«Не розходьтесь. Трипілля» від Тамари Трунової у Театрі на лівому березі, «Жир» за текстом Аліни Сарнацької у Театрі Франка до Дня пам'яті жертв голодоморів і вистава з офофбродвейського театру в Харківському театрі ляльок — Суспільне Культура запитало в майже сорока українських театрів, які прем'єри вони готують до кінця театрального сезону.
Зазначимо, що цей текст не претендує на вичерпність. Також під час прочитання просимо враховувати, що театри на прифронтових територіях мають менш безпечні умови роботи, ніж театри, розташовані в тилу.
Київ
Театр Франка
Театр відкрив сезон наприкінці серпня прем'єрою «Одіссея ~ Меотида» в режисурі Івана Уривського й у співпраці з 1-м корпусом НГУ «Азов». Наступні покази планують на 8–9 вересня. Вистава прагне не переказувати героїчні історії, а осмислювати їх. Її описують як постанову про повернення і пам'ять, яка робить повернення можливим.
У вересні обіцяють прем'єру «Будь мужиком» режисера Давида Петросяна за текстом сучасної драматургині Наталії Торжевської. Як повідомляв режисер Суспільне Культура, це друга вистава у триптиху постанов (першою було «Троянство»). Нова вистава працює із соромом як із темою і методом, проблематизуючи соціальні й гендерні стереотипи, кажуть у театрі.
У жовтні на камерній сцені вперше показуватимуть «Міленіалку» режисерки Вероніки Літкевич і композитора Дмитра Сарнацького. Це іронічна музична комедія про молоду дівчину Поліну та її подруг-міленіалок: кажуть, що буде багато історій із повсякденного життя у великому місті.
До Дня пам'яті жертв голодоморів, 28 листопада, театр покаже виставу «Жир», яку ставитиме режисерка Наталія Торжевська за текстом Аліни Сарнацької. На камерній сцені Павло Шпегун, який нещодавно поставив «Тигроловів» у театрі «Золоті ворота», переосмислюватиме шекспірівських «Ромео і Джульєтту». Постанова матиме назву «Juli.ETA».
Театр Лесі Українки
Театр готує спільну виставу з Театром Івана Франка — це прем'єра «Кассандра» польського режисера Ґжеґожа Яжини, де реальність знову зустрінеться із міфом. Основою для вистави стали тексти Гомера, Есхіла, Евріпіда та Жана-Поля Сартра, а також драма Лесі Українки. У центрі історії — Кассандра, пророчиця, яка бачить майбутнє, але не може змінити хід подій, тож її голос, який говорить правду про війну, залишається непочутим. У виставі концентруватимуться на жіночому досвіді війни, ще не озвученому болі жінок і їхній тихій, але впертій силі. Прем'єра відбудеться 12–13 вересня в Театрі Лесі Українки, а на сцені театру Франка виставу покажуть у листопаді. Театри також співпрацюють із Teatr Polski та ГО «СКЕНА».
На 10–11 жовтня Театр Лесі Українки готує постанову «За Перекопом є земля», в основу якої увійшов роман Анастасії Левкової — один із найважливіших текстів про Крим. Режисер Ігор Білиць разом із командою досліджуватиме теми пам'яті, ідентичності та співіснування культур. Вони також прагнуть показати, як великі історичні події впливають на життя окремої людини. Крім вистави також готують мистецьку лабораторію та відкриті дискусії за підтримки УКФ. Також у жовтні відзначатимуть сторіччя театру.
Восени почнуть роботу над проєктом «Вампірський бал на Перкалабі», який поставить Вероніка Літкевич із драматургинею Людою Тимошенко та композитором Дмитром Саратським. Звертаючись до української міфології, команда планує досліджувати теми молодіжної ідентичності, емоційної близькості, прийняття різноманіття та відповідальності перед суспільством. Також хочуть звернутися до проблем екологічної кризи, виснаження природних ресурсів і втрати зв'язку людини з природою. Прем'єру планують на грудень-січень.
«ГогольFest»
«ГогольFest», який вперше за майже 10 років проводять у Києві, вирішив змінити програму через безпекову ситуацію. Команда вирішила не використовувати головну будівлю МКЦМ та відмовитися від подій, які передбачали велике скупчення людей. Події з 16 до 20 вересня проводитимуть у «Кінопалаці». Великі події перенесли на весну.
