Вищий антикорупційний суд у понеділок, 29 січня, відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжний захід колишньому керівнику Департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Олександру Лієву, якого підозрюють у розкраданні майже 1,5 мільярда гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Прокурори просили суд призначити Лієву тримання під вартою або заставу у розмірі 268 мільйонів гривень.
Про це повідомив кореспондент Суспільного із зали суду.
Адвокати із посиланням на Кримінально-процесуальний кодекс заперечили проти участі старшого слідчого, бо він нібито не є учасником справи.
Суддя Ярослав Шкодін запит відхилив і дозволив участь слідчого у розгляді.
Сторона захисту також через нестачу часу просила в суду дати можливість для узгодження позицій з Лієвим. За клопотанням адвокатів, підозрюваного пересадили з камери перебування у залу.
Водночас сторони не заперечили стосовно трансляції та присутності ЗМІ.
Суддя поцікавився, чому засідання не було призначене вчора, коли Лієва доставили, адже у цей час на роботі був черговий суддя, відповідно до наказу голови ВАКС.
Адвокати пояснили, що судова охорона на місці вказала на неможливість проведення засідання і закликала чекати на результати авторозподілу.
І сторона захисту, і сторона обвинувачення підкреслили, що це не є обставиною для можливості заявляти про відвід судді.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури розповів, що Лієва затримали у Чернівцях під час спроби перетнути кордон.
Суддя вказав, що обвинувачення зверталося до Печерського райсуду, аби отримати дозвіл на негласні слідчо-розшукові дії.
Прокурор пояснив, що після цього стали відомими інші обставини кримінального провадження, тому він звернувся до ВАКСу.
"Ви розслідували злочин, побачили службову особу Міноборони й вирішили його затримати. Потім, після затримання, ви з'ясували, що справа за підслідністю належить іншому органу — НАБУ. І тоді треба було передати її. Коли ви плануєте її передати? Ви ще не складали постанову про передачу підслідності", — заявив суддя.
Прокурор ОГПУ відповів: "Спочатку ми розглянемо клопотання, особливо, які стосуються підслідності, а потім вирішимо питання щодо направлення".
"А чому ви не звернулися до ВАКСу вже після зміни підслідності? А потім вже НАБУ звернулися", — далі запитав суддя.
Прокурор сказав: "Враховуючи те, що кримінальне провадження розслідується поліцією, порушена підслідність. І щоб не порушувати підсудність — ми звернулися до ВАКСу".
Адвокати наголосили, що була порушена підслідність справи й прокурор ОГПУ не мав права звертатися до ВАКСу стосовно обрання запобіжного заходу.
"Однозначно право підслідності було порушено. Порушено свідомо і це робилося з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Щодо підсудності я вважаю, що прокурори прозріли й краще пізно ніж ніколи. І єдиний орган, який може розглядати справу є ВАКС. Але інше питання, що тут мають бути представники САПу, а не Офісу генпрокурора. А якщо неналежний суб'єкт подав клопотання — це питання наявності підстав, щодо розгляду клопотання", — повідомила сторона захисту.
Адвокати підкреслили, що єдина причина, чому за таких обставин мають розглянути клопотання про запобіжний — це можливе порушення прав Лієва, якщо суд не буде розглядати.
З моменту затримання минуло майже 2 доби. І, якщо запобіжний не буде обрано, це призведе до незаконного утримання під арештом, пояснили захисники.
Врешті суддя ухвалив рішення розглянути клопотання прокурора у ВАКСі.
Як зазначив прокурор, обвинувачення підозрює, що представник наглядової ради компанії Sevotech Олександр Хорошаєв вирішив заволодіти коштами призначеними для закупівлі боєприпасів. І для цього Хорошаєв, перебуваючи за кордоном, створив злочинну організовану групу, до якої залучив Лієва.
Обвинувачення вважає, що Хорошаєв та Лієв виконували ролі керівників організованої групи, давали вказівки щодо заволодіння коштами та планували подальше розподілення коштів.
У червні 2022 року на засіданні Ставки верховного головнокомандувача схвалили рішення про купівлю мінометних снарядів 82 та 120 калібрів.
Прокурор заявив, що надалі один із фігурантів схеми надіслав до Міноборони комерційні пропозиції, які були доповнені листами від 04.10.2022 та 06.10.22 і затверджені Лієвим та начальником Департаменту Міноборони.
Сторона обвинувачення повідомила, що 01.10.22 між Лієвим та директором "Львівського арсеналу" було укладено контракт, переслідуючи мотив та мету збагачення, розуміючи, що товар поставлено не буде та залишивши поза увагою, що сертифікати виробника й експортні ліцензії держави-виробника відсутні.
