Українська юристка, фахівчиня з міжнародного лобізму Вероніка Вельч стала новою директоркою українського офісу організації Amnesty International.
Про це Вельч повідомила у Фейсбуці.
Вона наголосила, що долучається до міжнародного правозахисного руху як СЕО Amnesty International в Україні.
За її словами, сьогодні Amnesty International Ukraine перебуває в моменті переосмислення та впровадження змін.
"Свого часу “скандальний звіт 4 серпня” продемонстрував неприємне, але очевидне — українців недостатньо чують. Наш голос було проігноровано у точці найбільшої вразливості і це неприпустимо", — написала Вельч.
Вельч відзначила, що зараз час рухатись далі. За її словами, вихід не в тому, щоб виключити самих себе із глобальних правозахисних процесів, а навпаки — посилювати свої позиції.
“Власне, Amnesty International, як багатомільйонний рух, і є такою платформою. Маємо вчитись говорити до її учасників, залучати їх до спільного вирішення надскладних проблем. Це стосується і захисту військовополонених, і прав дітей, і повернення тіл загиблих, і свободи слова в умовах війни, і зміни архітектури міжнародних інституцій”, — пояснила нова очільниця українського офісу.
Вона додала, що сподівається на підтримку українського суспільства, та подякувала митрополиту Борису Гудзяку за благословення, а чоловікові Олегу Сєнцову, що підтримує і вірить у неї.
У серпні 2022 року керівниця українського офісу Amnesty International Оксана Покальчук заявила, що звільняється з посади. Перед тим 4 серпня міжнародна правозахисна організація Amnesty International опублікувала звіт про дії українських військових. Автори стверджували, що українські бійці нібито піддають небезпеці цивільних, створюючи бази та застосовуючи озброєння в житлових районах, зокрема в школах і лікарнях.
В українському офісі зазначили, що пресреліз "мав як мінімум дослідити дві сторони та врахувати позицію Міноборони України":
"Як ми зазначали, представники Amnesty International врешті звернулись до Міноборони з проханням про реакцію, але дали дуже мало часу на відповідь. У результаті цього, самі того не бажаючи, організація створила матеріал, який прозвучав як підтримка російських наративів. Прагнучи захистити цивільних, це дослідження натомість стало інструментом російської пропаганди".
