Тепер у кожного віку є новий кіноманіфест? 40-річні, які втратили смак життя, будуть дивитись "Іще по одній" Томаса Вінтерберга. 17-річні будуть страждати під різні варіанти серіалу "Ейфорії". А 30 і 30+ – можемо задивлятися усі життєві розчарування стрічкою "Найгірша людина у світі".
Це один з наймодніших фільмів минулого сезону, який ми пропустили через війну і якому віщували найбільше "Оскарів", але з цим чомусь не склалось. Так ось, саме це кіно вийшло в український прокат. Тому драмеді "Найгірша людина у світі", режисер Йоакім Трієр, Норвегія, 2021 рік.
Про що цей фільм
"Байопік 30-літньої з 12 розділів, із прологом та епілогом", – ось що можна написати під стрічкою Йоакіма Трієра. Джулі – звичайна дівчина нашого часу. Яка вступає на хірургію, розуміє – "не моє". Переходить на психологію, але фотографія цікавіша. У результаті йде працювати продавчинею у книгарню.
Те саме – з чоловіками. Спочатку професор з універу, потім художник-карикатурист, який малює котиків. Щоправда, не мімішних, а провокативних. Аксель – так звати нового бойфренда – начитаний і харизматичний. Але старший від Джулі на ціле покоління. Аксель шукає серйозних стосунків. Але чи цього прагне сама Джулі?

У чому сенс
Дівчина в пошуку сенсу – іноді фільм скидається на кіно Вуді Аллена, – хоча згадувати його вже не добре. Романтична комедія, від якої трохи сумно. Лірична героїня багато рефлексує, розчаровується і картає себе (вона ж найгірша людина у світі). За що? Та за все на світі!
За те, що не готова до дітей, що не здатна на серйозні стосунки, що планета на порозі екологічної катастрофи. Показова сцена: Джулі гортає сімейний альбом і розуміє, що її мама, бабуся, пра- і прапрабабця були спритнішими. Хтось встигав до 30 вийти заміж і розлучитися, хтось – народити дитину, а хтось і трьох дітей. Інші часи – інші темпи.
Перед нами ще одна історія розчарування – в житті і в собі. Розчарування, на щастя, не остаточного і не останнього. "Така-як-усі" героїня, яка не знає, чого хоче, – і в сенсі кар'єри, і в сенсі стосунків. Хоча й справді дуже мила, – окреме спасибі акторці Ренате Реінсве.
Звідки увесь хайп навколо фільму
А звідти, що це влучний портрет сучасних тридцятилітних. Покоління, якому все важко. Важко зосередитися, бо відволікають гаджети. Важко зробити вибір. Важко знайти себе і важко наважитися на серйозні стосунки. Це покоління, яке довго себе шукає, а коли знаходить, – виявляється, що пізно.
Більше рецензій на українське та світове кіно
- Віра в кіно: рецензія на майже політичний трилер "Втеча з Преторії"
- Віра в кіно: рецензія на фільм "Маріуполіс" Мантаса Кведаравічюса
- Віра в кіно: рецензія на кінопритчу "Криниця для спраглих" Юрія Іллєнка
- Рецензія на фільм Романа Бондарчука "Вулкан"
- Рецензія на документальний фільм "Явних проявів немає" Аліни Горлової
Читайте нас у Facebook та Telegram
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!