22 березня росіяни ракетами обстріляли ДніпроГЕС — одну з найбільших гідроелектростанцій України. Пошкоджена опора, підкранові балки та обладнання станції. ДніпроГЕС може генерувати до 1.5 ГВт електрики, та після удару Україна частково втратила ці потужності, що може позначитись на всій енергосистемі країни. Які наслідки атаки на станцію, чи можна її знищити ракетами та у якому обсязі можливо відновити генерацію електрики — розповідає Суспільне.
Наслідки атаки
"Почну з головного: в результаті обстрілу загрози прориву дамби немає", — повідомив директор Укргідроенерго Ігор Сирота. Проте є значні пошкодження обладнання і споруд самої гідроелектростанції. Обидві її електростанції — ГЕС-1 і ГЕС-2, зараз не працюють. Одна з них у критичному стані, говорить Ігор Сирота: "Станції посаджені на нуль. ГЕС-2 — там була пожежа у машинному залі, пошкоджені блочні трансформатори. Наслідки ще до кінця не відомі, але вони об'ємні й по відновленню це буде вимагати багато часу".
Нині, за словами директора Укргідроенерго потрібно 2-3 дні, щоб розібрати завали та перевірити пошкоджене обладнання. Але вже відомо, що згоріли деякі агрегати, для відновлення яких потрібно до двох років.
Вплив ДніпроГЕС на енергосистему України
Гідроелектростанції допомагають маневрувати енергосистемі. Тобто внаслідок руйнації ГЕС буде важче покривати нестачу електрики у пікові періоди, а саме вранці та ввечері.
ДніпроГЕС — одна з найпотужніших в Україні, вона дає в енергосистему 1,5 ГВт. Це співставно роботі двох реакторів на Рівненській АЕС — ВВЕР-440 та ВВЕР-1000.
"Це (руйнація ГЕС — ред.) відобразиться на звичайних користувачах. Маневрових потужностей не буде вистачати. Але літо — це не зима. Більший світловий день, легше буде пережити навіть обмеження електропостачання, яке може потенційно бути", — говорить Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій.
Чи можна підірвати ДніпроГЕС
В історії Дніпровської ГЕС вже були два випадки її руйнування. Перший — у 1941 році, коли радянська армія відступала з Запоріжжя, а працівники НКВС підірвали Дніпровську дамбу. Тоді затопило частину острова Хортиця, а загинути могло, за різними оцінками, близько трьох тисяч радянських військових та цивільних. Через два роки ДніпроГЕС підірвала вже німецька армія, коли сама відступала з Запоріжжя.
Тоді, у 1940-х роках, дамбу підірвали, заклавши у конструкцію велику кількість вибухівки. Тобто сапери, мали доступ до найвразливіших конструкцій дамби. За допомогою ракет, як це роблять росіяни, ДніпроГЕС зруйнувати важко. Проте, стан дамби зараз гірший ніж був під час Другої світової, говорить інженер-конструктор Дмитро Макагон — у 2020 році у споруді виявили тріщини: "Гребля — це потужна споруда. З одного боку, тією зброєю, що є у росіян, зруйнувати греблю їм буде важко. З іншого боку, може вплинути стан греблі".
Можливі наслідки підриву ДніпроГЕС
За словами Михайла Яцика, директора з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН України, наслідки руйнування ДніпроГЕС будуть меншими, ніж були від підриву Каховської ГЕС:
"Песимістичний сценарій в тому, що високий рівень води. Гідродинамічний тиск, який буде відбуватися при руйнуванні, буде нести великі загрози для населених пунктів вниз по течії".
Херсонська область пониззя руйнацію дамби не відчує, каже експерт, адже вода зупиниться на території колишнього Каховського водосховища. Український плацдарм на лівому березі Херсонської області також не буде затоплений.