На місці майбутнього Музею Революції Гідності режисер і засновник фестивалю Владислав Троїцький планував представити site specific-подію «Янголи свободи», яку присвятять пам'яті героїв Небесної Сотні. Диригувати мала канадська музикантка Кері-Лінн Вілсон, яка прилетить із Нью-Йорка, а хор «Київ» і ансамбль солістів «Київська камерата» робили спільну програму. Сценографія мала відтворювати барикади під час Революції Гідності. На алеї також планували встановити 107 триметрових світлових квітів від польського художника Ярека Козяра.
Також DakhaBrakha 19 вересня мали представити шоу з назвою «Коло життя». Це програма, створена разом із Люблінським цирком, що поєднує живу музику, тілесний театр, сучасний танець і відеоарт, яку мали показувати на вертикальній сцені.
Спеціальну програму «Спрага до життя» на 18 вересня також готував гурт Shmalgauzen разом з Владом Троїцьким. На фестивалі планували презентувати лише частину програми, а після завершення її мали допрацювати і возити в тури як концертну, розповідають у команді Суспільне Культура. Під час події мала відбутися презентація нової колекції від студентів дизайн-школи Лілії Літковської.
Театр на лівому березі
Війна змінила масштаб уваги: поруч із нею багато особистих страхів стали менш помітними, нагальними, майже недоречними, але не зникли. Про один із таких досвідів говоритимуть у виставі «Терапії», прем'єра якої відбудеться 12–13 вересня. Це вистава про те, що ми завжди більші за те, що з нами відбувається.
Життя складається не лише з того, чого ми боїмося: воно складається із незручних запитань, дурних жартів, чужих звичок, бажання подобатися, планів на завтра, власного тіла, ніжності, любові й злості. Це з'ясовують шість жінок, які не знають, як треба жити, але продовжують це робити у тексті литовської драматургині Біруте Капустінскайте й постанові режисера Артема Мяуса, який переміг на минулорічному фестивалі «Митниця. Нова режисура», а тепер дебютує на сцені театру.
Фінал цьогорічного фестивалю проведуть 2–4 жовтня. У 2025 році фестиваль запропонував режисерам описати досвід зіткнення з тяжкою хворобою, а у 2026 році фокусується на роботі для молоді та з молоддю. Конкурсною основою стали створи «Я, Космо» і «Твоя Клементина» американської драматургині Карлі Соросяк.
На жовтень-листопад планують нову виставу головної режисерки театру Тамари Трунової «Не розходьтесь. Трипілля». Дія відбуватиметься у формі умовної наукової конференції, присвяченої Трипільській цивілізації, і поступово перетворюватиметься на театральний диспут, де буде багато голосів. Вистава не реконструюватиме минуле, а говорите про сучасні події, надихаючись тим, що відбувалося на території України 7000 років тому. Постанова є частиною кроссекторальної мультимедійної платформи «Україна. Світ Трипілля», її реалізують на підтримки УКФ разом із ГО «Наша Основа» і у стратегічному партнерстві з благодійним фондом «МХП-Громаді».
Молодий театр
Керівник театру Станіслав Мойсеєв ставить виставу «Хмари» на основі однойменної повісті Івана Нечуя-Левицького за підтримки УКФ. Прем'єру планують на 29 і 30 жовтня. Автором інсценізації став Андрій Бондаренко, сценографом — Юрій Денисенков, а художницею з костюмів — Ганна Шкрогаль.
Також восени на камерній сцені представлять документальний проєкт «Вистава, назва якої з'явиться», який режисує Андрій Май. Він став також автором ідеї і «можливо, драматургом та автором сценічного простору». Разом з акторами Молодого театру він досліджує, куди насправді спрямовані наші думки, якщо вони не зайняті виключно питаннями виживання під час війни. Вистава працюватиме у трьох напрямах: з історіями людей, із тілом як свідком, а також зі звуком і мовчанням у просторі та всередині. За роботу з тілом відповідатиме Віктор Рубан, а зі звуком — Олександр Чорний.
Крім того, на осінь готують постанову «Ти ніколи не каталась на верблюді?» за п'єсою італійського драматурга Альдо Ніколаї у постанові режисерки Валерії Романко.
Театр на Подолі
10 і 11 жовтня у театрі покажуть прем'єру «OPUS № 13» за «Патетичною сонатою» Миколи Куліша у постанові Станіслава Іванова. Деталей поки що не розкривають, але кажуть, що спектакль «дивуватиме від початку і до завіси».
