22 березня Росія почала новий етап масованих обстрілів української енергетики. Тоді окупанти випустили 88 ракет і 63 "Шахеда", що стало найбільшою атакою на енергосистему за час війни. Зокрема росіяни вдарили по ДніпроГЕС. За тиждень РФ обстріляла Україну майже сотнею ракет та дронів-камікадзе. Через це в семи областях запровадили аварійні відключення електрики. Суспільне розповідає, чи можливі нині погодинні відключення світла, або блекаут.
Стан енергетики
Точна інформація по ураженнях росіянами інфраструктури закрита, проте є загальна, яка допоможе зорієнтуватись у потужностях енергосистеми. Під час кожної з атак армія РФ намагалася поцілити, зокрема, у вугільні станції та ГЕС — Дніпровську, Канівську, Дністровську. За словами Олександра Харченка — директора Центру досліджень енергетики, основними цілями росіян стали саме генеруючі потужності, тобто ті, що виробляють електрику.
Так, через обстріл лише ДніпроГЕС Україна втратила 1,5 ГВт потужності. Для прикладу, Київ зазвичай споживає близько 1 ГВт. Також внаслідок атак ТЕС у західних та центральних областях компанія ДТЕК втратила кількасот МВт потужності, каже виконавчий директор компанії Дмитро Сахарук: "Станції були обстріляні повторно. По суті, ворог добиває обладнання, навіть непрацююче, адже розуміє, ми будемо його відновлювати".
Тобто, за минулий тиждень росіяни знищили чи значно пошкодили станції, які могли генерувати близько 2-х Гігават потужності. 29 березня діяли аварійні та погодинні відключення світла у Харківській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Полтавській, Сумській та Запорізькій областях. Наступного дня ці обмеження скасували у шести з них. Наразі погодинні обмеження електроенергії застосовуються лише на Харківщині — після удару 22-го березня майже вся енергетична інфраструктура Харкова знищена, заявив міський голова Ігор Терехов. Зокрема знищені всі трансформаторні підстанції та пошкоджена ТЕЦ. Також стабілізаційні відключення запроваджували й в Одесі та на день зупиняли роботу трамваїв і тролейбусів. Це, за даними ДТЕК, допомогло уникнути масових відключень в регіоні.
Окрім виробництва електрики є й інша проблема — її передача. Росіяни також атакували й високовольтні підстанції. Тож ще якийсь час, поки їх відремонтують, навіть при достатній генерації електрики, її не завжди буде змога доставляти до користувачів, каже директор енергетичних програм центру Разумкова Володимир Омельченко.
Можливість планових відключень
Росіяни застосовують тактику змішаних ударів, використовуючи чи не все наявне для цього озброєння, розповів Суспільному речник Повітряних сил Ілля Євлаш. Також, у коментарі Українській правді, він заявив, що Україні не вистачає як пускових установок, так і ракет щоб збивати більше, зокрема, балістики.
Проте, за оцінками Володимира Омельченка, нині ймовірність блекауту в Україні — менше ніж 10%, навіть якщо російські атаки продовжаться. Але планові відключення по всій Україні реальні на 50-60%. І їх ймовірність збільшуватиметься, що теплішою буде погода, адже будуть вмикатись кондиціонери та інші енергозатратні прилади. Також влітку для планових ремонтів зупинять і деякі станції АЕС, додає Харченко:
"Буде складно балансувати енергосистему, зводити споживання і генерацію. Нам буде потрібен імпорт, потрібно буде активно працювати з європейськими партнерами, щоб пройти літо без обмежень для споживачів. І треба готуватись до наступної зими — вона буде значно складнішою, чим та, що ми пройшли".
Нині об‘єм електрики, який Україна може імпортувати, становить 1.7 ГВт, розповіла Суспільному заступниця міністра енергетики України Світлана Гринчук. За її словами, Україна вже домовляється про збільшення цієї потужності — як на імпорт, так і на експорт. На скільки саме вона може збільшитись поки "конкретних цифр немає" — для збільшення потужностей для імпорту і в України, і в сусідніх країнах має бути технологічна можливість, каже Володимир Омельченко.
"Міністр енергетики Герман Галущенко постійно обговорює ці питання з колегами міністрами, з Єврокомісією. В принципі, партнери завжди йдуть нам на зустріч та за потреби збільшують цю можливість. Йдеться не тільки про імпорт, а й про можливість участі в інших європейських механізмах, для того щоб підтримати нашу енергетику як частину вже об'єднаної європейської енергосистеми", — пояснила Гринчук.