Як заявив прокурор, Лієв проігнорував, що контракту було присвоєно середній рівень ризику та що у "Львівського арсеналу" були відсутні дозвільні документи на поставку мінометних пострілів на момент укладання контракту, відсутні комерційні пропозиції на постачання товару. Контракт уклали на постачання 100 тисяч снарядів.
"Вартість товару без ПДВ дорівнювала понад 1 мільярд 380 мільйонів гривень", — додали правоохоронці.
За словами прокурора, надалі "Львівський арсенал" перерахував кошти у валюті на рахунок словацької компанії Sevotech, а потім від Sevotech гроші були перераховані до хорватської компанії WDG. Він також нагадав, що у травні 2022 року Міноборони та компанія Sevotech укладали контракт на постачання 18 тисяч балістичних жилетів та 18 тисяч шоломів. По факту будо поставлено по 4,5 тисячі шоломів та 2 тисячі бронежилетів.
"Вказані обставини мали бути відомі Лієву, оскільки його департамент робив перевірку ризиків контракту" — сказав прокурор.
Також компанія Sevotech отримала експортну ліцензію, до того ж двічі був здійснений огляд наявності боєприпасів. Один раз представником від Міноборони, інший — від представників компанії Sevotech.
Адвокати Лієва кажуть, що за рішенням суду зі "Львівського арсеналу" було стягнено суму, яку Міноборони заплатило за боєприпаси й додатково 200 млн гривень штрафу. Як пояснив сам Лієв, контракт передбачав штрафні санкції — за кожен день вище терміну 1% штрафу, а це 13 млн гривень.
Захист Лієва також зазначив, що він мав право заключати контракти напряму самостійно. Але він зібрав робочу групу і після спільного обговорення було ухвалено рішення і надана рекомендація про контракт.
Прокурори просять суд призначити Лієву тримання під вартою або заставу у розмірі 268 млн гривень, адже на їхню думку є "низка ризиків". Зокрема, Лієв може переховуватися та перешкоджати слідству або виїхати за кордон, а також може вчиняти інші правопорушення або дії спрямовані на приховування інших злочинів.
Своєю чергою сторона захисту Лієва спростовує всі ризики. Зокрема, сам Лієв каже, що його затримали після спроби перетнути кордон. Він нібито мав спробу виїхати за межі України, але прикордонники його не пропустили під приводом підробного закордонного паспорта і викликали поліцію, після чого паспорт вилучили.
Адвокати Лієва наполягають на тому, що у нього не було жодного "корисливого мотиву". До того ж за їхніми словами, "усі сторони були зацікавлені у виконанні контракту". І наполягали на поверненні коштів Міноборони або на постачанні снарядів. Захист акцентує, що Лієвом було перевірено всі документи й він діяв відповідно до наявної у нього інформації.
Сторона захисту вважає, що не має підстав для обрання Лієву запобіжного заходу і варто клопотання відхилити.
Однак, якщо суд обиратиме запобіжний захід, то вважають, що будь-який запобіжний захід попередить ризик. Йдеться про нічний домашній арешт або можна віддати Лієва на поруки. На поруки Лієва зокрема хоче взяти шоумен Олександр Педан.
"Ми познайомилися ще в українському Криму... Олександр Сергійович (Лієв - ред.) був на посаді міністра курортів і туризму Криму. Там ми познайомились і товаришуємо сім'ями. Коли сталася анексія Криму, Олександр Сергійович попри пропозиції нашого ворога залишитися там, переїхав в Україну, оселився в Києві та відтоді завжди проявляв проукраїнську позицію... Я достеменно знаю, що його сім'я весь час перебувала в Україні, ніяких планів на виїзд його і його дітей ніколи не відбувалось. Я знаю, що він їздив за кордон за відрядженням і завжди повертався", — розповів Педан під час судового засідання.
Ще одним поручителем виступив заступник секретаря апарату РНБО Андрій Демартіно.
Рішення суду
Суд відхилив клопотання прокурора і не обрав запобіжного заходу для Олександра Лієва.
Прокурор Михайло Юревич заявив, що спочатку отримають матеріали справи, а вже потім вирішать, чи подаватимуть апеляцію.
Що відомо про розкрадання коштів на закупівлі снарядів для ЗСУ
27 січня співробітники Служби безпеки України прийшли з обшуками до посадовців Міноборони та менеджерів "Львівського арсеналу".
СБУ за сприяння Міністерства оборони викрила схему розкрадання державних коштів під час закупівлі боєприпасів для ЗСУ. Правоохоронці задокументували дані та встановили всіх осіб, причетних до оборудки.
За матеріалами справи, п'ятьом фігурантам оголосили підозру за ч. 5 ст. 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені організованою групою). Їм загрожує до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна.
Одного з підозрюваних, а саме ексочільника департаменту Міноборони Олександра Лієва, затримали під час спроби виїхати за кордон.
