Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади посолки України у США; Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки, а секретарем РНБО став Клименко; Валерій Залужний заявив, що Україна не вступить до НАТО; Кирило Буданов сказав, що росіяни досі вірять у перемогу військовим шляхом; Єврокомісія закликала посилити захист зовнішніх кордонів ЄС після прориву мігрантів у Сеуті — Суспільне зібрало головні новини ранку 4 серпня.
Зеленський звільнив Стефанішину з посади посолки України у США
Президент Володимир Зеленський 3 серпня звільнив Ольгу Стефанішину з посади надзвичайної і повноважної посолки України у Сполучених Штатах. Хто очолить українське посольство у Вашингтоні після Стефанішиної, поки не відомо.
Після оприлюднення указу Стефанішина заявила, що ухвалила рішення скласти повноваження самостійно. За її словами, воно пов'язане з особистими обставинами, про які вона повідомляла раніше.
Дипломатка назвала роботу у Вашингтоні найбільшою честю у своєму житті та подякувала Зеленському за довіру. Основні завдання, з якими вона приїхала до США, за її словами, виконані.
Стефанішина додала, що найближчим часом окремо й публічно відповість на запитання, які порушували медіа, і продовжить працювати для України там, де буде корисною.
Контекст: Стефанішину призначили посолкою України у США 27 серпня 2025 року, до обов'язків вона приступила 15 вересня. До того обіймала посади віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та міністерки юстиції. 30 липня 2026 вона заявила, що Зеленський не просив її йти у відставку, та додала, що в разі потреби «готова повернутися до України та представити свої аргументи» щодо журналістських розслідувань щодо нібито недакларування нею майна.
Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки, Клименко став секретарем РНБО
Секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров очолив Службу зовнішньої розвідки України. Про це Зеленський сказав 3 серпня на щорічній нараді керівників дипломатичних представництв, де зібралися понад 100 дипломатів, передала кореспондентка Суспільного.
За словами президента, на новій посаді Умєров координуватиме укладення нових дронових угод. Україна вже має такі домовленості з дев'ятьма країнами й веде переговори ще з 15. Угоди передбачають не лише експорт українських безпілотників, а й інтеграцію вітчизняних дронових технологій захисту в оборонні системи країн-партнерів.
Президент додав, що новий голова розвідки й далі займатиметься дипломатією, зокрема переговорним процесом зі США.
Контекст: 17 липня Зеленський запропонував Клименку стати секретарем РНБО. Днем раніше президент говорив про можливе призначення ексголови МВС міністром оборони.
Залужний заявив, що Україна не вступить до НАТО
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний сказав, що не бачить перспектив приєднання України до НАТО. Про це ексголовнокомандувач заявив на нараді послів у Києві під час дискусії про євроатлантичну інтеграцію.
Залужний виступив, коли його запитали про участь України в коаліції JEFJEF (Joint Expeditionary Force, тобто Об'єднані експедиційні сили) — це заснований у 2014 році військовий альянс північноєвропейських держав на чолі з Великою Британією, створений для швидкого реагування на кризи. До його складу входять 10 країн: Велика Британія, Данія, Естонія, Ісландія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Фінляндія та Швеція (Об'єднані експедиційні сили).
«Років дванадцять, мабуть, особисто займався тим, щоб ми оволоділи стандартами НАТО, і слухав кожного року казки про те, що ось-ось ми вступимо в НАТО. Ніколи ми в нього, на жаль, не вступимо», — сказав він.
Перепоною для вступу посол назвав розрив між рівнем розвитку Сил оборони України та Альянсу, який, за його словами, «володіє доктринами Другої світової війни». Він припустив, що блок залишиться таким, як є, і довго адаптуватиметься до потрібних стандартів.
Водночас Залужний визнав, що Україні потрібні технології, які поки є у країн НАТО, — зокрема космічні можливості та засоби протидії балістичним ракетам.
Ефективнішими за Альянс він назвав інші союзи. Україна орієнтуватиметься на блоки, які можуть сформуватися в майбутньому, найімовірніше — на європейський військовий безпековий блок, сказав посол.
Дієвим механізмом гарантій безпеки Залужний назвав членство в коаліції JEF і висловив жаль, що Україна не працює над вступом до неї. Водночас він зауважив, що органи управління організації поки слабкі.
Буданов: росіяни вірять, що досягнуть мети військовим шляхом
Керівник Офісу президента Кирило Буданов сказав, що Росія досі розраховує досягти своєї мети військовим шляхом. Водночас переговори мають дати результат, вважає він. Про це Буданов повідомив у коментарі журналістам, передала кореспондентка Суспільного.
«Поки що я бачу, що вони вірять в те, що зможуть досягти своєї мети воєнним шляхом. Це помилкове твердження [...] Війна, по суті, для них у глухому куті», — сказав Буданов.
Він заявив, що мирні переговори не зупинялися, а їхня активна фаза попереду.
«Мирні перемовини ніколи не зупинялись. Активна фаза, яку всі бачать, вона наступна. Як сказав пан Рубіо (держсекретар США — ред.), дочекаємося результату», — додав керівник Офісу президента.
Буданов також повідомив, що Україна продовжує переговори про припинення війни, яку розпочала Росія, та закликав не зосереджуватися на термінах. За його словами, вийти з переговорного процесу з потрібним Україні результатом можна лише за умови сили та єдності. На питання про можливу мобілізацію в Росії восени Буданов відповів «не поспішати».
Контекст: 1 серпня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що США мають намір активізувати зусилля з відновлення мирних переговорів між Україною та Росією.
Єврокомісія закликала посилити захист зовнішніх кордонів ЄС через прорив мігрантів у Сеуті
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн написала лист прем'єр-міністру Іспанії Педро Санчесу, у якому закликала посилити захист зовнішніх кордонів Євросоюзу та перелічила заходи, які Єврокомісія готова запропонувати країнам-членам. Про це сказала заступниця головної речниці Єврокомісії Аріанна Подеста, передала кореспондентка Суспільного.
Вона додала, що Єврокомісія й далі надаватиме Іспанії фінансову та оперативну підтримку, щоб урегулювати ситуацію, запобігти новим трагедіям і забезпечити безпеку зовнішніх кордонів ЄС.
4 серпня на засіданні Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ міністри мають обговорити план дій, який згодом винесуть на рівень лідерів під час наступного засідання Європейської Ради.
1 серпня Педро Санчес написав лист до європейських інституцій, у якому поскаржився на ставлення деяких країн до міграційної кризи в Сеуті, і закликав скликати зустріч міністрів внутрішніх справ 27 країн-членів.
Що цьому передувало: 31 липня тисячі мігрантів прорвалися через Марокко до іспанського міста Сеута у Північній Африці. Іспанія направила туди військових, Франція посилила кордон, а Італія призупинила дію Шенгенської угоди з Мадридом. 1 серпня Іспанія повідомила, що взяла ситуацію під контроль: більшість із понад 50 тисяч людей, які перетнули кордон, добровільно повернулися до Марокко. 3 серпня влада анклаву заявила, що в морзі перебувають тіла 88 мігрантів, тоді як уряд Іспанії називає 72 загиблих.
