У Європарламенті схвалили продовження скасування мит для товарів з України ще на рік

У Європарламенті схвалили продовження скасування мит для товарів з України ще на рік

Європарламент
. Ілюстративне фото: Getty Images

Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту погодив продовження ще на рік скасування дії ввізних мит ЄС на товари з України з метою підтримки української економіки.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Європарламенту.

"Члени Комітету з міжнародної торгівлі схвалили пропозицію продовжити призупинення ввізних мит, антидемпінгових мит та захисних заходів щодо українського експорту до ЄС ще на один рік на тлі агресивної війни Росії, яка обмежує можливості України торгувати з рештою світу", — йдеться у повідомленні.

Зупинення дії тарифів стосується фруктів та овочів, на які поширена система вхідних цінСистема вхідних цін (EPS) встановлює мінімальний рівень цін для імпорту в ЄС конкретних видів фруктів та овочів. Якщо товар імпортується за ціною, нижче встановленої мінімальної, імпортер сплачує додаткове мито за різницю у ціні., а також сільськогосподарської продукції та продуктів її перероблення, що підлягають тарифному квотуванню.

Українські промислові товари не обкладають митами з 1 січня 2023 року відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, тому вони не включені в нову пропозицію.

За даними Єврокомісії, ЄС є найбільшим торговельним партнером України. На Євросоюз припадало 39,5% української торгівлі у 2021 році. Україна є 15-м найбільшим торговельним партнером ЄС, на неї припадає близько 1,2% від загального обсягу торгівлі ЄС.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна в ЄС

Після повномасштабного вторгнення Росії українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022-го Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками Європейської комісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

28 березня стало відомо, що Румунія і Польща ведуть переговори з Європейською комісією щодо механізмів відстеження експорту українського зерна, щоб гарантувати, що місцеві фермери не постраждають від потоку дешевого імпорту.

30 березня польський прем'єр Матеуш Моравецький заявив, що в уряді Польщі планують розробити правила, які дозволять обмежити ввезення українського збіжжя до країни, бо "це зерно сьогодні дестабілізує наш ринок". У Єврокомісії заявили, що віддані подальшій підтримці України, однак імпорт українського збіжжя чинить тиск на сусідні країни, які фактично "завалені" українським зерном.

Під час візиту до Польщі 5 квітня Володимир Зеленський і прем'єр-міністр Польщі обговорили ввезення українського зерна до ЄС через Польщу, на який скаржилися місцеві фермери. За словами Зеленського, вони знайшли вихід. Водночас президент не уточнив, про який саме вихід ідеться.

9 квітня заступник міністра сільського господарства і розвитку села Польщі Януш Ковальський заявив, що Польща зупиняє імпорт українського збіжжя щонайменше до липня цього року, повідомив заступник міністра сільського господарства країни Януш Ковальський.

16 квітня уряд Угорщини також ухвалив рішення тимчасово заборонити імпорт агропродукції з України задля захисту інтересів місцевих виробників.

17 квітня уряд Словаччини ухвалив рішення про тимчасове зупинення імпорту зерна та деяких харчових продуктів з України. Заборона на імпорт почне діяти з 19 квітня. Транзит продуктів українського виробництва через Словаччину й надалі буде можливий.

Водночас Польща розблокувала транзит через територію країни українських зернових культур до портів в Європу. Він запрацював у ніч з четверга 20 квітня на пʼятницю 21 квітня.

23 квітня Єврокомісія не змогла погодити позиції щодо імпорту української аграрної продукції із Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією та Болгарією.

З 1 травня Туреччина запроваджує мито 130% на імпорт пшениці та ячменю, зокрема і з України.

Читайте також

Цьогорічна посівна важча за 2022 рік — Всеукраїнська аграрна рада

ЄС виділить €100 млн допомоги фермерам та застосує "превентивні заходи" до зерна з України

На початок