В Україні 15 червня набув чинності закон, що допоможе демонтувати пам'ятки, які стосуються Росії чи Радянського Союзу. Що передбачають нові зміни — розповідає Суспільне Культура.
Зміни стосуються Державного реєстру нерухомих пам’яток: які об’єкти не можуть туди потрапити та які об’єкти можна вилучити з нього.
Верховна Рада ухвалила зміни до закону "Про охорону культурної спадщини" 3 травня, а президент підписав його 12 червня. Розробкою документа займалося Міністерство культури та інформаційної політики.
Що не може потрапити до реєстру
Державний реєстр нерухомих пам’яток — це перелік об’єктів культурної спадщини, які держава офіційно бере під охорону. Чи вносити об’єкти до реєстру, вирішує уряд. Кабмін ухвалює рішення про пам’ятки національного значення, а Мінкульт — щодо пам’яток місцевого значення. Після внесення об’єкта до реєстру він набуває статусу пам’ятки, і тоді його не можна знести, змінити або перемістити (стаття 22).
Тепер закон доповнили інформацією про те, які об’єкти не можуть потрапити до реєстру (стаття 13). Так, державній реєстрації не підлягають щойно виявлені об’єкти культурної спадщини та пам’яткиСтосується пам'яток, які взяли на державний облік відповідно до законодавства, що діяло раніше, які:
- є символікою комуністичного тоталітарного режиму відповідно до закону "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки";
- є символікою російської імперської політики відповідно до закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Об’єкт також не підлягає державній реєстрації, допоки уряд не вирішить, чи не є цей об’єкт символікою комуністичного режиму чи символікою російської імперської політики.
Які об’єкти можна вилучити з реєстру
Раніше у законі було три підстави для вилучення пам’ятки з реєстру (стаття 15):
- якщо об’єкт зруйновано;
- якщо на пам’ятці археології не виявили об’єкти культурної спадщини, які підлягають консервації або музеєфікації на місці та подальшому використанню;
- якщо пам’ятка втратила об’єкт охорони.
Відтепер вилучити з реєстру можуть ще й пам’ятку, що є символікою Росії чи СРСР. Але це не єдине, що можуть зробити з таким об’єктом. За пропозиціями органів місцевого самоврядування, рекомендаціями Українського інституту національної пам’яті (УІНП) та на основі експертного висновку Мінкульту можуть ухвалити таке (стаття 15-1):
- вилучити об’єкт із реєстру;
- надати згоду на переміщення об’єкта в інше місце;
- погодити демонтаж окремих елементів об’єкта;
- змінити назву або вид пам’ятки, якщо у назві є символіка Росії та СРСР;
- залишити об’єкт у реєстрі, якщо він становить виняткову мистецьку цінність.
Для чого потрібні ці зміни?
Коли пам’ятка внесена до реєстру, за законодавством, її заборонено зносити, змінювати, замінювати, а переміщувати дозволяється у певних випадках та за погодження з органом охорони культурної спадщини. Наприклад, через внесення до реєстру не можуть знести пам'ятник Пушкіну на Шулявці в Києві.
Вилучення пам’яток із реєстру спростить їхнє знесення. Оскільки якщо об'єкт не внесений у реєстр, щоб його змінити чи знести, погодження органу охорони культурної спадщини не потрібне. Міністр культури Олександр Ткаченко заявляв, що зміни до закону "дозволять всім залученим до процесу органам влади набагато швидше і у законний спосіб звільняти публічний простір від пам’яток, які глорифікують російську імперію".
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
