Віра в кіно. Рецензія на фільм Романа Бондарчука "Вулкан"

Віра в кіно. Рецензія на фільм Романа Бондарчука "Вулкан"

Віра в кіно. Рецензія на фільм Романа Бондарчука "Вулкан"

У новій регулярній рубриці не сувора, але прискіплива кінокритикиня та ведуча Віра Сивачук коротко, легко і ду-у-уже суб'єктивно розповідає про вподобані фільми у шоу "Віра в кіно" на Радіо Промінь.

Серіали від американських стрімінгів ― це, звичайно, добре, але в цій карантинній реальності дуже не вистачає українського кіно. Одразу кілька френдів у Фейсбук несподівано розхвалили серіал від одного з українських каналів "Спіймати Кайдаша". Сучасна інтерпретація повісті Івана Нечуя-Левицького. Поки не побачу, не повірю, що українські канали навчились робити пристойне кіно.

Є ще онлайн-кінотеатр "Такфлікс". Нещодавно там вийшли одразу два круті вітчизняні фільми: документальний "Заповідник "Асканія" Андрія Литвиненка та ігровий "Вулкан". Не повірите, мені захотілось його передивитись. Отож, комедійна драма "Вулкан", режисер Роман Бондарчук, України-Німеччини-Монако, 2018 рік.

Віра в кіно. Рецензія на фільм Романа Бондарчука "Вулкан"
Читайте також: "Віра в кіно. Рецензія на фільм Ніколя Бедоса "Кафе бажань""

Сюжет

Головний герой, перекладач ОБСЄ Лукас, заблукав у степах українського півдня. Як так заблукав? А так, що авто спостережної місії вийшло з ладу і зникло. Містика чи кримінал ― до кінця ви ще не раз засумніваєтесь, в якій реальності живе степ і його люди.

А тим часом Лукас добрів до найближчого села, познайомився з дядею Вовою. Місцевим жителем, який, здається, має суперсилу. Щоправда, виявляє її в дивних ситуаціях. Дядько Вова буде Лукасові і провідником, і рятівником у цій паралельній реальності. Де не діють закони права і логіки, де багато жорстокості, несправедливості та сюрру.

І, звичайно, інтелігентний киянин, який багато думає про сенс життя, ще не раз вскочить в халепу та опиниться на межі життя/не життя. І подумає вже про інше: "Що тримає людей тут, у степу, і змушує так жити?".

Чому треба дивитися

Бо ще ніхто так не показував український степовий південь. Сюрреалістичний, відрізаний від світу гектарами соняшникових полів і водами Каховського водосховища. У стрічці Романа Бондарчука він вас шокує, злякає і заворожить. Природа ― красою і легендою, а люди, які тут живуть, абсолютним беззаконням.

Знаю, що ви скажете: "Невже все, тут показане тут, правда?". Для тих, хто не звідси, вона дика. "Призвичаюєшся ― живеш, не призвичаюєшся ― не живеш", ― виголошує квінтесенцію фільму дядя Вова.

Пом'якшує шок тільки гумор. Специфічний. Місцевий. Наш. Зомбоящик, ленінопад, благодійні внески на міліцію ― персонажі фільму із цим живуть і з цього сміються. А ще накривають хлів білбордами з минулих виборів і досі будують високі хати на випадок, якщо греблю прорве.

А ще цьому фільмі магнетичний саундтрек від гурту "ДахаБраха", в якому розчиняється останній кадр. Слухаю вже рік. І досі не набридло.

Віра в кіно

Це кіно затягує, як степ бідолашного Лукаса. Красою і жорстокістю, міражами степу і привидами водосховища, а ще неймовірним поєднанням реального і нереального. Так, "Вулкан" можна сміливо дивитись двічі. І розгледіти деталі, які з першого разу не помітив. І мабуть, ви чули, що цей фільм порівнюють із "Андеграундом" Кустуріци. І це абсолютно не перебільшення.

Читайте також: "Адам Сендлер, Хроніки Ріддіка і Два Папи. 10 найпопулярніших серед українців фільмів на Netflix"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди