Польські фермери блокують кордон з Україною, вимагаючи припинити надходження українського зерна. Проте в ЄС протестують не тільки польські аграрії. В Німеччині, Франції, Італії, Польщі, Румунії, Греції фермери також блокують дороги та протестують біля адмінбудівель. 26 лютого вони приїхали під штаб-квартиру ЄС у Брюсселі. Суспільне розповідає, чого вимагають європейські фермери та як на це реагує влада їхніх країн.
Що відбувалося біля штаб-квартири ЄС у Брюсселі
26 лютого урядовий квартал Брюсселя, вулицю Рю де ла Луа, заповнили близько 900 тракторів. Мітингувальники підпалили шини, розкидали гній, врізалися транспортом у блокпости та кидали в поліцію петарди й пляшки. Поліціянти розганяли протестувальників водометами, а біля інституцій Євросоюзу встановили колючий дріт і протитанкові загорожі. Фермери не випадково обрали саме цей день для акції — у місті проходила зустріч міністрів сільського господарства ЄС.
Європейські аграрії не вперше протестують в євростолиці. 1 лютого біля штаб-квартири Ради ЄС у Брюсселі зібралися до 1400 транспортних засобів фермерів. Тоді протестувальники повалили одну зі статуй біля пам’ятника британського промисловця XIX століття Джона Кокерілла та закидали поліцію підпаленими тюками сіна. Поліція, як і 26 лютого, відповіла водометами.
Чого вимагають фермери
Вони невдоволені декількома моментами. По-перше, ростом витрат на енергоносії та добрива. Також фермери виступають проти "зеленої" політики ЄС — Європейської зеленої угоди, яка, зокрема, передбачає податок на вуглець, заборону пестицидів, обмеження викидів азоту та використання води й землі, що, на думку протестувальників, ускладнює ведення господарства.
Ще одна проблема — бюрократична тяганина, яка потрібна для отримання субсидій. Це — наслідок "зелених" правил, коли у 2023 році в ЄС запровадили план Спільної аграрної політики (САП). Фермери кажуть, в них тепер ночі ідуть на заповнення документів, щоб довести, наскільки вони дотримуються нових політик. Без цього їм не виділяють субсидії. Навіть міністр сільського господарства Німеччини назвав САП "бюрократичним монстром". До того ж фермери незадоволені кількістю адміністративних перевірок їхніх господарств.
Також аграріїв непокоїть конкуренція, що виникає через імпорт дешевих продуктів з-за кордону. Йдеться не тільки про Україну, для якої ЄС скасував мито після початку повномасштабного вторгнення Росії, а й про ввезення товарів з Північної Африки та країн МеркосурЕкономічний союз країн у Південній Америці, до якого входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Венесуела. ЄС відновив перемовини про торговельну угоду з цим південноамериканським блоком. Фермери побоюються недобросовісної конкуренції у продажі м’яса, зерна і цукру, молока та овочів з Латинської Америки. Італійських фермерів непокоїть дешевий імпорт ще й з Північної Африки.
Відмінності в різних країнах
Вище перелічені претензії фермерів до загальної політики Євросоюзу. Проте, вимоги в аграріїв є і до урядів своїх країн. Наприклад, грецьких, німецьких та французьких фермерів хвилює, зокрема, плани їхніх урядів поступово скасовувати податкові пільги на дизельне пальне.
У Нідерландах вимоги фермерів стосуються скорочення викидів азоту. У Португалії робітники скаржаться, що уряд скорочує допомогу органічному та змішаному сільському господарству.
Фермери Польщі, Чехії та Румунії не хочуть дешевого імпорту сільськогосподарської продукції з України. Загалом, це — причина протестів аграріїв майже всіх країн Східної Європи.
Як реагує ЄС
31 січня ЄС відтермінував одну з "зелених" вимог — залишати щорічно незасіяними щонайменше 4% орних земель. Також Єврокомісія запровадила посилений захисний механізм, поки діє призупинення мита на український імпорт. Він передбачає, що для трьох видів продукції — м’яса птиці, яєць і цукру — введуть механізм "екстреного гальмування", щоб український імпорт встановився на рівні середніх обсягів у 2022-2023 роках. Якщо ці обсяги будуть перевищуватися, починатимуть діяти імпортні тарифи.
22 лютого Єврокомісія запропонувала на 50% скоротити для фермерів кількість адмінперевірок. "Спрощення є постійним пріоритетом як на рівні ЄС, так і на національному рівні", — говорила президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн.
У понеділок, 26 лютого, міністри сільського господарства ЄС на зустрічі в Брюсселі підтримали відновлення субсидування сільського господарства. Посадовці ЄС схвалили послаблення "зелених" елементів у Спільній аграрній політиці та скорочення перевірок на фермах.
Комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський сказав, що фермерам потрібні фінансові стимули, аби ті охочіше запроваджували "зелені" екологічні практики. ЄС розгляне й наступний крок для аграріїв — добровільними можуть стати заходи щодо відведення земель, постійних пасовищ та ґрунтового покриву.
Єврокомісія також вже відкликала пропозицію про скорочення використання пестицидів, та видалила цільові показники скорочення викидів для сільського господарства. Аграрні міністри ЄС закликали збільшити фінансування субсидій Спільної сільськогосподарської політики до 60 мільярдів євро на рік.
Чому ЄС йде на поступки
Як пише Deutsche Welle, на сільське господарство припадає лише 1,6% економічного виробництва в ЄС. Однак ця галузь отримує близько чверті всіх субсидій з бюджету. Високі субсидії забезпечують відносно низькі та стабільні ціни на продукти в ЄС. Якби фермери перекладали витрати на виробництво без субсидій, ціни різко зросли б.
Ще одна причина, чому політики ідуть на поступки мітингарям, — вибори до Європарламенту, які відбудуться 6-9 червня цього року. Громадяни 27 країн-членів ЄС обиратимуть 720 європарламентарів, які працюватимуть до 2029 року. Право голосу на цих виборах нині мають понад 400 млн європейців. 9 млн із них — фермери. Це не велика частина від загальної кількості, але "потужна і голосна", каже професор політології Амстердамського університету Воутер ван дер Бруг.
Ще 1 лютого голова Європарламенту Роберта Мецола звернулася до фермерів із засідання Європейської Ради: "Ми бачимо вас, ми чуємо вас. Якщо ви хочете, щоб ваш голос був почутий, зробіть так, щоб він був почутий і в червні, коли будете голосувати на виборах до Європарламенту".
Так це працює не тільки в Європі. 13 лютого в Індії почалася акція протесту фермерів. Найближчими місяцями в країні відбудуться вибори до парламенту, і аграрії, як пише BBC, є основним виборчим блоком у країні. На тлі цього кілька фермерських спілок вимагають встановлення мінімальних цін підтримки на свої культури. Протестувальники намагалися пройти маршем до столиці Делі, але влада забарикадувала місто колючим дротом і цементними блоками та виставила поліцію й воєнізовані загони.
Врешті протестувальників зупинили правоохоронці, застосувавши сльозогінний газ і затримавши низку фермерів. Декілька мітингарів померли. Відбулося чотири зустрічі уряду Індії з фермерами, але жодних домовленостей поки немає. Аграрії отаборилися за 200 км від столиці та продовжують протестувати.
