Cape Cod: "Зараз час чорного й білого, рефлексія прийде потім"

Cape Cod: "Зараз час чорного й білого, рефлексія прийде потім"

Cape Cod: "Зараз час чорного й білого, рефлексія прийде потім"
. Фото: Ігор Ткач (Радіо Промінь)

Минулого року електронний проєкт Cape Cod перетворився на дует – до саундпродюсера Максима Сікаленка приєднався вокаліст Олексій Боднар. У такому складі була видана перша україномовна пісня "Летіти".

Уже влітку цього року музиканти оприлюднили трек "Час", який мав стати першим синглом з нової платівки Cape Cod. Про місію танцювальної музики, відповідальність перед слухачем і психологічну розрядку Максим та Олексій розповіли Ксенії Івась в ефірі "Вікенду нової музики" на Радіо "Промінь".

"Мене чіпляє — значить, зачепить і слухача"

Сьогодні прем’єримо нову пісню Cape Cod "Час". Сікаленко Максим та Олексій Боднар у нас у студії. Привіт! Як справи?

Максим Сікаленко: Привіт, все нормально. Олексій чотири дні тому вперше отримав водійські права і ми сьогодні проривалися столицею до вас. Він прям як років 20 їздить. Я завжди дуже хвилююся, коли знаю, що у людини права менше тижня. Але зараз все ок. Він спокійний, і я такий – ну добре, я не буду нічого робити, це його досвід, я його можу тільки підтримати.

Олексію, я тебе вітаю! У Макса є сторінка у "Вікіпедії", а у тебе немає. Що б ти коротко розповів про себе нашим слухачам? Ми знаємо, що ти вокаліст гурту.

Олексій Боднар: Та цього достатньо. Я музикант та вокаліст.

Сікаленко: Мультиінструменталіст.

Ого, на скількох інструментах граєш?

Боднар: Не знаю, їх можна поділити на групи. Струнні, клавішні, ударні. Якщо говорити про кожен інструмент, їх буде багато.

Як ви познайомилися?

Сікаленко: У мене вийшов другий альбом, який виходив повністю з іноземними вокалістами – там були вокалісти зі Штатів, Великої Британії. І наживо я виступав з гітаристом. А в якийсь момент зрозумів, що на живому виступі не вистачає енергії саме вокаліста. Я почав шукати вокаліста, але, оскільки я трохи "тошніло", планка до вокалістів у мене була висока. Повинен бути якійсь емоційний інтелект, якась "прокачаність" у музиці, розуміння того, що він робить. Є в нас товариш Сергій Любинський, він суперталановитий звукоінженер, і я спитав у нього. І він порекомендував Олексія — мовляв, він хоче зробити зі мною фіт.

Боднар: Але було таке, що ми з Сергієм робили якусь комерційну роботу. Стояли на курилці та розмовляли про українських музикантів, і я сказав, що Cape Cod — це рівень значно вищий, ніж в інших українських музикантів. Сергій відповів: так давай спробуємо відіслати якусь твою демку хлопцям. І потім саме він нас познайомив.

Сікаленко: Я послухав ту демку. Є така історія, як харизма. І я зрозумів, що в цьому щось є. Мене чіпляє, значить зачепить і слухача. Потім ми почали переспівувати старі пісні з другого альбому, а згодом спробували живі виступи.

Ми довго до того йшли, і перший наш виступ був, здається, у Жешуві у 2019 році. І після цього ми почали робити вже музику разом. Коли Олексій став частиною гурту, почалася повноцінна співпраця.

"Нова пісня Cape Cod – це Тарас Петриненко, який переслухав забагато Joy Division"

Вітаємо вас з виходом пісні "Час". Скільки часу витратили на те, щоб її створити?

Сікаленко: Два роки.

Досить довго. А що для вас час? Це панацея від проблем? Чи що ви закладали в цю пісню?

