У Києві у п'ятницю, 19 квітня, у Михайлівському соборі попрощалися з активістом, сержантом 59-ї бригади Павлом Петриченком, який загинув на фронті 15 квітня. Поховають військового на Аскольдовій могилі.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Прощання у Михайлівському соборі розпочалося о 12 годині. Воно тривало майже дві години через те, що прийшло багато людей, розповіла наша кореспондентка.
Спочатку, за словами кореспондентки Суспільного, в соборі було відспівування. Потім усі, хто прийшов, підходили і прощалися з Павлом.
Зокрема, прийшли попрощатися родичі, друзі, побратими, колеги з волонтерського фонду, в якому він працював на початку повномасштабного вторгнення РФ. А також ті, з якими брав участь в громадських ініціативах.
Друзі і колеги розповіли про Павла як про професіонала своєї справи, вправного бійця, справжнього і вірного друга.
Як розповів засновник благодійного фонду Сергія Притули, волонтер, колега і друг Павла Петриченка Сергій Притула, Павло був невід'ємною частиною фонду.
“Мені здається, що країна зараз достеменне ще не до кінця розуміє, яку втрату понесла. Тому що в певних суспільних колах про Павла знали дуже добре завдяки його громадській діяльності. Завдяки його в хорошому сенсі слова впертості і невідступності своїх принципів, які він сам в собі сповідував і намагався прививати іншим”, — сказав Притула.
Як розповів Притула, в кінці квітня 2022 року Павло сказав йому, що піде воювати.
“І пішов. Мобілізувався рядовим солдатом в 59-ту бригаду. І пішов воювати. Але він завжди залишався на зв'язку. Він навіть допомагав дистанційно з реорганізацією певних процесів. Його думка завжди була важлива для нас. Ми на неї зважали”, — розповів Притула.
Подруга і колега Павла Меланія Подоляк розповіла, що познайомилася з ним 2016 року. Подружилися десь 2018 року. Почали знайомство одразу з конфлікту.
“Ми були по одну сторону барикад і боролися за одне, але форма.. Ми мали різне уявлення, як то має виглядати. Потім я працювала у Верховній раді. А Паша був громадським активістом. І ми мали з цього приводу певні розбіжності. Але все закінчилося, як я звільнилася з ВРУ, і він мені написав “вулиця чекає тупіт ваших ніг”. Я це досі пам’ятаю. І з того дня ми щодня спілкувалися з різних причин”, — розповіла Подоляк.
За її словами, коли почалася повномасштабна війна, Павло привів її у фонд. З того часу вони працювали разом.
“Він був справжнім другом. Попри те, що ми могли з ним сваритися страшенно, до піни просто. Але завжди на нього можна було покластися. Він за своїх друзів тягнув мазу до останнього. Він був вірний до неможливості. І робив все для того, щоб підтримати людину, з якою був у команді”, — розповіла Подоляк.
Друг Павла Петриченка Олександр Лисенко розповів, що познайомився з Павлом близько десяти років тому.
“Спочатку я познайомився з його батьком. А потім з Павлом. Він зовсім юним був. У нас суттєва різниця у віці, майже двадцять років. Але при цьому у спілкуванні з ним цього не відчувалося. Він був дуже розумним. Дотепним. І те, що для мене особисто було важливим, він відчував. Був щирим і знав, що потрібно говорити в певний момент”, — розповів Лисенко.
За його словами, попри різницю у віці, поради Павла були життєві, і він дуже часто до нього прислухався.
За його словами, попри різницю у віці, поради Павла були життєві, і він дуже часто до нього прислухався.
“У нас були переплетіння як робочі, так і дружні. Ми робили багато проєктів, коли були разом в громадській раді при КМДА. Ми також займалися разом рибальством… Україна втратила дуже сильного і перспективного, не побоюсь цього слова, політика”, — сказав Лисенко.
Друг і колега Павла Богдан Остапчук розповів, що познайомився з ним 26 лютого 2022 року.
“Я прийшов у фонд по справах і залишився допомогти. Паша сказав, що нічого не потрібно. Я все таки залишився до вечора і щось допомагав, машини приїжджали постійно. Потім ввечері Паша взяв мене за руку, привів до команди і каже: “Ось ця людина залишається у нас працювати. Не будемо його відпускати”. З того моменти ми дуже тісно спілкувалися”, — згадав Остапчук.
Він розповів, що Павло був душею компанії.
“Тільки не в попсовому значенні. А душа людей, які об'єднані цінностями спільними. Які готові за ці цінності жертвувати собою. Повністю віддаватися справі. І ця душа об'єднала багато людей навколо себе. В тому числі, у фонді”, — розповів Остапчук.
15 квітня на фронті загинув Павло Петриченко, боєць 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка, автор петиції про обмеження онлайн-казино для військовослужбовців під час воєнного стану. Павло загинув за день до свого дня народження. Йому мало би виповнитися 32 роки.
До війни Павло був проєктним менеджером і учасником громадських ініціатив. Ще у березні 2022 він займався розбудовою волонтерського центру Сергія Притули, а вже у квітні пішов до ЗСУ. Саме Петриченко зареєстрував петицію про обмеження онлайн-казино для військовослужбовців під час воєнного стану.
