The New York Times називає 2024-й "вибухонебезпечним для демократій": за цей рік у 78 країнах відбудуться 83 вибори різного рівня. США — на порозі одного з найкритичніших передвиборчих періодів у сучасній історії. Вибори до Європарламенту можуть зафіксувати зростання ультраправих сил. А президент РФ Володимир Путін на чергових виборах без вибору оголосить про своє переобрання.
Як зазначав президент Чехії Петр Павел, 2024-й може стати вирішальним і для України: ймовірним є "значний прорив" у війні, а його наслідки залежатимуть від виборів у США та Росії. Крім того, на початку року Україна очікує на масштабні пакети допомоги від США та ЄС, які також вплинуть на хід бойових дій. А ще у 2024-му відбудеться Олімпіада у Парижі, де участь українських спортсменів під питанням через позицію Росії, та саміт НАТО у Вашингтоні, де Україна хоче почути рішення про перспективу членства в Альянсі.
Суспільне розповідає про головні події, які у 2024-му вплинуть на Україну.
Січень-лютий: мільярдні пакети допомоги від США та ЄС
Коротко: До кінця 2023-го Україна очікувала отримати понад 60 мільярдів доларів від Сполучених Штатів та 50 мільярдів євро від Європейського союзу. Проте ні в ЄС, ні в США за ці пакети у 2023-му так і не проголосували, тож їх виділення перенесли на 2024-й.
Контекст: До кінця минулого року в Сенаті США мали проголосувати за законопроєкт про пакет допомоги на 111 мільярдів доларів для Ізраїлю, країн Індотихоокеанського регіону та України (на її підтримку з цієї суми мають виділити 60 мільярдів доларів), але так цього і не зробили.
Все — через кордон з Мексикою. Республіканці у Сенаті наполягають на тому, що кошти на жорсткішу міграційну політику та зміцнення південного кордону країни мають йти в одному пакеті з допомогою Україні. Мовляв, це продемонструє, що США спершу захистять свій кордон, а далі вже думатимуть про союзників.
"Гадаю, Сенат ще доопрацює законопроєкт: демократи додадуть щось від себе, у чомусь погодяться з республіканцями. Загалом нібито усі розуміють, що довго затягувати не можна, бо Україна дуже залежна від цих коштів", — каже Суспільному Володимир Дубовик, американіст, директор Центру міжнародних досліджень Одеського національного університету імені Мечнікова.
У Білому домі вже наголосили, що прогрес у домовленостях з республіканцями є. За прогнозами, за пакет допомоги таки проголосують на початку або в середині січня.
Також у лютому Євросоюз має домовитися про передачу Україні 50 мільярдів євро допомоги. Йдеться про чотирирічну програму бюджетної підтримки Ukraine Facility. Поки виділення цих коштів блокує премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан.
"Єврокомісія та Єврорада працюють у двох напрямках. Перший — переговори з Угорщиною. Другий — підготовка до обходу її вето, що мало б форму міжурядової угоди між 26 країнами-членами ЄС щодо внесення тих самих сум до спеціального фінансового механізму, який не потребує погодження усього ЄС", — говорить Майкл Емерсон, експерт Центру європейських політичних досліджень.
Чому це важливо: У 2023-му Україна отримала від США 34 пакети військової допомоги на суму понад 24 млрд доларів. Проте, за словами Байдена, якщо законопроєкт про виділення 60 млрд доларів не ухвалять, Україна не зможе ефективно захиститися на полі бою і це "заохотить інших агресорів". 50 млрд від Євросоюзу Україні теж дуже потрібні: у Мінекономіки ці кошти назвали "фундаментом для відновлення України" на 2024-2027 роки.
Березень: президентські вибори у РФ
Коротко: 17 березня в Росії пройдуть президентські вибори. Голосування відбудеться не лише на території РФ, а й, всупереч міжнародному праву, на окупованих територіях України.
Контекст: На початку грудня президент Росії Володимир Путін оголосив, що планує балотуватися на новий президентський термін — уже пʼятий. Вибори призначили на 17 березня 2024-го. У ЦВК РФ кажуть про понад 30 кандидатів, проте реєструють не всіх. Наприклад, 23 грудня російська ЦВК відмовилася реєструвати ініціативну групу з висування журналістки Катерини Дунцової — буцімто через те, що у документах виявили понад 100 помилок. Дунцова мала балотуватися від партії "Яблуко". Її засновник, Григорій Явлінський, заявив, що на вибори не піде.
