Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 23 серпня приїхав в Київ. У його планах — зустріч із президентом Володимиром Зеленським. Вони мають обговорити співпрацю у сферах оборони, економіки та бізнесу, також Моді поділиться "перспективами" щодо мирного вирішення "конфлікту" в Україні. Тим часом лідер Кремля Володимир Путін на тлі операції ЗСУ в Курській області відвідав Північний Кавказ РФ та Азербайджан. Що стоїть за візитами політиків — розглядають світові медіа.
Поїздки Нарендри Моді — не миротворчі, а в інтересах Індії
Перед тим як приїхати в Україну, прем’єр-міністр Нарендра Моді зустрічався у Польщі з прем’єром Дональдом Туском і президентом Анджеєм Дудою. У липні ж — бачився з Володимиром Путіним у Росії. В США тоді заявили, що стурбовані контактами Моді з Путіним, а Зеленський сказав, що для нього розчарування — бачити, як "лідер найбільшої демократії світу обіймається з найкривавішим злочинцем у світі". ЗМІ аналізують, чи тепер Моді приїхав в Україну, аби заспокоїти Зеленського та інших західних лідерів?
Британське BBC пише, це не зовсім так. Скоріш, Індія хоче підтримувати зв’язки як із західними країнами, так і з Росією, іншими словами — балансувати.
Майкл Кугельман, директор Інституту Південної Азії мозкового центру Wilson Center у Вашингтоні, у коментарі виданню припустив, що поїздка Моді ще більше підтвердить стратегічну автономію Індії. Кугельман також вважає, що Захід розцінить цей візит як готовність Делі співпрацювати з усіма сторонами: західні країни бачать Індію як противагу Китаю і хотіли б, щоб це так і лишалося. Для Моді візити в Європу — теж спосіб збалансувати зовнішню політику, а не покладатися на РФ як на головного партнера, адже, нагадує BBC, Росія — близький союзник Китаю, а в Індії з КНР напружені відносини, зокрема через спірні території.
Ще одна важлива ціль для Індії — поліпшити зв’язки з країнами Центральної та Східної Європи, адже раніше здебільшого Делі була націлена на "Велику четвірку" — Велику Британію, Італію, Німеччину та Францію.
Аналіз The Indian Express теж стверджує, що налагоджувати взаємини з Центральною та Східною Європою — в інтересах Нарендри Моді. Мовляв, ці країни довго були під тиском інших держав, а тепер нарощують авторитет, тож "візит Моді до Варшави та Києва може бути менш пов’язаний з індійською мирною ініціативою щодо України", а має стосуватися "встановленню умов довгострокової взаємодії з Польщею та Україною, а ширше — з Центральною Європою", ідеться в матеріалі.
Польське видання Polityka також пише, що поїздка Моді до Варшави та Києва — більше в інтересах самої Індії. На думку видання, Польща для Індії стає все привабливішою у плані торгівлі та інвестицій, також країна є місцем економічної еміграції тисяч громадян Індії.
Ще одна причина, чому Моді вирушив до Варшави, — оборонна. Індія закуповувала багато військової техніки з Росії, зараз російська ОПК працює здебільшого на фронт, тож Індія шукає заміну. Польша в цьому сенсі гарний варіант, бо має досвід модернізації радянської зброї, яку використовує Індія.
Путін завжди так реагує на кризи в Росії
Цього тижня серію візитів зробив і російський лідер Володимир Путін. Він уперше за 6 років приїхав в Азербайджан та вперше за 13 років відвідав Чеченську Республіку РФ. Також побував у Кабардино-Балкарії та Північній Осетії. Після цього візиту російський "Газпром" і азербайджанська державна компанія Socar домовилися про розширення стратегічного партнерства.
ЗМІ звертають увагу, що Путін публічно ігнорує операцію України в Курській області. Аналітичний центр США Atlantic Council наголошує, що ці події не сходять з перших шпальт міжнародних ЗМІ, але вони не є головними новинами в самій Росії. Підконтрольні Кремлю медіа мінімізують вагомість українського наступу й переконують росіян у тому, що присутність ЗСУ в межах російських кордонів є "новою нормою".
"Не було жодних спроб згуртувати росіян або вдатися до історичних маніпуляцій, які зазвичай подобаються Путіну", — ідеться в аналітиці видання.
Цю "байдужість" до подій в Курській області Путін намагається посилити поїздками по Росії та в Азербайджан, пише Atlantic Council. Така реакція може стати корисною Україні, додають в аналітичному центрі. Президент Зеленський вже апелює перед союзниками до того, що під час перетину "червоних ліній" в Курській області Росія не почала Третю світову, не застосувала ядерну зброю тощо. Відповідно, Заходу нема чого боятися ескалації.
"Голос Америки" поговорив з експертами на тему поїздок Путіна. Політолог Дмитро Орєшкін запевняє, Путін завжди так реагує на кризи. До прикладу, так само він "відсиджувався", коли затонув підводний човен "Курськ" та й коли нещодавно стався теракт у "Крокус Сіті Холі": "Путін любить усе розкладати по поличках, заздалегідь планувати. І якщо раптом відбувається незвичайне, це виводить його, вибиває з рівноваги".
Крім того, за словами Орєшкіна, поїздка на Північний Кавказ для Путіна важлива тим, що це перспективна зона РФ для мобілізації.
Інший політолог Аббас Галлямов в коментарі "Голосу Америки" каже, що у таких ситуаціях Путін керується емоційними рішеннями, виходячи з позиції, що "цар завжди правий": "Він відчуває, що в Курську йому сказати людям, власне, нема чого. [...] І жодних перспектив по-швидкому вигнати ЗСУ за межі області, за держкордон". Політолог додає, що звідси й сенс переміщень Путіна — відвернути увагу та показати, що все нібито йде за планом.
Цю думку продовжує Марк Галеотті, експерт з питань російської безпеки з лондонського Королівського інституту об'єднаних служб. У коментарі The Washington Post він припустив, що реакція Путіна на вторгнення ЗСУ в Курській області — класична для лідера в кризових обставинах: “Він зробив те, що зазвичай робить, сказав: "Просто розберіться з цим", але насправді не запропонував значущих вказівок або стратегії", а тепер "очікує, що інші зроблять всю важку роботу".
BBC News Azərbaycanca відзначають, що поїздкою в Азербайджан Путін переслідував і прагматичну ціль — домовитися про транспортування російського газу до Азербайджану та відновити вплив у вірмено-азербайджанському мирному процесі.
