Деякі з подій, фраз, вчинків українців, що трапилися за 1000 днів повномасштабного вторгнення, стали своєрідними символами — їх ширили в соцмережах, про них писали світові ЗМІ, обговорювали в телеефірах, з них робили меми. Згадуємо кілька таких образів.
Привид Києва
У перші дні великої війни в українських соцмережах почали поширювати повідомлення про легенду Києва — пілота, який кілька разів вступав у бій із переважними силами авіації РФ. Стверджувалося, що він самотужки збив кількадесят літаків окупантів.
Британське видання The Times із посиланням на українські джерела написало, що "привидом Києва" є Степан Тарабалка, а на його рахунку нібито 40 збитих літаків росіян.
Наприкінці квітня 2022 року у Командуванні Повітряних Сил ЗСУ спростували легенду про "Привида Києва". Там зазначили, що це — збірний образ пілотів 40 бригади тактичної авіації ПС.
Науковий співробітник Інституту історії Національної академії наук України Олександр Алфьоров пояснював Суспільному, що українці підхоплювали міф "привида Києва", щоб підтримувати морально-психологічний стан і вірити, що країну не завоюють і перемога близько.
Зруйнований Драмтеатр у Маріуполі
16 березня 2022 року російська армія скинула авіабомбу на Драмтеатр у Маріуполі. Місто тоді щільно обстрілювали, в укритті театру ховалися сотні людей. Біля будівлі було написано "ДЕТИ" — великими літерами, які було видно навіть з супутника.
Тоді, за даними Донецької обласної прокуратури там перебували більше тисячі людей, 600 загинули, 400 були поранені. Агентство AP розслідувало, що імовірних жертв через удар по театру — 600. Дослідження правозахисників Transparency International написало про "вбивство десятків людей, а можливо, набагато більше" та визнало атаку воєнним злочином, адже поруч чи в самому приміщенні Драмтеатру не було військових цілей.
20 травня 2022-го російські військові завершили розбирати завали Драмтеатру та відкрили територію. Встановити точну кількість загиблих неможливо — місто окуповане, докази зачистили.
Острів Зміїний
Острів у Чорному морі, що входить до Кілійського району Одеської області, росіяни окупували у перший день вторгнення, а українські бійці встановили там синьо-жовтий прапор 7 липня 2022-го. У перші дні там відбувся діалог між екіпажем корабля РФ та українськими прикордонниками, що, як зауважує Український інститут національної пам’яті, став символом стійкості перед більшим противником.
— Я російський воєнний корабель, пропоную вам скласти зброю та здатись. Інакше по вас буде завдано удару. Як зрозуміли мене? Прийом!
— Російський воєнний корабель, іди на**й!
За останньою фразою створили чимало мерчу: найвідомішою є марка "Укрпошти", але також побутують магніти, одяг, сумки, наліпки на авто та шеврони. Автор фрази невідомий: спочатку її приписали черкащанину Роману Грибову, але потім Держприкордонслужба пояснювала ЗМІ, що задля безпеки своїх службовців ніколи офіційно не називала ім’я автора відомих слів.
Херсонські кавуни
11 листопада 2022 року українські війська деокупували Херсон — єдиний обласний центр, який армія РФ змогла захопити після початку повномасштабного вторгнення. З вечора, коли стало відомо, що ЗСУ вже в місті, низка українських ЗМІ та брендів додали у свої логотипи зображення кавуна як символ звільненого регіону.
До стихійного флешмобу долучилися Укрпошта, Укрзалізниця, ДСНС, патрульна поліція, портал держпослуг "Дія", Національне антикорупційне бюро, Верховна рада, банк "Приват", інтернет-магазини Rozetka, EVA, видання "Українська правда", hromadske, Zmina, 24 канал, "Дзеркало тижня", "Детектор медіа", Інститут масової інформації та багато інших.
Стела "Донецька область"
14 квітня 2024 року в соцмережі Instagram на каналі "Типовий Покровськ" з'явилося відео, де четверо людей зафарбовують стелу "Донецька область" на в’їзді з Дніпропетровщини. На знаку військовослужбовці ЗСУ впродовж російсько-української війни залишали свої підписи та клеїли наліпки — наприклад, символіку своєї бригади — на згадку про службу на Донеччині.
Дозвіл на перефарбування цієї стели не надавали, повідомили згодом Суспільному у Службі відновлення та розвитку інфраструктури. Вже за кілька днів стела знову рясніла підписами та відгуками. 19 квітня свій підпис тут лишив і президент Зеленський. Існують наклейки з самою стелою, а Urban Art Factory ще до інциденту з замалюванням зробило сувенір-скульптурку цієї стели.
Історик Антон Лягуша підкреслив, що стела є історичним джерелом: "Стела на в'їзді в Донецьку область з боку Дніпропетровщини з 2014 року є символічним маркером того, що люди заїжджають в нестабільну ситуацію, в війну. Вона стала не просто стелою, а народним, демократичним пам'ятником".
Держпром у Харкові
28 жовтня 2024 року росіяни уразили фугасною авіабомбою будівлю Держпрому. Вдруге будівля постраждала від авіаударів РФ уночі 8 листопада.
Держпром побудували у Харкові в 1925–1928 роках — у той час місто було столицею УРСР. Будівля стала одним із перших хмарочосів. Це пам’ятка українського конструктивізму, внесена до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Це перший будинок у світі, збудований виключно із залізобетону без металевого каркаса, що стало технічним проривом для того часу.
Про руйнування пам’ятки модернізму писали за кордоном: польське спеціалізоване видання Architektura-Murator, британсько-американське мистецьке медіа The Art Newspaper, британське The Guardian, а також The Architect's Newspaper, Politico тощо.