Антон Оксентюк, експерт програми російських та білоруських студій Ради зовнішньої політики "Українська призма" припускає, що у передвиборчій кампанії Путіна війна проти України буде центральною темою, вибори йому потрібні, щоб продемонструвати підтримку росіян, а переможе він врешті у "боротьбі" з кандидатами від комуністів і ліберально-демократичної партії.
Фонд боротьби з корупцією увʼязненого російського політика Олексія Навального тим часом запустив кампанію "Росія без Путіна" із закликом голосувати за будь-кого, крім чинного президента.
Чому це важливо: Як оголосив російський центрвиборчком, голосування на президентських виборах відбудеться і на окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України та в Криму. Це — порушення міжнародного права, а отже ще один елемент справи проти Росії.
Березень: переговори про вступ України до ЄС
Коротко: До весни Україна має завершити виконання усіх вимог Єврокомісії й отримати рекомендацію про затвердження рамки переговорів про майбутній вступ до ЄС.
Контекст: 15 грудня 2023-го Єврорада ухвалила рішення про початок переговорів з Україною про її вступ до Євросоюзу. Але Україна має виконати ще декілька вимог, зокрема ухвалити закон про лобізм. Зробити це треба до березня, коли Єврокомісія оприлюднить новий звіт з оцінкою євроінтеграційних реформ України.
Ймовірно, тоді ж нададуть і рекомендацію про затвердження рамки переговорів між ЄС та Україною. А після — до кінця весни, мають офіційно розпочатися переговори про вступ. Тоді пройде перша міжурядова конференція, на якій країни-члени ЄС мають погодитися відкрити 35 переговорних глав з Україною.
Чому це важливо: Віцепрем'єр-міністерка України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголошувала, що Україна зможе "закрити" переговори про вступ України до ЄС за два роки. А стати членом Союзу Україна прагне до 2030-го року.
Червень: вибори до Європарламенту
Коротко: 6-9 червня європейці будуть голосувати на виборах до Європейського парламенту. Інтрига цих виборів — чи продовжиться у Європарламенті зсув вправо.
Контекст: Громадяни 27 країн-членів ЄС обиратимуть 720 європарламентарів на наступну каденцію — до 2029 року. Право голосу на цих виборах нині мають понад 400 млн європейців — сумарно це друга найбільша демократія у світі після Індії (де у 2024-му, до слова, теж будуть вибори).
Майкл Емерсон з Центру європейських політичних досліджень зауважує: головна пересторога наразі, що продовжиться тренд, який спостерігався на виборах у 2019-му — посилення ультраправих партій, що може відобразитися зокрема й на підтримці України. Наприклад, у червні 2022-го за надання Україні та Молдові статусу кандидатів на вступ до ЄС найменше голосів в Європарламенті дала ультраправа група "Ідентичність та демократія (ID)" — 31%. А найбільше — "Зелені — Європейський вільний альянс" — 87% та ліберальна проєвропейська група "Оновити Європу" — 84%.
Чому це важливо: Європарламент виступає з політичними резолюціями, які мають велику вагу. Наприклад, у листопаді минулого року європарламентарі визнали Росію державою-спонсором тероризму. А у жовтні цього року підтримали ініціативу зі створення Українського фонду, який має забезпечити Україні до 50 мільярдів євро. Це ті гроші, виділення яких ветував Орбан.
Також Європарламент має вирішальне слово у виборі нового президента Єврокомісії, яка разом з Єврорадою ухвалює зокрема і ключові рішення щодо євроінтеграції України. Попри загальну позицію ЄС, не усі політичні сили у нинішньому складі Європарламенту виступають на підтримку України і їхнє посилення означатиме додаткові труднощі для Києва.
Липень: ювілейний саміт НАТО у Вашингтоні
Коротко: У липні США прийматимуть саміт НАТО на 75-ту річницю створення організації.
Контекст: На саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023-го Київ отримав зброю, програму тренування пілотів на F-16, Раду Україна-НАТО і скасування плану дій щодо членства для вступу в Альянс. Однак запрошення вступити до НАТО так і не пролунало.