Після «Жінок у чорному» німецький режисер Андреас фон Шліппе ставитиме вже другу виставу в Театрі на Подолі. Цього разу він втілюватиме на сцені «Момо»: на перший погляд, дитячу пригодницьку історію, яка може розповісти дорослим про сім'ю, дружбу і «час, який втрачається, якщо не прожити його серцем». Режисер також відповідатиме за сценографію.
Стипендія імені Антонена Арто
Стипендія імені Антонена Арто вже четвертий рік поспіль створює експериментальні камерні вистави. У вересні-жовтні представлять три концепції, які обрала експертна рада.
«Привид перемоги» досліджуватиме феномен чупакабри в українському інтернет-фольклорі як дзеркало суспільних тривог, де у виснаженому звірі люди шукають містичного провісника добрих новин і контейнер для непрожитих страхів (автори — Марія Богомолова й Едуард Балула).
«Страшне, як хочеться жити; страшне, не хочеться помирати» аналізуватиме парадокс екзистенційного страху смерті та його зв'язок зі страхом діяти, перетворюючи щоденні воєнні й соціальні фобії на простір тілесного осмислення (Анастасія Швиденко).
«Голосіння» переосмислюватиме ритуал плачу як акустичний режим свідчення, виходячи за межі індивідуального горювання і трансформуючись у колективне свідчення (Анна Никитюк).
Театр «Золоті ворота»
Студентка майстерні Івана Уривського Тетяна Костинюк, яка в минулому сезоні режисувала великий проєкт «Орландо», тепер ставитиме виставу за мотивами п'єси Тома Стоппарда у театрі «Золоті ворота» за підтримки УКФ. Британський драматург поставив у центр сюжету двох епізодичних шекспірівських персонажів, імена яких важко вимовити й ще важче запам'ятати — Розенкранца і Гільденстерна. Постанова матиме назву «Розенкранц і Гільденстерн мертві».
Герої намагатимуться знайти власну свободу в ніби вже визначеному сценарії, логіку якого вони не до кінця розуміють, як визначає режисерка. У виставі використовуватимуть уривки з «Гамлета» Шекспіра та тексти, створені разом з акторами під час репетицій. Однією з метафор стануть карти таро — не як буквальний реквізит у сценах ворожіння, а як система образів, через яку людина намагається знайти ясність і опору в часи хаосу, додає Тетяна Костинюк. Прем'єру вистави планують на 17 і 18 жовтня.
Малий театр
Восени в Малому театрі почнуть роботу над виставою з робочою назвою «Епос», яку ставитиме керівник театру Дмитро Весельський. Разом із командою він намагатиметься відтворити своєрідний метавсесвіт української літератури першої половини ХХ століття: на сцені зустрічатимуться персонажі різних творів Домонтовича, Підмогильного, Хвильового та інших авторів. Можливо, ці персонажі могли б товаришувати, конфліктувати чи закохуватися одне в одного? З'ясовуватимуть це методом devising theatre: твори стануть відправною точкою, але сценічний матеріал народжуватиметься в процесі спільної роботи. Виставу задумали як проєкт у форматі site-specific, тож планують не обмежуватися театральною сценою і показувати її на різних майданчиках за її межами.
Театр на Печерську
У театрі починають репетиції вистави «Драбина» за романом Євгенії Кузнєцової, яка також писала інсценізацію на прохання театру. Режисеркою стала Ольга Ларіна («Ліниві та ніжні», «Камінний господар»), а художником — Іван Михайлов, який уже працював над виставою «Проти темряви», а також над фільмом «Памфір». Перший показ постави планують на кінець листопада.
Театр ветеранів
На жовтень-листопад Театр ветеранів готує премʼєру за пʼєсою випускника третього освітнього курсу Олександра Іваницького — «100 паперових стаканчиків, блакитних як небо» (за підтримки «Ощадбанку»). За сюжетом, Жур — журналіст, що 12 років займався розслідуваннями у відомому телевізійному проєкті — пішов служити в піхоту. Там він стикнувся з власною слабкістю, але нарешті зрозумів, як написати справді живий репортаж, а також зустрів тих, кому його історія необхідна як повітря.
Театр драматургів
Наприкінці серпня театр відсвяткував п'ятиріччя, провівши фестиваль, і вже працює над перформансом за текстом Аліни Сарнацької «Хто любов та мужність поєднав» у режисурі Олекси Гладушевського. Ця вистава створена за мотивами книги про квір-захисників і захисниць України: там зібрані свідчення солдатів, медиків, волонтерів і ветеранів. Вистава буде про сміливість захищати інших і беззахисність перед законом — каже в коментарі Суспільне Культура режисер Олекса Гладушевський. За попередньою інформацією, прем'єра в Театрі драматургів відбудеться 25 і 26 вересня, а передпоказ мав відбутися 18 вересня в межах «ГогольFest» (прев'ю-показ був у червні за підтримки KyivPride).
