". У липні її звільнили.
Експрофесорка університету Драгоманова Євгенія Більченко підтримала війну проти України
Висновки
Під час роботи над цим матеріалом стався ще один мовний скандал. У Київському національному торговельно-економічному університеті викладачка та кандидатка економічних наук Ніна Іванченко відправляла студентів на фронт через те, що вони попросили її вести лекції українською мовою. Відео виклали 2 лютого в Telegram-каналі КНТЕУЧАН.
"Совість у вас є? Ваші батьки вдома з вами? Хто з вас в окопах сидить? А самі ви чому тут, чому не на фронті? Вам є 18. Я російськомовна. Хочу спитати вас, українськомовних, чому ви сидите вдома? Ваші батьки чому вдома сидять?", — сказала Іванченко.
В університеті відреагували на скандал та опублікували свою позицію на сторінці у Facebook. Зокрема зазначено, що "колектив університету засуджує такі дії викладача. Адміністрацією університету прийнято рішення про її звільнення".
Це підтверджує, що проблеми з дотриманням мовного закону існують в багатьох університетах, і вони не вичерпуються наведеними у статті прикладами.
Мовне питання й досі лишається предметом гострих дискусій у суспільстві. Резонансі рішення стають результатом та реакцією на впливи російської культури та політики, які існували до повномасштабного вторгення. І дискусія довкола присутності української мови у публічному та приватному полі, вочевидь, виникатиме неодноразово.
Наразі рішення Києво-Могилянської академії, яка завжди мала чітку громадянську та політичну позицію, випереджає час. Згадати хоча б Євромайдан: у грудні 2013 року Національний університет "Києво-Могилянська академія" оголосив всеуніверситетську мобілізацію на його підтримку, про що писали в ТСН.
Можливо, досвід НаУКМА не стане прикладом для багатьох університетів, частина з яких і нині стикається з внутрішніми проблемами, зокрема мовними скандалами та проблемою сепаратизму. Однак розпочати розмову про це необхідно вже зараз. Наприклад, рішенням могло би бути впровадження інституту омбудсмена у кожному університеті, щоб стежити за дотриманням мовного закону.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
