Через удар Росії у Фастівському районі на Київщині загинули жінка та двоє її дітей; Данія позачергово передає Україні 31-й пакет військової допомоги на 275 мільйонів доларів; підписаний Трампом закон Грема розширює санкції за депортацію українських дітей; Канада хоче долучитися до кредиту ЄС на 90 мільярдів євро; Іран через катарських посередників передав США умови поновлення переговорів — Суспільне зібрало головні новини ранку 20 вересня.
Удар РФ на Київщині: загинули жінка та двоє дітей
Внаслідок удару армії Росії у Фастівському районі на Київщині загинули жінка та двоє її дітей — дівчинка і хлопчик. Про це в Telegram повідомив керівник Київської ОВА Тимур Ткаченко.
За його словами, у районі також пошкоджено приватні будинки та автомобіль. В одному з будинків спалахнула пожежа, її загасили. Служби працюють на місцях і фіксують наслідки атаки.
Контекст: уранці 19 вересня Ткаченко повідомляв, що за добу російські атаки пошкодили дев'ять об'єктів в Обухівському, Вишгородському, Бориспільському та Бучанському районах. Це п'ять складських будівель, виробниче й гаражне приміщення, багатоквартирний будинок і авто. Того ж дня російські дрони знову атакували область — у Фастівському районі поранили жінку, її доправили до лікарні.
Данія дасть Україні 275 мільйонів доларів на ППО
Данія позачергово передає 31-й пакет військової допомоги для сил оборони України — близько 275 мільйонів доларів. Гроші спрямують на посилення української ППО в осінньо-зимовий період, повідомила в Telegram пресслужба Міноборони.
Вміст пакета не розголошують. У міністерстві додали, що Данія від початку повномасштабного вторгнення лишається серед лідерів за обсягом військової допомоги Україні.
Контекст: 18 вересня в уряді Данії заявляли, що прискорять надання нового пакета після інциденту, коли російський військовий корабель випустив сигнальні ракети в бік данського гелікоптера.
Закон Грема розширив санкції за депортацію українських дітей
Закон про санкції імені покійного сенатора Ліндсі Грема, який 18 вересня підписав президент США Дональд Трамп, розширює обмеження за примусову депортацію українських дітей. Під них можуть потрапити не лише ті, хто вивозив дітей, а й посадовці, установи та посередники, які це організовували. Про це Суспільному повідомила пресслужба ініціативи Bring Kids Back UA.
Підстава для санкцій — свідома участь, пряма або опосередкована, у тяжких порушеннях прав людини щодо громадян України. Закон відносить до них примусові переміщення, насильницькі зникнення, незаконне утримання, депортацію дітей і катування.
Обмежень два — блокування всіх активів у США або під контролем американців і заборона в'їзду з негайним анулюванням віз. Рішення про внесення до списків ухвалює президент США. В ініціативі додали, що підстава для санкцій тепер закріплена в законі, а не у виконавчому указі, тож її не можна скасувати зміною адміністративного рішення.
Керівник Bring Kids Back UA Максим Максимов сказав, що відповідальність за депортацію дітей «має ціну» на законодавчому рівні, «а не лише в політичних заявах».
Контекст: 16 вересня Палата представників ухвалила законопроєкт — 262 голоси проти 159. Закон також дає президенту США право запроваджувати мита до 100% щодо країн, які купують російські енергоносії. Норма про депортацію дітей стоїть у тому самому документі, що й санкції проти нафтового, банківського та оборонного секторів Росії.
Канада хоче долучитися до кредиту ЄС на 90 мільярдів євро
Канада веде з Європейським Союзом технічні переговори про участь у кредитній програмі на 90 мільярдів євро для України. Про це 18 вересня повідомив речник Єврокомісії, пише Euronews. Якщо Оттава долучиться, Київ зможе купувати зброю та боєприпаси в канадських компаній попри вимогу «зроблено в Європі», а Канада оплачуватиме частину відсотків за позикою.
«Що більше країн долучиться, то краще. Це дасть Україні змогу отримати найкраще й найпридатніше обладнання для оборони», — сказав він.
Кредит має покрити дві третини фінансових і військових потреб України на 2026 і 2027 роки. Брюссель уже виплатив майже 15 мільярдів євро, решту перераховуватиме траншами. Ці гроші ЄС позичає на ринку спільно від імені країн-членів, тому щороку платитиме близько трьох мільярдів євро відсотків. Виплати ділять між собою 24 країни — Угорщина, Словаччина і Чехія домоглися права не брати участі.
Контекст: першою державою поза ЄС, яка приєдналася до програми, стала Велика Британія — це сталося в липні. Норвегія оголосила про дев'ять мільярдів доларів для України на 2027 рік. 16 вересня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала зробити Канаду першим асоційованим членом ЄС, після чого Трамп пригрозив Європі «дуже серйозними митами».
Іран передав США умови поновлення переговорів
Влада Ірану через катарських посередників передала США свої умови для поновлення переговорів про завершення війни. Про це в інтерв'ю Al Jazeera розповів секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї. Тегеран чекає відповіді Трампа.
Вимоги іранської сторони, за його словами, лишаються незмінними: припинення війни «на всіх фронтах», розблокування заморожених активів і зняття морської блокади. Резаї також сказав, що Іран і далі відданий фетві верховного лідера Алі Хаменеї про заборону ядерної зброї та не змінював ядерну доктрину.
«Але ми не знаємо, що відбудеться в майбутньому», — додав він, не уточнивши, що має на увазі.
Рішення про вихід із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї Тегеран не ухвалив — за словами Резаї, це залежить від дій Вашингтона. Американська сторона на його заяву поки не відповіла.
Контекст: з квітня США та Іран обговорювали припинення бойових дій і в червні досягли перемир'я, проте в липні удари відновилися, а домовленості втратили силу. Під атаки регулярно потрапляють судна в Ормузькій протоці. 14 серпня Трамп заявив, що оголосить протоку територією США після перемоги над Іраном, а в МЗС Ірану відповіли, що цей шлях «не можна захопити ні твітом, ні авіаносцем».