Дикий театр
Зараз у театрі працюють над трьома прем'єрами, але дати вистав поки що не повідомляють. Серед планів — вистава «Делікатний режим», у текст якої увійдуть анонімні історії 77 глядачів про секс, розкутість і близькість. Постанову втілить Юрій Катинський за текстом Тали Березової.
Також Олексій Доричевський поставить «Танці з кістками» за власною інсценізацією на основі книги Андрія Сем'янківа. Крім того, планують виставу «А я на морі» від режисерки Катерини Макової, де використовуватимуть принципи «театру відчуттів»: на кожну виставу буде лімітована кількість квитків, а всі, хто встигнуть, матимуть можливість «побувати на морі, навіть у Криму» — кажуть у команді.
Київська оперета
В опереті не уточнюють, які саме проєкти планують показати восени, але кажуть, що на новий театральний сезон планують мюзикл «Sweet Charity / Мила Чаріті». Він створений за мотивами фільму «Ночі Кабірії» Федеріко Фелліні, але дія перенесена до Нью-Йорка 1960-х. У центрі лібрето — танцівниця клубу Чаріті Гоуп Валентайн, яка постійно намагається знайти щастя, потрапляючи у кумедні ситуації.
Також в опереті почнуть готуватися до постанови мюзиклу «Пітер Пен» та двох мюзиклів, які стали переможцями «Тисячовесни» — «Мина Мазайло» і «Березовський».
На 8 вересня підготували спільний концерт разом із Національним заповідником «Софія Київська», який покажуть у приміщенні музею «Андріївська церква». Програма «Голоси століть: українське та німецьке бароко» охоплюватиме твори українських композиторів Максима Березовського та Дмитра Бортнянського, а також Йоганна Себастьяна Баха, Йоганна Адольфа Гассе та Георга Філіпа Телемана.
На сцені Київської оперети 10 вересня також відкривають вже 28-й щорічний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Ще понад 10 прем'єр обіцяють на сцені МКЦ імені Івана Козловського.
Київська опера
Київська опера відкриває сезон прем'єрою «Ісус Христос — суперзірка», яку уперше покажуть українською мовою в Києві та Україні. Для цього опера має домовленості з LW Entertainment Ltd: отримали ліцензію на 40 показів протягом року.
У команді кажуть, що рок-опера Ендрю Ллойда Веббера і Тіма Райса спробує дати відповідь на вічне філософське питання — чи може існувати добро без зла. Над постановою працюють режисер Віталій Пальчиков, диригент Євген Воронко, сценограф Пилип Нірод та інші.
Прем'єрні покази відбудуться 11, 12 і 13 вересня, наступні — 23, 34 і 25 жовтня. Зараз команда також веде перемовини щодо того, щоби провести всеукраїнський тур із постановою.
Національна опера
Театральний сезон відкривають постановою Олексія Ратманського «Варіації Доніцетті», яку вперше покажуть у межах вечора одноактних балетів 10 і 11 вересня. Це неокласичний балет Джорджа Баланчина на музику з опери «Дон Себастьян» Гаетано Доніцетті.
До кінця 2026 року також обіцяють нову виставу від режисера Івана Уривського і диригента Миколи Дядюри — «Чарівну флейту» Вольфганга Амадея Моцарта.
Крім того, в опері тривають перші прем'єрні покази балету «Білосніжка та семеро гномів» Богдана Павловського у постанові Віктора Литвинова (прем'єра відбулася наприкінці минулого сезону).
Театр «Сузір'я»
Після «Портрета Доріана Грея» Олекса Гладушевський ставитиме в театрі «Сузір'я» виставу «Венера в хутрі» за однойменною книгою Леопольда Захера-Мазоха. Орієнтовно прем'єра відбудеться на початку листопада.
Луганський театр у Києві
У жовтні театр покаже прем'єру Владислава Писарева під назвою «ПО», що досліджуватиме теми страхів. Команда намагатиметься відповісти, що відбувається з людиною, коли страх перестає бути винятком і стає частиною повсякденного життя, як людина звикає до присутності смерті й паралельно продовжує жити, жартувати та розповідати свої історії.
