Бойзбенд — це бізнес-модель, якій вдалося стати окремим піджанром популярної музики. Гурти, орієнтовані на вокальні дані та хореографію молодих виконавців, збирають мільйони фанаток і фанатів по всьому світу.
Пік популярності бойзбендів припав на кінець девʼяностих, а після феномену One Direction вони стали знову актуальними.
На українській сцені також є декілька вдалих прикладів чоловічих вокальних гуртів. Про те, хто підкорював серця мільйонів українок та українців — у новому тексті "Artилерії" на Суспільне Культура від Вінстона Вона.
Що робить гурт бойзбендом
Аби розібратися, які з українських колективів можна назвати бойзбендами, треба знайти більш вузьке визначення, ніж просто трактування назви. Адже в історії української музики було багато гуртів, де усіма учасниками були молоді чоловіки. Але не можна назвати бойзбендами такі гурти, як "ВВ" або "ТНМК".
Сам термін "бойзбенд" виник у пізніх 1980-х. Його ввів у обіг продюсер гурту New Kids On The Block Лу Перлман, аби означити стиль і маркетинг-стратегію колективу. Якщо гурт називають бойзбендом, то так чи інакше його порівнюють із New Kids On The Block. Отже, якщо брати за еталон New Kids On The Block, то можна окреслити такі основні ознаки бойзбенду:
- декілька учасників-вокалістів;
- віком від 16 до 23 років;
- виступи здебільшого під фонограму;
- учасники мають бути конвенційно привабливими;
- великий акцент на хореографії та зовнішньому вигляді вокалістів.
Чи були The Beatles та Ramones першими
Хоча деякі дослідники популярної музики називають першим бойзбендом The Beatles, які існували за майже 30 років до утворення New Kids On The Block. Хоч терміна "бойзбенд" тоді ще не існувало, The Beatles мали багато істотних ознак бойзбенду. На відміну від більшості рок-гуртів, The Beatles не мали конкретного фронтмена. Не можна було сказати, що якийсь із бітлів вважався головним — менеджмент гурту піарив кожного учасника. Що й було закономірно, адже кожен із них мав унікальну харизму і навіть суто природно не губився на тлі інших. Бітли доповнювали характери одне одного, і замінити когось сесійним музикантом було просто неможливо.
Також "бітломанія" стала першим в історії фанатським феноменом в історії музичних гуртів. Фанатки гурту переслідували учасників, втрачали свідомість просто в залі та уявляли себе у романтичних стосунках із Джоном, Полом, Джорджем, Рінґо або навіть ними усіма відразу.
Подібну популярність, насамперед серед молодої жіночої аудиторії, через десятиліття після The Beatles здобудуть One Direction, NSYNC* та Джастін Бібер. Останньому навіть не доведеться для цього бути частиною гурту. Втім, технічно, як The Beatles, так і Ramones, які також мали декількох харизматичних героїв у складі, таки були рок-гуртами. Усі учасники грали на інструментах, а вокаліст співав, хоч іноді й передавав мікрофон іншим учасникам.
Під цю "рокерську" формулу бойзбенду з наших гуртів могли би підійти, наприклад, The Unsleeping. Якщо послухати їхній альбом "Справжній бедрум панк", то можна почути, що в кожного учасника гурту є своя пісня, і вони усі намагаються розвиватися як рівноправні персонажі всередині колективу.
Сучасників The Beatles, ВІА "Смерічка" теж можна назвати протобойзбендом. Окрім групи музикантів, у колективі було двоє вокалістів-фронтменів — Василь Зінкевич та Назарій Яремчук. І, можливо, про цей дует можна було б упевненіше заявити як про перший український протобойзбенд, якби він не розпався. Причини розпаду дуету можуть бути різні: існують версії і про конкуренцію Зінкевича та Яремчука, і про тиск з боку влади.
Художній керівник "Смерічки" Левко Дутківський згадував, що виконавців часто підколювали за те, що вони отримують різну кількість букетів після виступів. Як і у будь-якому сучасному бойзбенді, фанатки “Смерічки” ділилися на групи тих, кому більше подобався Яремчук, і тих, кому подобався Зінкевич.
Танцюють всі
Водночас для бойзбендів, які почали виникати у кінці 1980-х, навички гри на музичних інструментах були зовсім необовʼязковими, адже гурти виступали найчастіше під плейбек або з окремими сесійними музикантами, які не були членами гурту. Натомість набагато важливішими були вокальні дані та вміння танцювати. Часто саме хореографія ставала основою шоу гурту. Це особливо помітно на прикладах корейських бойзбендів, таких як Stray Kids, Ateez, Seventeen та інші. Для Південної Кореї бойзбенди та ґьорлзбенди є найпопулярнішою бізнес-моделлю їхнього шоубізнесу.
