Tember Blanche – столичний інді-фолк колектив, що складається з двох людей: вокалістки та авторки пісень Олександри Ганапольської та гітариста і саундпродюсера Владислава Лагоди. У 2021-му розголосу набув їхній вуличний хіт "Вечорниці", і до кінця року музиканти випустили дебютний альбом "Тут немає нікого, окрім нас" та записалися разом із гуртом Kalush.
Упродовж кількох місяців з початку 2022-го Tember Blanche встигли презентувати 4 нові треки, з одним із яких – "Про Київ" – завітали в гості до Ксенії Івась у "Вікенд нової української музики" на Радіо "Промінь" і розказали про свої почуття до Києва, життя в евакуації та майбутній альбом, для якого "майже все готово".
Ви сьогодні завітали до нас з піснею "Про Київ".
Олександра: Ця пісня про місто, яке ми любимо. Я народилася в Житомирі, але я там прожила буквально три місяці, тому можна сказати, що Київ — моє рідне місто. І Влад його просто любить.
Владислав: Так, уже вісім років.
Олександра: Коли ми писали цю пісню, то були в Черкасах — це було у квітні. Ми не знали, чи побачимо ми Київ таким, яким ми його пам’ятаємо. Це пісня-спогад, але це і пісня-мрія – про те, що ми знищимо всю русню, не буде комендантської години і ми знов зможемо насолоджуватися київськими краєвидами.
Як вам вдалося налаштувати такий потік позитиву, попри те, що зараз відбувається?
Олександра: Це те, що нас рятує. Коли ти розумієш, що навколо мало позитиву, ти намагаєшся дістати його з себе. Спогади гріють тебе, зокрема спогади про рідне місто, за яким сумуєш. Так ми і написали пісню про всі локації, які ми любимо.
Усі ці локації можна побачити у вашому відео. З ким ви створювали цей кліп?
Владислав: Усі люди на відео – наші слухачі. Ми написали в Інстаграмі: мовляв, треба для відео поплюхатися в Дніпрі – хто за? І нам написало багато людей. Ми отримали 60 заявок і було насправді важко вибрати – бо треба було до 20 людей. Ми обрали тих, хто, на нашу думку, яскраво б виглядав у кадрі. Вони прийшли і заради нас навіть лягали в одязі в Дніпро.
Олександра: Я проводила віртуальний кастинг.
Це така відсилка до пісні – "Я прибуду з митой головою" (рядок з найвідомішого треку гурту "Вечорниці", — прим. ред.)?
Олександра: Ой, ми про це не подумали, але це дуже дотепно!
Влад: Кліп нам зняли Natalka Production. Це Наталя Буковська і Дмитро Камінський. Вони написали нам: типу, ви класні, у вас класні пісні, давайте щось разом зробимо. І от ми зробили такий кліп. На мою думку, це поки найкраще наше відео.
На початку війни ви були змушені виїхати в евакуацію. Де ви знайшли прихисток?
Владислав: Спочатку ми жили у моїх бабусі та дідуся в Миронівці, а потім моталися між Миронівкою та Черкасами, бо в Черкасах у мене живуть батьки. У Черкасах було трошки веселіше сидіти в евакуації. Там ми дали перший благодійний концерт. Його організувала місцева музикантка, яка запросила нас взяти участь, бо просто побачила нас на вулиці.
Хто перший запанікував і вирішив, що треба їхати?
Владислав: Мабуть, моя мама, яка сказала татові: "Сашо, бери машину та їдь по дітей".
Як вам Черкаси? Сашо, ти ж там нечасто бувала?
Олександра: Та Влад теж там нечасто бував, його батьки живуть там відносно нещодавно. А місто файне, зізнаюсь, воно мені не з першого разу сподобалось. Але місто класне. Там якось так спокійно, аж незручно було. Навколо такі новини, а там спокійно, життя продовжується.
Є якась евакуаційна історія, яку ви будете потім згадувати і розповідати онукам?
Олександра: На щастя, все обійшлося.
Владислав: Ми виїхали з Києва 25 лютого. Виїхали на машині зі Святошина за 40 хвилин, як там почалися бої. Мій тато їде по нас і чує по радіо, що на Оболоні вже танки. Він під’їхав до проспекту Перемоги, а той вже перекритий. Якісь вибухи. Паніки не було, але була розгубленість – скільки все це буде тривати, ми не розуміли. А виїжджали вже спокійно.
Олександра: Мені тільки було страшно за батьків, які залишалися в Києві. Я розуміла, що ми більш-менш доїдемо нормально, а за батьків переживала. Вони не захотіли їхати.
І все ж таки ви вирішили повернутися в Київ, який й досі обстрілюють ракетами.
Олександра: Обстрілюють все.
Владислав: Зараз однаково небезпечно що тут, що у Львові, тому 1 травня ми повернулися. Важко сидіти з батьками, коли ти дорослий.
А тепер давайте повернемося у ваш перший день повернення в Київ. Що ви зробили найперше, коли повернулися додому?
Владислав: Мої вазони всі вмерли. У мене було генеральне прибирання, зрозумів, що багато речей мені просто не потрібні. Багато чого викинув. Матеріальне зараз знецінилося.
Олександра: Я теж зробила якусь перестановку у своїй голові.
Минулого року ви мені розповідали, що розглядаєте пропозиції лейблів щодо співпраці. Ви ще плануєте ту співпрацю?
Олександра: Ми розглядали, але зараз ми працюємо самостійно.
Владислав: На нашу думку, у нас все виходить, ми все робимо так, як нам подобається. Можливо, з лейблами ми б були більш популярними. Але нам кайфово робити все так, як ми хочемо.
З початку війни зі стрімінгів прибрали російських редакторів, які раніше відповідали за український регіон, тому одразу на музичних платформах стало більше прослуховувань саме українських артистів. Ви помітили цю тенденцію?
Владислав: Майже втричі. У нас це ще співпало, що Kalush Orchestra брали участь у Євробаченні, і там ще були перегляди нашої спільної роботи (мова про пісню "Калуські вечорниці (feat. Kalush)"). Але якщо до вторгнення на Spotify в нас було 100 тисяч прослуховувань на місяць, то зараз це близько 240 тисяч.
Ви анонсували європейський тур спільно з Vivienne Mort. Де і коли ви будете виступати?
Владислав: У нас буде 12 концертів: у Польщі, Чехії, Німеччині, Австрії, Іспанії та Словаччині. Я ще досі чекаю відповіді від Мінкульту, щоб мене випустили. Ми співпрацюємо з Яковом Матвійчуком – це організатор Zaxid Фесту, а зараз наш концертний менеджер. Він зараз перебуває у Польщі. Спочатку він хотів зробити якийсь фестиваль, а потім це переросло в тур. Ми на підтримці у Vivienne Mort.
Ви поставили собі за мету зібрати певну суму грошей. Заради цього ви їдете в тур?
Владислав: Це спосіб розповісти про війну в Європі. І це такий промотур – тому що ми все, що заробимо, передамо на благодійність. Ми не можемо собі дозволити передати усі гроші: 12 концертів – це великий витратний фонд. Зараз заробітків небагато. Так, ми будемо виступати, будемо ходити на радіо, на інтерв’ю. Мені здається, що людям, які виїхали з країни, хочеться якось відчути себе вдома. І такі концерти – це один і способів це зробити.
У шоу "Селекція" ви розповіли про те, що пісня "Про Київ" увійде до вашого нового літнього альбому. Чи плануєте ви його видати до кінця літа?
Олександра: Є всі пісні, залишилося дещо дописати — ми сподіваємося, що буде така можливість у турі. Десь в якомусь готелі буде шафа, в яку можна буде заритися і там дописати якісь вокальчики. Тобто він готовий, залишилося його тільки дозібрати.
Редакторки текстової версії: Світлана Берестовська і Міла Кравчук.
Підписуйтеся на “Радіо Промінь” у SoundCloud, щоб першими почути нові епізоди подкасту “Вікенд Нової Музики” та дізнаватися про найяскравіші новинки від українських артистів.
Більше інтерв'ю з українськими музикантами
- Wellboy: "Я – сивий чолов’яга двадцяти двох років"
- Alyona Alyona & Jerry Heil: "Найголовніше зараз – запалити увесь світ Україною"
- Alina Pash: "Ще багато роботи, щоб повернути повагу людей"
- Валерій Харчишин, "Друга Ріка": "Ми воюємо, збираючи на концертах гроші для ЗСУ"
- Анна Трінчер та MBreeze: "Зараз дуже важливо тримати музичний фронт"
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