Театр юного глядача на Липках
Режисер Ігор Білиць ставитиме в театрі «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського за власною інсценізацією. Мюзикл на одну дію уперше покажуть 2 жовтня, він розрахований на глядачів від 15 років. Режисер каже, що Іван і Марічка — справжні фрики для свого середовища, які не побоялися правил суспільства. Історія на сцені розгортатиметься від забуття себе в буденності до повернення у власну дику стихію. Між двома спорідненими душами спалахне іскра, яка допоможе героям віднайти власну сутність через любов — додає Ігор Білиць.
Театр «Особистості»
На листопад готують прем'єру з робочою назвою «Партію зіграно» — інтелектуальний трилер Ентоні Шеффера в постанові Марії Писаренко. П'єса з оригінальною назвою Sleuth також має дві екранізації (1972 і 2007 років).
Театри в Україні
Львівський театр імені Марії Заньковецької
Після Давида Петросяна у київському Театрі Франка свою версію «Поліандрії» ставитиме Тетяна Губрій на сцені «Стрих». Виставу за текстом Сергія Кулибишева описують як провокативну та іронічну історію про українську пару, яку війна змушує заново домовлятися про близькість, спільне життя і майбутнє. Прем'єру планують на 10 і 11 вересня. Постанова має маркування 18+.
Ще одна прем'єра, яку планують на 19–20 вересня для великої сцени — «Пекельна хоругва». Інсценізацію підготувала сучасна драматургиня Людмила Тимошенко за твором Сашка Лірника. Історію Різдва козацького на сцені втілить Максим Голенко — з вертепом, чортами, святими, народною міфологією і живою українською традицією.
На середину жовтня готують кабаре-гротеск «Аліса» за мотивами Льюїса Керолла. Вистава поєднує живу музику, пластичний театр і кабаретну історію, тож розповідають переважно не словом, а тілом, ритмом і образом. Обіцяють виставу про те, як легко втратити власне «я», коли світ навколо постійно змінює правила. За гротескне переосмислення казки на сцені відповідає Марія Ясинська, яка також створила інсценізацію, а режисером пластики став Олексій Бусько. Сценографією і костюмами у виставі займатиметься Анна Шкрогаль.
В листопаді театр презентуватиме виставу в режисурі Євгенія Резніченка. Зараз обирають матеріал для постанови.
Львівський театр імені Лесі Українки
У жовтні в театрі планують прем'єру з робочою назвою «Сімейна анатомія», де розповідатимуть про сім'ю як перший і один з найскладніших просторів формування людини. Постанова натхненна філософією та творами Франца Кафки, зокрема його «Перевтіленням».
У центрі сюжету — родина з Дрогобича, яка у 2015 році втрачає батька. В історії стикаються чотири покоління: 17-річний Грегор, який мріє про кар'єру поета та філологію в Києві; 13-річна Грета, яка проходить крізь досвід селфгарму та пошук власної ідентичності; їхня матір Любов (52 роки), яка роками терпіла насильство, та 81-річна бабця Наді, що застала часи Радянського Союзу та побувала на всіх революціях в Україні.
Для багатьох членів команди вона стане творчим дебютом, зокрема п'єсу написала Анастасія Іванес, а за режисуру відповідає Яна Колодійчук. Художню драматургію поєднали з документальними історіями — команда працюватиме із інтерв'ю дітей, а дитячі малюнки стануть сценографією вистави та частиною майбутньої виставки. Проєкт фінансують, зокрема, за допомогою ініціативи «Тисячовесна».
Крім того, 17–20 вересня команда проведе шоукейс «Вимір театру Лесі Українки». Там покажуть вісім найкращих вистав театру за останні п'ять років, а також організують дві публічні дискусії про трансформацію театральних процесів під час війни й роботу з ветеранами та ветеранками. Програму можна детальніше переглянути за посиланням. У майбутньому планують проводити шоукейс львівських вистав, а згодом і всеукраїнський, щоби поглиблювати інтеграцію українського середовища в європейський культурний простір.
Театр Курбаса
Театр ставитиме виставу за новелою Івана Франка «Сойчине крило» в режисурі Ірини Ципіної. Це режисерка родом із Харкова, яка з 2020 року працює в Першому театрі Львова. Прем'єру обіцяють у жовтні. А в листопаді випускники акторського курсу під керівництвом Володимира Кучинського та Андрія Водичева ставитимуть виставу за творами Миколи Хвильового.