Сікаленко: Насправді текст до пісні написав Володимир Проценко. Це людина, яка представляє панк-рок-сцену: мені хотілося текстів не від літераторів, поетів, а саме від людини, яка мого поля ягода і яка може розмовляти з моїм поколінням на живій, сучасній мові. Моє покоління — це 25-35 років. У нас була мелодія, було аранжування, я скинув йому і запитав: друже, що ти тут відчуваєш? За день він кинув мені текст і написав: "Оце — Тарас Петриненко, який переслухав забагато Joy Division". І я такий — вау! І найдивніше, що за цих обставин ця пісня працює зовсім по-іншому. Кожен по-своєму, маючи свій досвід, розцінить цю пісню.

Cape Cod: "Зараз час чорного й білого, рефлексія прийде потім"
Фото: Ігор Ткач (Радіо Промінь)

"Я намагався робити суперпрості пісні – але то не моє"

Максе, ти раніше працював із зарубіжними артистами, з українськими, тепер працюєш з Олексієм. Cape Cod тепер дует?

Сікаленко: Так, тепер дует. Прикольно, коли проєкт еволюціонує. Перший альбом був більш-менш успішним. Другий був повністю з іноземними вокалістами. А зараз ти працюєш з людиною на своїй мові і можеш доносити свої думки.

Взагалі, танцювальна музика — це проста матерія. Але якщо ти будеш закладати туди ліричний, але важкий текст – люди не будуть танцювати. Якщо дуже просто робити – то не про Cape Cod. Я намагався робити суперпрості пісні, але то не моє. У мене була після цього депресія. Пробував робити кальянний реп – у мене аж руки після того трусилися. І це не від снобізму, я просто все життя намагаюся робити те, що мені подобається. Це і є еволюція, коли ти себе мотивуєш робити щось нове. Олексій прийшов і змінився підхід, написання текстів, взагалі розуміння навіщо це.

Олексію, а на тобі яка відповідальність? Яка твоя функція в гурті, окрім співу?

Боднар: Я не чіпаю музику ніколи. У нас з Максом є момент довіри – я не лізу в музику, все зроблено начебто на три кроки хитріше та розумніше, ніж я можу собі уявляти. Але коли я пишу вокал – він теж не втручається, просто киває – угу. Круто, що в нас свобода, довіра і повага. Усе, як у нетоксичних відносинах.

Олексію, а чим ти ще займаєшся по життю?

Боднар: Я викладаю. Я художній керівник, саундпродюсер. Навчаю музикантів-початківців. Це дорослі люди — не діти. Викладаю вокал, барабани, музичну теорію та продюсування. Нещодавно почав викладати бас-гітару. Мені здалося, що я вже готовий. Я викладаю різні рівні.

Максе, а ти, окрім музики, ще займаєшся виготовленням солом’яних капелюшків?

Сікаленко: Це була ініціатива бренду Shmelevsky Hats. Це два брати, вони виїхали з окупованого Мелітополя і почали займатися своєю справою у Києві. Інколи дуже важливо перемикатися на якусь іншу справу. Я подумав, що можна спробувати й капелюхи. Я скооперувався з двома волонтерськими фондами – "Мастерская" і з Мілою Потаповою. Ми знайшли три справи: родина, у якій повністю був зруйнований дім; бабуся з дідусем і ось ці капелюхи. Ми продаємо капелюхи, а всі кошти направляємо на допомогу людям. Отже, авторська капелюшка може бути вашою. Ніколи того раніше не робив, але за мною пильно наглядають. Там все під контролем.

Cape Cod: "Зараз час чорного й білого, рефлексія прийде потім"
Фото: Ігор Ткач (Радіо Промінь)

"Чим раніше ми почнемо один одному допомагати, тим сильнішими вийдемо після Перемоги"

У вашому відео на пісню "Час" є посилання на три центри безкоштовної психологічної допомоги людям, які постраждали від війни. Як ви оцінюєте своє власне психологічне здоров’я?