"Нам відтермінували серйозне рішення щодо майбутнього членства в Альянсі. І Вашингтонський саміт через те, що він, по-перше, ювілейний, а по-друге, відбудеться у Вашингтоні, вважався гарним знаком, щоб саме там ухвалити рішення щодо членства", — говорить Ганна Шелест, директорка безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма". Однак за півроку, які залишилися до саміту, суттєвого наближення до цього рішення не помітно.
Швидше за все, Україна у Вашингтоні отримає оцінку проєкту річної національної програми, який має підготувати країну до майбутнього членства в НАТО. Серед питань, які також може розглянути саміт — гарантії безпеки. Ймовірно, союзники говоритимуть і про певні альтернативні до повного членства в Альянсі варіанти для України — хоча раніше президент Зеленський назвав ідею вступу до НАТО частинами "маячнею".
"Є запит на пошук альтернатив. Але всі визнають, що це є нереальним і що може стати навіть погіршенням ситуації з заморожуванням конфлікту замість того, щоб гарантувати українську безпеку", — каже Ганна Шелест.
У 2024-му в Альянсі можлива зміна, яка також може позначитися на позиції щодо підтримки України. Чинний генсек НАТО Єнс Столтенберг не планує вчетверте продовжувати мандат — отже у жовтні його має хтось замінити. "Кандидат, якого обговорюють, — прем'єр Нідерландів Марк Рютте. Він буде непоганим варіантом — досвідчений політик, що продемонстрував підтримку України", — каже Шелест.
Чому це важливо: Віцепремʼєр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина говорить, програма максимум для України — таки "почути про запрошення вступити до НАТО", і навіть "більше, ніж просто запрошення". За її словами, Київ очікує, що союзники ухвалять важливі рішення щодо гарантій безпеки та "стратегічних оборонних питань, які повʼязані з планом перемоги України".
Липень-серпень: Олімпійські ігри в Парижі
Коротко: Міжнародний олімпійський комітет (МОК) дозволив спортсменам з РФ та Білорусі брати участь в Олімпійських іграх-2024 у нейтральному статусі. В українському міністерстві молоді та спорту заявили, що Київ не виключає бойкоту олімпіади через це рішення МОК.
Контекст: Дискусії, чи допускати російських спортсменів на Олімпійські ігри у Парижі, тривали довго. Про це висловився навіть президент Франції Еммануель Макрон (він був проти). Але МОК, врешті, дозволив виступати росіянам та білорусам в Парижі — однак лише в особистих стартах і під нейтральним прапором.
"Нейтральні атлети", як й інші спортсмени, муситимуть підписати заяву про підтримку Олімпійської хартії. Національна символіка Росії та Білорусі буде заборонена. Не пройдуть відбір спортсмени, які перебувають на контракті в арміях РФ, Білорусі чи інших збройних формуваннях. У Мінспорту РФ ці умови назвали "дискримінаційними".
МОК у своєму рішенні послався ще й на той факт, що відбіркові змагання на Олімпіаду, де брали участь російські та українські спортсмени, пройшли майже без інцидентів (але ми памʼятаємо, як Ольга Харлан "привітала" шаблею замість рукостискання переможену російську спортсменку Анну Смірнову).
За даними МОК, поки лише 11 спортсменів з Росії та Білорусі відповідають умовам, які встановив комітет для їхньої участі в Іграх 2024 року. Тим часом близько 60 українців забезпечили собі кваліфікацію.
Чому це важливо: Рішення МОК засвідчує повернення російських та білоруських спортсменів на змагання такого рівня після початку повномасштабного вторгнення. Попри протести України та можливий бойкот Олімпіади.
Жовтень: саміт БРІКС
Коротко: Восени відбудеться черговий саміт країн БРІКС. У 2024-му році в ньому головує Росія, тож Володимир Путін буде приймати лідерів країн БРІКС у Казані попри міжнародну ізоляцію.
Контекст: У 2023-му саміт БРІКС проходив у ПАР та запамʼятався декількома речами. По-перше, туди не поїхав Путін — через ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду. По-друге, саміт завершився рішенням про розширення організації. Її склад поповнять Саудівська Аравія, ОАЕ, Іран, Єгипет та Ефіопія.
