128 років тому у Джерсі-Сіті поблизу Нью-Йорка почала виходити найстаріша з україномовних газет в США, яка досі публікується. Дописувачами американської газети "Свобода" в різні часи були Іван Франко, Михайло Павлик, Симон Петлюра, Михайло Грушевський та інші інтелектуали.
Газета "Свобода" в США видавалася без будь-якої державної допомоги, виключно на гроші передплатників, силами патріотів – і вплинула не лише на життя вітчизняних емігрантів, а й на історію рідної країни. Суспільне розповідає історію української еміграції, та хто і за яких умов заснував найстаріше україномовне видання в Америці.
Еміграція українців до США і Канади
У другій половині 60-х років XIX століття з Галичини, рятуючись від бідності й голоду, тисячі людей вирушили на пошуки кращого життя за океан. Потік українських емігрантів був настільки великий, що Іван Франко писав про нього: “Коли, панове, не хочете еміграції народу до Америки, візьміться до поправи його економічного і культурного стану”.
Утім, щоб не втрачати дешеву робочу силу, галицьке намісництво видало таємний циркуляр з вимогою припинити виїзд з України бідних селян, а “бідними” вважати тих, хто не може заплатити 160 злотих за свій викуп. Незабаром виїзд заборонили усім військовозобов’язаним і жінкам, молодшим за 35 років, а згодом і взагалі заборонили будь-яку українську еміграцію в США.
Але людей не зупинило навіть це. За неповними офіційними даними, на початку ХХ століття у США було 470 тисяч емігрантів-українців – прибували вони переважно із Закарпаття та Гуцульщини. Але це число точно не відображає реальність, бо часто люди замовчували національність з остраху перед передчасною депортацією.
У цих складних умовах, коли скрізь лунала чужа мова десятків різних національностей, їхали вони на копальні Пенсильванії, згодом ішли працювати на фабрики й заводи. Об’єднатись, разом виборювати свої права та формувати національну українську ідею серед мігрантів допомогла україномовна преса в Америці, у становленні якої головну роль відіграли церковнослужителі.
Перші паростки свободи на церковному підґрунті
Першими вимушеними мігрантами з України були переважно селяни, здебільшого – неписемні, та, як правило, не зацікавлені в культурних розвагах і формуванні національної свідомості. Проте вони були максимально віддані рідній церкві.
У 1884 році 70 українських сімей із міста Шенандоа в Пенсільванії звернулись до греко-католицького митрополита Сембратовича з проханням відправити їм священника.
На початку грудня того ж року до Америки прибув отець Іван Волянський, який, щоб зберегти релігійну й національну тотожність земляків, будував церкви, школи, читальні, а 15 серпня 1886 року розпочав видання україномовної газети “Америка”.
Це були перші паростки українського слова на американському континенті, які своїм прикладом надихнули інших. Серед тих, хто підхопив ідею створити національну пресу для мігрантів, був і отець Григорій Грушка, який у вересні 1893 року заснував в Америці українську газету “Свобода”.
“Учітеся, брати мої, думайте, читайте”
Про задум видавати україномовну газету в США отець Грушка з нагоди 20-річчя "Свободи" згадував:
“Якась туга, якийсь сум стискав серце, коли українець довідувався про себе самого чи то з польських, чи словацьких газет, де наші справи не раз дуже брехливо представлено. Отже, в тих обставинах зародилась у мене мрія видавати власний часопис, писаний українським серцем, українською мовою, навіяний українським духом”.
Підтверджуючи цю ідею, відкриває першу шпальту радикально-національної україномовної газети "Свобода" дві цитати з “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні”.
У головній статті першого номера була сформульована ідеологічна мета газети “Свобода” в США:
“Нашою задачею є просвіщати український народ, боронити його честь од вражих нападів, вказати дорогу до поступу, до цивілізації, до добробуту. Далі святим обов’язком буде зберегти сокровища народу, його скарби: віру, обряд і мову”.
Для українців Північної Америки, Бразилії та Канади українська газета “Свобода” відігравала важливу роль в обговоренні й розв'язанні проблем мігрантів. Це був канал зв'язку для тих представників інтелігенції, які займались еміграцією українських селян і життям у Новому Світі. За допомогою програми освіти газета “Свобода” сприяла створенню українських шкіл, а також вивченню української мови та історії.
Від слова до діла: створення "Українського народного союзу"
У четвертому номері “Свободи” всю першу шпальту займала стаття “Нам треба народної організації”, в якій Грушка закликав українців в еміграції до об’єднання. Так, за його ініціативи 30 травня 1894 року була заснована громадсько-політична організація “Український народний союз” (УНС): отця Грушку обрали до правління, а газета “Свобода” була оголошена її офіційним “рупором”.
Відтак часопису стало дещо легше з фінансового боку, бо УНС щомісяця перераховував редакції $30-50. Також кожен член УНС обов’язково змушений був читати і передплачувати газету, за що платив 10 центів на місяць.
Пізніше, у роки Першої світової та визвольної боротьби українського народу, часопис “Свобода” й УНС заснували фонд для фінансової підтримки. Щотижня вони збирали сотні доларів: у період 1912-1917 рр. на різні фонди було зібрано понад 50 тис. доларів.
Під час Голодомору від початку квітня 1932-го, крім інформування про найважливіші новини газета “Свобода”, організувала у США протестні акції, спрямовані проти політики СРСР.
Зокрема, газета "Свобода" випускала спростування фейкових репортажів американського кореспондента Волтера Дюранті, який запевняв читачів “Нью-Йорк Таймс”, що українські селяни нібито самі винні у неврожаї. Відтоді однією з головних місій “Свободи” стала боротьба з комуністичними ідеями та радянофільськими організаціями по всьому світу.
З часом у США почали з’являтись інші часописи українською: за приблизними підрахунками, з моменту виходу “Америки” і до Першої світової війни з’явилось понад 30 україномовних видань. Таким чином українське слово виховувало земляків у еміграції по всьому світу.
Газета “Свобода” в США продовжує функціонувати й у 2021 році. Найцікавіше, що за весь цей час жодного номера не було втрачено – з усіма статтями можна ознайомитися в онлайн-архіві на офіційному сайті видання.
Читайте також
Іван Франко: 13 фактів до дня народження ідейного архітектора української нації
Два уряди, два президенти. Як країни світу переживали двовладдя
