130-річний водяний млин зберігся у селі Тернівка Новоархангельського району Кіровоградської області. Він стоїть на березі річки Синюха. На ньому молотили зерно на борошно, яке експортували – розповів Суспільному зберігач фондів Новоархангельського музею Владислав Шимченко. Назвали ”Бенчиків млин” – на честь мецената, за гроші якого будували.
Млин будували німецькі інженери та місцеві жителі за гроші мецената на прізвище Бенц протягом 10 років. У власності мецената млин був до 20-х років ХХ століття.
За словами Владислава Шимченка, побудувати млин на березі річки було звичною практикою для тодішніх підприємців: ”Це була дуже важлива економічна споруда. На ній працювали жителі усіх прилеглих територій. Млин обслуговував не лише Тернівку, навколишні села і містечка. Він обслуговував величезну площу, більшу за територію сучасного Новоархангельського району”.
Радянська влада націоналізувала млин – розповів краєзнавець: ”До 30-х років тут знаходились і млин, і магазин, де зберігали зерно і борошно – 2-поверхова споруда. Десь на висоті другого поверху йшли рейки, якими вагонетки перевозили зерно або борошно до млину і навпаки”.
За словами зберігача фондів, річку перегороджувала гребля, направляючи потік води на колеса млина, завдяки чому млин працював.
Читайте також: У Новоукраїнці на Кіровоградщині хочуть реставрувати млин 19 століття.
З однієї сторони будівля млина – триповерхова, з іншої – має чотири поверхи. Це, зі слів Владислава Шимченка, пов’язано з будовою берегової системи Синюхи (високі схили – ред.). Стіни побудовані зі степового каменю: ”Товщина стін – близько 1 метра. Споруду будували так, щоб вона могла витримати паводок”.
Біля млина залишилися жорна, за допомогою яких качали воду. Їх використовували протягом 100 років.
За словами краєзнавця, млин не є пам’яткою архітектури і з 2018 року знаходиться у приватній власності.