В Україні найвідомішим танцювальним бойзбендом був гурт Quest Pistols. Їхній продюсер Юрій Бардаш зібрав гурт з учасників свого балету Quest. А слово Pistols у назві — омаж до британського гурту Sex Pistols, для якого, як і для "квестів" імідж, а не музика, був головною пропозицією.
Також впродовж короткого проміжку часу був популярним хореографічний бойзбенд Kazaky. Вони акцентували на воґ-денсинґу — танцювальному стилі, який був притаманний для культури ЛГБТКІ+спільноти Нью-Йорка, а згодом став частиною глобальної квір-культури. Воґ у виконанні Kazaky запамʼятався глядачам як в Україні, так і за кордоном. У пародії на їхній кліп Love актори студії "Квартал 95", зокрема й Володимир Зеленський, танцювали на підборах, а Мадонна помітила Kazaky та запросила їх до свого кліпу Girl Gone Wild.
4 короля
Найстарішим бойзбендом України у сучасному сенсі слова можна назвати російськомовний попгурт "4 короля". Зараз про них майже неможливо знайти інформацію в інтернеті, окрім декількох публікацій російською мовою. У них зазначено, що гурт був активний від 1998 року та починав свій шлях під назвою Good-Bad. У той самий час на англомовному ринку були популярні NSYNC та Backstreet Boys, які й були одними з перших бойзбендів у сучасному розумінні цього слова.
Але найбільшу популярність гурт отримав у своєму другому складі, який утворився на початку нульових. Тоді двоє членів гурту покинули колектив, а натомість прийшли два нові вокалісти. Серед тих, хто покинули гурт, був, зокрема, композитор і сонграйтер Борис Таршис, який після участі у "4 королях" писав пісні для Наталії Могилевської, Олександра Пономарьова та Дмитра Гордона.
Образи учасників і впливи американського R’n’B на творчість "4 королів" зробили з їхніх кліпів та пісень своєрідну капсулу часу. Якщо вам цікаво, як виглядав гламур нульових і як його перетравив український шоубізнес — дивіться кліпи "4 Королів". А в описах під кліпами гурту ще можна знайти посилання на сторінку лейблу Moon Records у MySpace.
Окрім російськомовних хітів, "4 короля" також випускали пісні англійською мовою. Зараз на стримінгових платформах можна знайти їхній кавер на Last Christmas Джорджа Майкла і спільний з французькою співачкою Келлі Джойс трек Delicate, який на піку своєї популярності часто можна було почути на радіо або серед популярних рингтонів. Також був фіт "Посмотри" з Андрієм (Diezel) Яценком, фронтменом гурту Green Grey.
NewZCool
Продюсерські реп-проєкти, на кшталт Kris Kross або Another Bad Creation, часто були орієнтовані на молодіжну аудиторію. "Дорослий" реп приваблював підлітків своїм бунтівним духом та відчуттям причетності до чогось більшого. Тому музичним лейблам було вигідно створювати проєкти, натхненні стилем актуальних хіпхоп-виконавців, але залучати до них безпосередньо виконавців-підлітків, з якими юні слухачі легше могли б себе зіставити.
За подібну формулу всередині нульових взявся і Потап, який на той час був найбільш перспективним хіпхоп-продюсером України. Під своє крило він взяв реп-дует NewZCool, до якого належали актор Дмитро Ступка (під псевдонімом Вітамін) та продюсер і соліст Василь Котляров (Напильник). З моменту творчої опіки Потапа над гуртом до нього приєднується Pozitiff — і NewZCool перетворюється на тріо.
Власне, NewZCool і став стартовим майданчиком для карʼєри Pozitiff, адже перший хіт гурту "Время и стекло", до якого належав Олексій, спочатку був спільною піснею NewZCool та ґьорлзбенду Queens.
NewZCool проіснував недовго і запамʼятався як проміжний етап між реперським Empire Label та попсовим Mozgi Entertainment. Втім, гурт встиг потрапити у саундтрек культового фільму "Штольня" Любомира Кобильчука і подарувати нам смішний кліп із намальованими ведмедиками та україномовним Потапом.