Сікаленко: Моє точно не в нормі. Багато острівців безпеки, які людина формує за своє життя - родина, друзі, кар’єра - вони в якийсь момент просто зупинилися. Ти розумієш, що зараз важко всім, і рано чи пізно з цього потрібно виходити – це важлива складова. Повинні бути донати на ЗСУ, на волонтерів, люди повинні надавати один одному психологічну допомогу. Чим раніше ми почнемо один одному допомагати – тим сильнішими вийдемо після Перемоги.

Ти не звертався за професійною психологічною допомогою?

Сікаленко: Професійною – ні. Але я багато рефлексую. Я до війни ходив півтора роки до психолога. Для мене психологи були як кришнаїти з Голосіївської. Але потім захотілось дізнатися, чому відбуваються певні моменти. І навіть з цим багажем знань я зараз рефлексую і намагаюся зрозуміти, як мені вибудувати своє життя.

Олексію, а як ти оцінюєш свій психологічний стан?

Боднар: В мене зараз все дуже спокійно. Було не дуже, зараз мені спокійно, тому що я знаю, що багатьом людям набагато тяжче ніж мені. В мене є дах над головою. До мене приїхали друзі в Сєверодонецька – я родом звідти, – і в них вже немає квартири. Вони зараз в мене. З моєю мамою все добре. З моєю двоюрідною сестрою теж все гаразд. В моїх рідних все окей, тому я не маю права на щось жалітися. Я не даю собі права рефлексувати – я знаю, що багатьом людям зараз гірше.

"Мій моральний компас не дозволяє зараз заробляти"

Війна змінила ваш світогляд?

Сікаленко: Звісно. Навіть якщо ви були в безпеці – все одно це накладає відбиток. Важливо зрозуміти, що саме вона на вас накладає, і не допустити, щоб в подальшому це тиснуло на ваше життя.

Як війна змінила електронну сцену України? Чи є концерти, клубні заходи?

Сікаленко: Зараз час або чорного або білого. Вся рефлексія прийде трохи пізніше. Електронна сцена зараз як бекграунд для людей, більшість виступів благочинні. Твій моральний компас не дає тобі зараз заробляти.

Як вам рейв-толока у Чернігівській області?

Боднар: Оце був дуже класний проєкт. Це і рейв, і реальна крута допомога. Там було багато людей, усі працювали цілий день. Сама ідея зколаборувати рейв і допомогу крута.

Ви не плануєте поєднуватися до таких ініціатив?

Сікаленко: Ми з моїм товаришем, який має рекламне агентство Banda і який зараз у Європі, спілкувалися про це і дійшли до того, що якщо це фан заради фану – це неправильно. А якщо цей фан тебе психологічно розвантажує, ти починаєш волонтери ти, допомагати людям - це нормально. Це інструмент відбудови твого психологічного здоров’я. Тому такі рейви, як толока – максимальний респект.

Що за історія, що ви працювали десь барменами заради благочинності?

Сікаленко: Є такий бар у Києві "KISA" – він повинен був відкритися ще до пандемії, у 2020 році. А відкрилися тільки у цьому році. Це мої знайомі. Вони запросили мене робити авторські коктейлі, щоб усе зароблене мною відправити на допомогу військовим. Це історія про те, щоб допомагати у різних сферах – психологічна допомога, волонтерство, ЗСУ.

Років шість тому на Подолі було таке місце – "Парасолька". Дуже маленький, сімейний бар. Якось я там виступив як діджей і в мене було стільки адреналіну, що я поліз за барну стійку робити коктейлі. Придумав "Cape Coder" – горілка з журавлиним соком та льодом. От і цього разу я вирішив спробувати. Вони розробили коктейль, який називається "Cape Coder Sour" – дуже смачний. І ми дві з половиною години робили ці коктейлі. Частину грошей буде передано на збір тягача для ЗСУ.

Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська та Міла Кравчук.

Підписуйтеся на “Радіо Промінь” у SoundCloud, щоб першими почути нові епізоди подкасту “Вікенд Нової Музики” та дізнаватися про найяскравіші новинки від українських артистів.

Більше інтерв'ю з українськими музикантами

Читайте нас у Facebook та Telegram

Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!

На початок