Каховське водосховище
Вночі 6 червня 2023 року російські війська зсередини підірвали конструкції Каховської ГЕС в Херсонській області.
Руйнування ГЕС призвело до викиду 18 кубічних кілометрів води упродовж трьох-чотирьох діб, унаслідок чого було затоплено щонайменше 80 населених пунктів, розташованих нижче за течією на берегах Дніпра.
Офіційно повідомляли про 32 загиблих, 28 постраждалих та 39 зниклих безвісти на правобережжі Херсонщини. Збитки, які завдала Україні РФ, приблизно становлять 1,5 мільярда доларів США.
У розслідуванні АР ідеться, що внаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС і повеней на лівобережжі Херсонщини загинули сотні людей, що набагато більше, ніж та кількість, про яку заявила підконтрольна Росії окупаційна влада.
Світом поширилися кадри, як волонтери, рятувальники, військові та комунальники рятують людей і тварин, що опинилися в пастці води. Вдалося врятувати і кількох цивільних з окупованої території.
Підрив греблі росіянами кваліфікується як воєнний злочин, він значно вплинув на екосистеми Херсонщини та Дніпропетровщини, залишив тисячі людей без питної води тощо.
Через підтоплення був суттєво пошкоджений будинок-музей представниці українського наївного мистецтва Поліни Райко в окупованих Олешках. Збереглося до 40% її фресок.
Укрзалізниця
Українська залізниця з перших годин вторгнення безплатно перевозила людей з небезпечних регіонів. Пріоритет надавався дітям, літнім людям та жінкам. У дорогу брали й домашніх тварин, а карантинні обмеження, які діяли до вторгнення по всій Україні (носіння масок і соціальна дистанція) послабили, аби вмістити всіх, хто рятувався від бойових дій.
Проїзд в евакуаційних поїздах за кордон був безплатним до 20-х чисел березня 2022 року. На 20 квітня безплатно за кордон вивезли пів мільйона людей. У травні залізниця відновлювала роботу всіх кас. Лише за 2022 рік УЗ евакуювала 4 мільйони громадян, зокрема мільйон дітей. Вона одна з найперших служб, які поверталися в деокуповані регіони — Чернігівщина, Ізюм, Херсон. За всі 1000 днів загинули 770 залізничників, 2226 поранені, 341 працівник у полоні чи зник безвісти.
Блекаути
Відключення світла в Україні розпочалися 10 жовтня 2022 року через обстріли Росією енергетичної інфраструктури, які тривають і досі. Остання масована атака по енергетиці сталася 17 листопада, після цього в країні знову впровадили стабілізаційні відключення світла.
До листопада 2022-го з ладу вивели майже половину української енергосистеми, її відновлювали, зокрема з допомогою міжнародних постачань, але оскільки удари РФ тривають, в червні 2024-го міністр енергетики Герман Галущенко резюмував, що Україна лишилася без 9 ГВт генерації — це половина всієї генерації України.
Українські та закордонні журналісти робили репортажі, як різні населені пункти живуть без електрики. після зими 2022-2023 в містах України організували виставку "Сміливі нести світло", у "Мистецькому арсеналі" Києва діяла виставка сучасних митців "Співіснування з темрявою", з’явився документальний комікс про блекаут, Укрпошта випустила марку "Воїни світла. Воїни добра", присвячену енергетикам, а Нацбанк — монету "Країна супергероїв. Дякуємо енергетикам!". Всередині України створюють пісні ("Світло є чи нема", Dobryva) та меми на тему вимкнення світла.
"Охматдит"
8 липня Росія завдала масованого удару по Україні, зокрема вдень поцілили по корпусах дитячої лікарні "Охматдит". СБУ повідомило, що війська РФ цілеспрямовано запустили по дитячому медзакладу ракету Х-101.
Ракета зруйнувала корпус токсикології та пошкодила ще 4 приміщення. Постраждали 10 хірургічних відділень, 5 онковідділень, 2 соматичні відділення, інтенсивна терапія, 2 реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, частина онкогематологічної лабораторії. Дітей, які перебували на лікуванні в "Охматдиті", евакуювали в інші медзаклади, зокрема й за кордон. Після атаки 8 липня в "Охматдиті" не було світла, кисню та водопостачання, розповідав міністр охорони здоров'я Олег Ляшко.
Декомунізація
Прибирання з міст і сіл України символів Російської імперії чи Радянського Союзу не почалося за повномасштабної війни. Але саме за ці 1000 днів завершили "гучні" декомунізаційні проєкти. Ось кілька з них:
- У центрі Києва в грудні 2023-го демонтували пам'ятник одному з більшовицьких ватажків Миколі Щорсу. Він стояв на бульварі Шевченка майже 70 років, його зведення — ідея Йосипа Сталіна.
- Улітку 2023 року на "Батьківщині-матері" в Києві радянський герб замінили на тризуб. Скульптура заввишки 102 м — один із найбільш відомих пам’ятників радянського Києва. Він є частиною Національного музею історії України у Другій світовій війні. Голосування за заміну символіки на монументі завершилося саме під час великої війни — в липні 2022 року.
- У Києві з’явилися нові назви станцій метро: "Площа Українських Героїв" замість "Площі Льва Толстого" і "Звіринецька" замість "Дружби народів".
- Все більше населених пунктів перейменовують, відмовляючись від спадщини Росії чи СРСР. 27 липня 2023 року набрав чинності Закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії". Укрзалізниця змінить назви з Південно-Західної (відносно Москви як центру) на Центральну, замість Південної — на Харківську тощо, а ще змінюється обчислення кілометражу відносно Москви.
Лише 19 вересня цього року Верховна рада ухвалила постанову про перейменування понад 300 населених пунктів у межах декомунізації.
