У Польщі пропонують на 20 років закрити агроринок для України після її вступу до ЄС

У Польщі пропонують на 20 років закрити агроринок для України після її вступу до ЄС

Зерно
Зерно. Фото ілюстративне: Getty Images

Польща повинна захистити свої інтереси у зв'язку зі вступом України до Євросоюзу, тому український агроринок потрібно закрити на 20 років після набуття Україною членства в ЄС.

Про це в інтерв'ю RMF FM заявив лідер AgroUnia Міхал Колодзейчак, який пройшов до польського Сейму за списком "Громадянської коаліції" прем’єра Дональда Туска.

Зараз політик очікує "фізичного підпису прем’єр-міністра" для призначення заступником міністра сільського господарства Польщі. За його словами, офіційно це станеться на початку наступного тижня.

Колодзейчак наголосив, що Польща повинна захистити свої інтереси у зв'язку зі вступом України до Євросоюзу.

"У сільському господарстві України домінують 95 фермерських господарств. Це холдинги, в їхніх руках половина сільськогосподарської землі в Україні. Тому ми повинні захищати свої інтереси, наприклад, як це зробила Німеччина, коли Польща приєдналася до ЄС, коли ринок праці для поляків був заморожений на 8 років. Сьогодні ми повинні говорити про те, що агрохарчові продукти з України – сирі та перероблені – не потраплять до Польщі, наприклад, через 20 років після вступу України до ЄС", — сказав він.

Що відомо про припинення імпорту українського зерна

Після повномасштабного вторгнення РФ українські порти у Чорному морі були заблоковані, через що Україна, один із найбільших у світі експортерів зерна, була змушена шукати альтернативні маршрути постачання, зокрема через Польщу та Румунію.

Протягом 2022 року Польща та Румунія спільно сприяли експорту зернових з України. Додаткова пропозиція зерна на їхніх ринках спричинила тиск на фермерів, оскільки вплинула на ціни та можливості зберігання зернових. У двох країнах відбувалися місцеві протести проти урядів.

За оцінками Єврокомісії, фермери з Польщі, Румунії, Угорщини, Болгарії та Словаччини втратили 417 мільйонів євро від напливу дешевшого українського зерна на їхні ринки.

2 травня Європейська комісія тимчасово обмежила продаж пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику українського походження у Болгарії, Угорщині, Польщі, Румунії та Словаччині.

5 червня ЄК продовжила обмеження на імпорт української агропродукції до 15 вересня 2023 року. Обмеження стосувалися імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. Водночас сфера застосування цих заходів до даних продуктів скорочувалася з 17 до 6 тарифних ліній.

15 вересня Єврокомісія не продовжила заборону на імпорт українського зерна в сусідні з Україною держави-члени ЄС.

Після цього Словаччина, Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт сільськогосподарської продукції з України.

Що відомо про позов України до СОТ

18 вересня міністерка економіки Юлія Свириденко розповіла, що Україна подала позов до СОТ проти трьох країн, які продовжили заборону на імпорт українського зерна всупереч рішенню ЄК про скасування обмежень.

Згодом, 27 вересня, Варшава закликала Київ відкликати свій позов до СОТ.

Опісля заступник глави Мінекономіки Тарас Качка заявив, що Київ відкличе позов до СОТ проти трьох держав ЄС, які заборонили імпорт українського зерна, за умови гарантії відсутності подібних обмежень у майбутньому.

На початок