Росія намагається позиціювати БРІКС як певну альтернативу G7 чи G20, "антизахідний альянс", однак БРІКС — більше форум для пошуків спільних інтересів та обговорення економічних ідей, пояснює Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень: "Він створювався як клуб з інтересів держав, які мають геополітичні амбіції й хотіли б їх реалізувати в економічній площині, підсилити власну валюту, створити певну конкуренцію США".
До того ж, за словами експертки, майже всі країни в БРІКС розуміють "рівень політичної токсичності Росії" та "зменшення впливу Москви". "БРІКС не є антиукраїнським альянсом і, швидше за все, там ніхто не буде обговорювати, як зробити гірше Україні або як підтримати РФ", — каже Гриценко.
Чому це важливо: Головна інтрига саміту — чи вдасться РФ перетворити економічний форум у політичний майданчик та позиціювати його як конкурента західних альянсів.
Листопад: вибори у США
Коротко: Президентські вибори у США заплановані на 5 листопада. Поки все виглядає так, що основні конкуренти, як і у 2020-му — Джо Байден та Дональд Трамп. Якщо, звісно, Трампу не заборонять балотуватися.
Контекст: Як свідчать результати грудневого опитування The New York Times та Сієнського коледжу, у Трампа і Байдена майже однакові відсотки підтримки. Але що важливо у цьому опитуванні: Трамп випереджає Байдена в пʼяти з шести ключових штатів, де той виграв у 2020-му, і які, ймовірно, визначатимуть переможця президентських виборів 2024 року.
Проте є нюанс — щоб балотуватися від Республіканської партії, Трампу потрібно виграти праймеріз. 21 грудня Верховний суд штату Колорадо заборонив йому брати участь у місцевих праймеріз. А 29-го грудня таке ж рішення ухвалив і штат Мен, де на виборах 2020-го Трамп переміг. Судді аргументували рішення 14-ю поправкою до Конституції США, яка забороняє учасникам заколоту претендувати на найвищі державні посади. Йдеться про штурм будівлі Конгресу США 6 січня 2021 року прибічниками Трампа, які не визнали перемоги Байдена на виборах. Як встановив суд Колорадо, експрезидент підбурював протестувальників.
"Може бути апеляція (до Верховного суду США, де шестеро суддів представляють республіканську партію, а троє були призначені самим Трампом, коли той був президентом — ред.). І треба подивитися, чи зможуть інші штати наслідувати цей приклад. Якщо так, буде обурення і від Трампа, і від його прихильників", — говорить Володимир Дубовик.
На руку Трампу грають і світові події, що сталися за час президентства Байдена, пише історик та експерт Інституту Брукінгса Роберт Каган: "За Трампа не було повномасштабного вторгнення в Україну, серйозного нападу на Ізраїль, не було такої інфляції та катастрофічного відступу з Афганістану". Крім того, однопартійці Трампа шукають й інших способів підважити авторитет Байдена: 13 грудня Палата представників проголосувала за дозвіл на розслідування щодо імпічменту Байдена — попри брак доказів за їхніми звинуваченнями.
Команда Байдена в передвиборчій кампанії ставить на основні здобутки президентської каденції чинного президента — ухвалення законів, які спрямовані на модернізацію економіки (так звана "байденоміка") та інфраструктури США, розвиток передових технологій, високий рівень зайнятості.
Володимир Дубовик говорить, на праймериз швидше за все буде використовуватися і тема України, особливо республіканцями й особисто Трампом, які намагатимуться зробити її токсичною: "Загалом зовнішня політика — не першочергове питання для американського виборця, для нього є важливіші речі — інфляція чи оплата комунальних послуг. Однак будуть спроби сказати: "Ціни зростають. Чому? Тому що ми підтримуємо Україну у війні".
Чому це важливо: Ці президентські перегони варті великої уваги, бо, як відзначає американська Рада з Міжнародних відносин, є "побоювання, що вони можуть призвести до загибелі американської демократії та перевернути світовий порядок". Це відчує на собі й Україна: стійкість її підтримки може похитнутися. До кінця 2024 фінансування допомоги Україні гарантується адміністрацією Байдена. Проте на початку 2025 року США, хто б врешті не став президентом, доведеться ухвалювати нове рішення щодо підтримки України.
