Буча як символ звірств російських окупантів і водночас небайдужості тих, хто міг відсидітися, але не зробив цього. Саме про це навесні 2023 року, в роковини трагедії на Київщині, світ побачить фільм-драму "Буча". Тизер-трейлер до нього 13 вересня, в День міста Буча, презентували продюсер Олександр Щур і режисер стрічки Станіслав Тіунов.
Знімати її почнуть у грудні-січні. Це буде фільм-байопік, заснований на реальних подіях, що відбулися на Київщині під час російської окупації у лютому-квітні 2022 року. Головний герой стрічки має реального прототипа. Це Костянтин Гудаускас – громадянин Казахстану, який отримав політичний притулок в Україні й живе в Бучі. З початком російського вторгнення завдяки своєму казахстанському паспорту він їздив на окуповану Київщину й врятував 203 місцевих жителів.
Про фільм "Буча", а також чому не поїхав з України, хоча мав таку можливість, про врятованих ним людей і справедливість Костянтин розповів в ефірі Радіо "Промінь" ведучим Анні Заклецькій і Дмитру Захарченку.
Костянтин одразу вибачається, що розмовлятиме суржиком, адже українську мову ще вчить. Але обіцяє неодмінно опанувати її до перемоги, щоб, як він каже, бути на одній хвилі з українцями й остаточно відмежуватись від усього російського. Тим більше, що спільного з українцями у Костянтина Гудаускаса – більше, ніж досить.
"Культура працює на випередження": Сеітаблаєв, Бенюк та Різоль про Національний тур "Кіно заради перемоги!"
У минулому журналіст і правозахисник із Казахстану, тепер він волонтерить в Україні й бореться за те, щоб докази злочинів росіян потрапили до міжнародних судів. "Мені пощастило бути в ці складні й водночас славетні дні в Україні. Тому що кожен день я прокидаюся й бачу сміливих людей, які борються за свою свободу, не за своє майно. Я це бачив на власні очі й бачу щодня. І в цьому моє джерело сили", – зізнається чоловік.
Повномасштабне вторгнення Росії в нашу країну Костянтин Гудаускас зустрів у Бучі. Він наголошує, що правильно говорити саме про повномасштабне вторгнення, адже війна РФ проти України розпочалася ще у 2014 році. Зізнається, що 24 лютого зіткнувся з дилемою – виїхати за кордон і звідти підтримувати Україну чи залишитися тут і робити все можливе.
Рішення прийшло несподівано в черзі за хлібом. Йому хліба не вистачило, але незнайома жінка наздогнала чоловіка й поділилася своїм. Саме в цей момент Костянтин і вирішив залишитися в Україні. "Бо такі люди, готові в складну хвилину розділити з тобою шматочок хліба, просто не можуть залишитися самі, ти маєш бути поряд, ти не маєш права поїхати", – вирішив він для себе. І вже з наступного дня він прокидався, сідав у машину і їхав до окупованих Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Ворзеля рятувати людей.
"Чому веселка не вміщується в пащі ведмедя". Українсько-нідерландський мистецький діалог про гідність, свободу і війну
За іронією долі, саме казахстанський паспорт допомагав йому долати російські блокпости. "Ситуація бувала дуже складною й виходила з-під контролю, коли мене клали на землю, стріляли над головою, але вони розуміли, що Казахстан, на жаль для мене, сьогодні є членом багатьох союзів з Росією, зокрема, й військових союзів, і зараз фактично знаходиться під протекторатом Кремля, що для мене сумно й стало причиною мого від’їзду з Казахстану", – згадує чоловік.
Він розуміє, що зараз в Україні вирішується й доля казахів. І те, яку ціну платять за це українці: "Я евакуював жінку у віці, чоловіка якої вбили у Ворзелі. Вони півтора року тому приїхали з Львівщини, бо чоловіку рекомендували знаходитися у курортній зоні, адже так краще для його серця. Й над цією родиною познущалися, бо вони розмовляють українською".
Таких історій Костянтин знає десятки. І всі вони доводять головну мету Росії – влаштувати геноцид української нації, – переконаний правозахисник: "У мене є докази цього. Я дуже сподіваюся, що світова спільнота створить такий же суд, який відбувся за підсумками Другої світової війни, й притягне до відповідальності не лише тих військових, які окупували територію, знущалися над людьми, а й тих генералів, пропагандистів у Росії, які впродовж 20 років налаштовували суспільство проти України. Усіх їх мають дуже серйозно покарати, щоб подібне більше не повторювалося у світі".
Що стосується доказів, то зібраного Костянтином матеріалу вистачить щонайменше на півтори сотні кримінальних справ проти росіян. Під страхом смерті він ховав у своїй машині телефони з фото й відео, які доводять злочинні дії окупантів. “Я розумію, що це дуже важливо як для сьогоднішнього дня, так і для наступних поколінь. Бо війна не завершується на полі бою, коли стихають гармати. Війна закінчиться тоді, коли останнього злочинця у цій війні, який здійснив злочин проти українського народу, притягнуть до відповідальності", — наголошує Костянтин Гудаускас.
Усі ці історії лягли також в основу фільму-драми "Буча". Десь в середині березня, згадує Костянтин, йому написав у Фейсбуці продюсер і сценарист Олександр Щур і запропонував розповісти про жахи на Київщині всьому світові. Так з’явився сценарій майбутньої стрічки.
У неї, зокрема, увійде сцена порятунку з окупованого Ворзеля відомого українського композитора Ігоря Поклада. А декілька його творів, такі як "Сіла птаха" та "Марш Сотні" з оперети "Конотопська відьма", прозвучать у драмі. Ну а головний саундтрек до фільму створив відомий азербайджанський композитор і продюсер Іса Меліков.
До слова, трейлер-тизер драми "Буча" зняли на кошти американських інвесторів. І творці фільму сподіваються, що його виробництво також профінансують винятково іноземні інвесторі й меценати. Мовляв, українці нині мають важливішу місію — донатити на потреби ЗСУ.
Редакторка текстової версії: Тетяна Познякова.
5 книг про "Іловайський котел": спогади, хроніка та щоденник лікаря
Читайте нас у Facebook або Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
