Україні потрібно буде імплементувати три тисячі актів права Європейського Союзу, а Верховній раді потрібно ухвалити десятки законопроєктів.
Про це у коментарі Суспільному сказала депутатка від "Слуги народу" Євгенія Кравчук.
Вона зокрема зазначила, що парламент ухвалить закон про легалізацію лобізму, який є однією з вимог ЄС для подальшої євроінтеграції України.
"Він зареєстрований урядом, пройде дискусію в Комітеті з питань правової політики. Бо ми ж хочемо схвалити якісний закон, а не просто поставити галочку, щоб потім там щось доголосовувати. Ми цей шлях пройдемо, але треба вже "dream big" і дивитися далі, що буде на порядку денному парламенту вже, очевидно, наступного року та найближчі кілька років", — сказала депутатка.
За словами Кравчук, попереду очікується робота української влади над трьома тисячами актів права Європейського Союзу, які потрібно буде імплементувати.
"Це не означає три тисячі законів. Один акт може відповідати десятьом рішенням на рівні уряду, технічні норми й т.д. Наприклад, транспортний кластер, він один із топових за кількістю, там переважно "підзаконка" й рішення на рівні виконавчої влади. Якась директива як один акт права ЄС може потребувати кількох законів. Це теж буває, зрозуміло, що цей шлях ми також будемо проходити", — пояснила вона.
Кравчук зазначила, що зараз Україна має уже досить чіткі рекомендації від Єврокомісії в розширеному звіті і тепер щороку буде отримувати звіт про прогрес як країна майбутнього розширення.
"Ми вже бачимо, що це будуть десятки законопроєктів, які потрібно проголосувати. Як це буде виглядати на практиці? Зараз уряд закінчує програму дій, в тому числі з рекомендаціями до Верховної Ради щодо плану законодавчих робіт на 2024 рік. План дій уряд прийме або в кінці цього року або на початку наступного, бо це теж треба звірити з усіма відомствами. Він має бути дуже реалістичний і далі ми будемо працювати над цими законопроєктами", — сказала депутатка.
З боку ЄС, за її словами, Єврокомісія як виконавча влада буде готувати переговорну рамку й для цього їм потрібен скринінг — сканування українського законодавства на відповідність ЄС.
"Хороша новина: ми вже провели селфскринінг і це, я сподіваюся, Єврокомісія зможе використати, щоб не робити це все повністю з нуля. Скільки може це забрати часу? Складно навіть наводити приклади інших країн, бо для інших країн це могло і півтора року бути. А ми бачимо, як швидко ми рухаємось, як ми ставимо такі дедлайни, які раніше були немислимі в Брюсселі або в інших столицях", — пояснила Кравчук.
Депутатка вважає, що процес формування переговорних груп, відкриття перших розділів, відбудеться 2024 року, "але, мабуть, ближче до кінця".
"І тут ми не можемо стрибнути вище бюрократичних норм ЄС. Їх треба пройти, але в цей час ми вже маємо голосувати ці рішення, які вже були зазначені в цьому звіті за листопад. Перша зустріч представників Єврокомісії та уряду відбудеться до кінця цього року й після цього урядовці будуть мати більше інформації з приводу часових термінів", — сказала вона.
Про головування Угорщини в ЄС
За словами Кравчук, головування Угорщини в ЄС буде викликом для України.
"Але знову ж таки, це не означатиме, що всі процеси зупиняться на 6 місяців. Ще Угорщина буде слідкувати, як ми будемо виконувати тепер законодавство про нацменшини. Ми зацікавлені зробити це якісно. Щомісяця буде така звірка, як рухається виконання. Основні теми, які цікавлять угорську сторону, — це тема освіти. Ми готові до цієї нормальної, конструктивної співпраці", — сказала депутатка.
Питання Західних Балкан
За словами Кравчук, Україна не одна у черзі на вступ до ЄС — у групі на розширення є країни Західних Балкан.
"Це трек, який треба мати на увазі, і дуже його пильнувати, і працювати. Лунали такі заяви, й від Австрії, що в черзі стояли багато країн до цього, й куди Україна так швидко рухається. По-перше, наш темп залежить від нас і ми цей темп будемо тримати. Те, що в країнах Західних Балкан цей темп менший — це не має бути проблемою України. Наш високий темп — це те, що ми маємо продовжувати і те, що темп нижчий у Західних Балканах, не означає, що ми маємо бігти повільніше. Ні, це вони мають виконувати свої зобов'язання", — сказала вона.
Представниця "СН" зазначила, що у балканських країнах набагато нижча підтримка євроінтеграції серед населення, а це означає, що політики, уряд, парламент "менше відчувають тиск від суспільства і можуть щось не виконувати".
"Ми не можемо потрапити в пастку розчарування. Бо тільки-но є розчарування знижується темп руху, прийняття рішень... Ми не просимо для себе якогось іншого, ми робимо реформи, змінюємо законодавство. На нас дійсно чекають ці сотні актів, у топі транспорт, потім продовольча безпека, фітосанітарний контроль, все що стосується митниці. Це дуже багато роботи, але ми розуміємо, що це вимога суспільства", — сказала депутатка.
За словами Кравчук, в українське національне законодавство потрібно імплементувати 30% актів ЄС.
"Є дуже багато актів прямої дії і вони діють тільки на членів, які є уже в ЄС. Зрозуміло, що треба підготуватися, щоб ці акти не суперечили національному законодавству. Бо через певний час ми стаємо членом Євросоюзу і на нас поширюються акти прямої дії, але якщо вони йтимуть у конфлікті з національним законодавством — будуть проблеми. Коли ми вступаємо в ЄС, ми якраз і кажемо, що для нас акти будуть вищими", — сказала вона.
Що відомо про вступ України в ЄС
Європейська рада на саміті у Брюсселі 23 червня надала Україні статус кандидата в ЄС. Київ має провести декілька важливих реформ, пов’язаних, зокрема, з верховенством права, олігархами та корупцією.
"Комісія рекомендує надати Україні європейську перспективу. Це, звісно, за умови, що в країні проведуть низку важливих реформ. На думку комісії, Україна чітко продемонструвала прагнення та рішучість жити за європейськими цінностями та стандартами", — сказала президентка Єврокомісії Урсула Фон Дер Ляєн.
"Низка важливих реформ" — це сім наступних умов:
- реформа Конституційного суду;
- продовження судової реформи;
- антикорупція, включно з призначенням керівника САП;
- боротьба з відмиванням коштів;
- втілення антиолігархічного закону;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським;
- зміна законодавства про нацменшини.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль 26 вересня повідомив, що на урядовому рівні 7 рекомендацій Єврокомісії щодо реформ, які треба провести для наступного кроку на шляху вступу до ЄС, повністю виконані.
7 листопада "Радіо Свобода", посилаючись на звіт ЄК щодо України, поінформувала, що Європейська комісія вважає повністю завершеними чотири з семи рекомендацій.
8 листопада Європейська комісія рекомендувала Раді Європейського союзу розпочати процес перемовин про вступ України та Молдови до Євросоюзу. Рамки переговорів ухвалять у березні 2024 року.
Згодом Єврокомісія оприлюднила повний розгляд висновків, які були внесені в щорічну доповідь 2023 року щодо розширення в контексті ЄС подання української заявки на членство в Європейському союзі.
14 грудня голова Європейської ради Шарль Мішель заявив, що лідери ЄС ухвалили рішення про початок переговорів з Україною і Молдовою про вступ.