Фабричні хлопці
Українські продюсери дуже швидко зрозуміли вигоду талант-шоу. Майже всі попзірки нульових пройшли через ці інкубатори, в яких за зростанням артистів можна було дивитися кожен вечір після роботи або навчання. Віталій Козловський, Влад Дарвін, Kadnay та навіть Yuko сформувалися як артисти саме в ефірах талант-шоу. Найпродуктивнішим із цих шоу можна назвати "Фабрику зірок". Якщо зараз відкрити списки переможців та учасників шоу, то там буде набагато менше забутих імен, ніж серед списку учасників "Голосу країни" чи "X-Фактора".
ДіО.фільми
Одним із найуспішніших випускників "Фабрики" став Володимир Дантес, тоді ще учасник гурту "ДіО.фільми". Свою фінальну назву дует отримав тільки у 2010 році, а до того вони виступали як "Дантес&Олійник". Гурт переміг у другому сезоні шоу, випустив один альбом та їздив із концертами по пострадянських країнах. Найбільшим їхнім міжнародним хітом була пісня "Девочка Оля", яка в оновленій версії зараз представлена в сольному каталозі Володимира Дантеса. Після розпаду дуету у 2015 році Вадим і Володимир зайнялися сольними проєктами й воззʼєдналися на одну пісню під час виступу Дантеса на Atlas Festival у 2025 році.
Сам Дантес приєднався до пародійного бойзбенду Badstreet Boys, до якого, окрім нього, належать інші музиканти, коміки та шоумени. Головна творча мета Badstreet Boys — промоція зборів на користь війська. Запрошеними артистами на декількох піснях гурту є волонтер та блогер Сергій Стерненко і третій президент України Віктор Ющенко.
Брати Борисенки
Ще один проєкт, який запамʼятався глядачам останнього сезону "Фабрики зірок" — це дует братів Володимира та Олександра Борисенків. Попри імідж близнюків, який швидко запамʼятався публіці, гурт не став комерційно успішним і давав виступи частіше як підтримка основних артистів та артисток на сцені, аніж як самостійна творча одиниця.
Однак у братів було декілька хітів, а самих близнюків вважали секс-символами. Наприкінці нульових постери, щоденники та наліпки з обличчями Братів Борисенків можна було знайти в майже кожній крамниці. Зараз брати іноді зʼявляються у нових інтервʼю та перекладають старі хіти з російської на українську. Наприклад, оновлену україномовну версію своєї пісні "Зірковий берег" брати виконали на "Нашебаченні" у 2024 році, а у 2025-му заспівали кавер на пісню "Жовті води" МС Брехунця.
ZBSBand
Хоч найчастіше гурти, і зокрема такі бойзбенди, як One Direction чи вищезгадані "ДіО.фільми", створюють продюсери прямо під час зйомок талант-шоу, іноді гурти приходять на кастинги в уже готовому складі. І далеко не завжди участь та навіть перемога допомагають гурту здобути стабільний успіх. Навіть коли йдеться про такий популярний формат, як бойзбенд. Під формулу бойсбенду чудово підходив дует ZBSband — переможці девʼятого сезону "X-Фактора".
Саму назву вони розшифровували як Zoloti Boys Show Band. Свою пісню "На морозі" Богдан Буйлук і Владислав Оніщенко, обидва уродженці Прилук, виконали суржиком. На сцену вони вийшли в стереотипно провінційних старих светрах та шапках. Судді були в захваті й, здавалося, що після участі у шоу хлопці могли б випередити, наприклад, Брикульця (який теж брав участь у "X-Факторі") і стати першим попгуртом, який би став знаменитим завдяки пісням на суржику.
Але вже в тренувальному таборі хлопців перевдягли зі светрів у сріблясті піджаки та змусили співати кавери на Сергія Бабкіна літературною російською мовою без акценту. Можливо, постійні коливання в мові пісень, а можливо, слабкий менеджмент, стали причиною того, що ZBSband, маючи багато перспектив, так і не стали головним суржикомовним бойзбендом країни.
Навесні 2025 року актор театру та ексучасник дуету Богдан Буйлук в інтервʼю для Аліни Доротюк назвав серед причин розпаду гурту, зокрема, пандемію. "Це був експеримент, і він не дуже вдався", — каже Буйлук в інтервʼю. Та все ж після цього інтервʼю гурт випустив іще одну пісню під назвою "Купа причин".
Привабливі театрали
Може здатися, що формат бойзбенду вже застарів і перестав бути актуальним. Що в Україні, що у світі вже важко згадати назву хоча б одного актуального бойзбенду. Це, звісно, не стосується Південної Кореї, де такі гурти — ціла індустрія та масивний пласт національної культури.
Але українські бойзбенди теж нікуди не зникли — вони перевинайшли свій формат та навіть не називають себе бойзбендами. Мова про два проєкти, які позиціюються як театрально-музичні — Schmalgauzen та "МУР". Обидва колективи завжди відкидають, коли їх називають гуртами в інтервʼю або в інших публікаціях. Натомість вони надають перевагу таким термінам, як "творче обʼєднання" або "творча спілка".
Обидва гурти проводять свої виступи у межах вистав із сюжетом та героями, і обидва мають велику жіночу гетеро- або бісексуальну аудиторію. Про учасників обидвох гуртів пишуть фанфіки та створюють велику кількість іншого фанатського контенту. Формувати фандом довкола себе — це найважливіше завдання успішного бойзбенду. І що "МУР", що Schmalgauzen чудово справляються з цим.
Так само як і в будь-якому іншому бозсбенді, в складі цих гуртів представлені декілька харизматичних маскулінних типажів. Наприклад, у виставах Schmalgauzen Владислав Михальчук відіграє ролі ексцентричних, іноді цинічних персонажів, а Михайло Матюхін — навпаки, ліричних, чуттєвих та ідеалістичних, натомість барабанщик Кирило Липко більше лягає в класичний образ мачо, а басист Євгеній Запояско справляє враження спокійного і соромʼязливого юнака.
"МУР" теж пропонують глядачеві (та частіше глядачці) широкий вибір маскулінних типажів. У виставі "Ти. [Романтика]" Олександр Хоменко грає революційного та ексцентричного Хвильового, Олександр Заїка — ловеласа Сосюру, який усю виставу фліртує з глядачками, а Андрій Подлєсний — експресивну і бунтарську версію Михайля Семенка, яка вигукує "Бі-бо-бу, я поезію *бу". У наступній "Ребелії" Подлєсний грає все таку ж експресивну, але тепер ще і месіанську постать Стуса, водночас Хоменко продовжує бути Хоменком вже під іменами Леся Танюка та Миколи Вінграновського, а Заїка стає слідчим на прізвище Кольчик. Самому Кольчику ми, за сюжетом вистави, не маємо співчувати чи симпатизувати, але симпатизувати безпосередньо виконавцеві ролі ніхто не забороняє.
Втім, у виставах "МУРу" є і жіночі персонажі — наприклад, Альона Якименко у ролі Алли Горської в "Ребелії" та Марія ОʼРайлі, яка грає просистемну журналістку в "Ти. [Романтика]". Проте ці героїні все одно не потрапляють у самий центр фанатської уваги, а просто відіграють необхідні для руху сюжету ролі (хоча Альоні Якименко вдалося деякий час повіруситися у TikTok із фрагментами вистави).
З тих персонажів, які зʼявляються у виставах та кліпах обох гуртів, можна обрати собі фаворита, повісити його фото на стіну і писати листи в особисті повідомлення чи на папері.
Творчість обидвох колективів сильно спирається на особистості учасників, тому можна допустити, що як "МУР", так і Schmalgauzen розвиваються за моделлю бойзбенду свідомо. Якщо не спочатку, то як мінімум із початком великої популярності. Але вони ніколи не називають себе словом "бойзбенд", та й назвати їх так, на перший погляд, дуже важко. Ми звикли до бойзбенду у форматі 2–6 молодих хлопців у модному одязі від брендів-спонсорів, які співають під мінус (а іноді навіть і під плюс) і танцюють на сцені. Але Schmalgauzen та "МУР" забрали зі своєї концепції бойзбенду ті елементи, які були їм притаманні у нульові чи девʼяності. Замість сучасної або естрадної хореографії тепер — вистави із сюжетами та героями, цілим вигаданим світом.
Україні вдалося заскочити на тренд бойзбендів доволі рано. І хоч цей формат музичного колективу був вигаданий американськими продюсерами, українські артисти та менеджери змогли створити декілька нетипових для інших країн хлопʼячих гуртів. В історії українських бойзбендів були як спроби вийти на російський ринок ("4 короля", Quest Pistols), так і спроби створити щось автентичне та зрозуміле лише українській публіці (ZBSband, "МУР"). Зрештою, кожен із цих гуртів зміг зафіксувати й музичні тренди свого часу, і уявлення про те, як змінювалося поняття про чоловічу привабливість в Україні крізь роки.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