Jam Factory Art Center
Виставу «Візьми зараз із собою» у жанрі перформативного прощання, де використовуються лише аналогові мультимедіа, покажуть 12 вересня. Режисер Алін Уберті досліджуватиме «освітлення часу» і створюватиме атмосферу не театральної сцени, а знайомої квартири з торшерними лампами, де можна слухати історії старих друзів, ностальгувати, сміятися і думати про неминучі прощання. Візуальна мова вистави натхненна світлотінню живопису Рембрандта та Караваджо, але замість героїчних сюжетів висвітлюватимуть маленькі моменти людської близькості. У виставі є нецензурна лексика.
На 29 вересня також планують публічну подію від «Одноразового колективу 1/2026». Назва програми іронічно відсилає до одноразової фотокамери та стандартного формату незалежних проєктів, що об'єднують перформативні чи театральні команди на вісім тижнів продакшену. Кураторка програми — Люба Ільницька. Подія матиме назву «Сповідальня». Зміст поки що в таємниці, бо робота колективу — завжди експеримент. Прем'єру повноцінної вистави планують на 13–14 листопада.
Львівська опера
Історію про поневолення єврейського народу вавилонським царем — оперу «Набукко» Джузеппе Верді — ставитиме Василь Вовкун. Диригентом-постановником стане Мирон Юсипович, а художницею костюмів — Жанна Малецька. Над сценографією працює Тадей Риндзак: прем'єру 25 і 26 вересня хочуть прив'язати до його 85-го дня народження. Обіцяють поєднати сучасне прочитання біблійної історії з роздумами про «крихкість світу, небезпеку безмежної влади й вічне протистояння руйнівної сили та людської здатності до любові, віри й покаяння».
Театр «Воскресіння»
На кінець листопада в театрі запланували прем'єру в постанові нового очільника театру Ігоря Білиця за текстом Анджели Нанетті «Мій дідусь був черешнею».
На вересень готують покази адаптованих інклюзивних вистав за підтримки УКФ. Частину постанов у репертуарі адаптують за допомогою звукоопису для незрячих і слабозорих глядачів. Інші вистави представлять із перекладом українською жестовою мовою для відвідувачів із порушеннями слуху.
Також 30 серпня вперше показали нову виставу, де принцип доступності заклали в концепції. Це постанова «Козак Мамай і ключі від Раю» за п'єсою Артема Вишневського, де українську жестову мову використали для дії на сцені.
Театр «І люди, і ляльки»
На жовтень у театрі планують виставу «Біля фортеці» за п'єсою Людмили Зборовської у постанові Олени Ткачук. Там кажуть: свідомо відходять від фокуса на хворобі Лесі Українки, показуючи поетичну історію про її життя, а не трагічну біографію. Через цю історію хочуть поговорити про тему очікування. Також у концепції вистави планують поєднати красу української та грузинської культур: у Грузії (Сакартвело) Леся Українка провела багато часу і створила чимало творів.
У Грузії народилася і художниця вистави Ольга Гоноболіна: коли вона прочитала текст, то створила перші візуальні образи, ще не знаючи, чи матиме ця п'єса втілення на сцені. Простір вистави будуватимуть навколо паперу, що уособлює рукопис, лист і творчий процес. Постанова поєднуватиме драматичний театр, театр ляльок і масок, театр тіней, а також українські та грузинські народні мелодії.
Незалежний театр «Лава»
Незалежний театр «Лава» заснували 2024 року на основі акторського курсу Дмитра Захоженка у Львівському університеті імені Івана Франка. На кінець вересня — початок жовтня театр планує прем'єру імерсивного перформансу «Як ми прощаємось», який розповідатиме про втрати, завершення і трансформацію.
Ідея з'явилася з усвідомлення, що сучасне суспільство переживає кризу прощання. У виставі митці й мисткині досліджуватимуть способи прощання на основі власного досвіду, а також переосмислюватимуть уявлення про смерть: її представлять як екстравагантну драг-квін, що грає на акордеоні, танцює вог і реагує на рефлексії учасників. Виставу режисуватиме Вікторія Миронюк.
Львівський театр ляльок
Людина не лише приймає те, що їй випало, а й може змінювати долю власними рішеннями й діями: це головне послання сценічної інтерпретації казки «Яйце-Райце», яку ставитиме режисерка Уляна Мороз. В основі — давній міф про відновлення світу: після великої битви лишається лише обпалене дерево і поранений орел, якого рятує чоловік, отримуючи в дяку яйце, з якого світ може переродитися. Але чоловік не довіряє орлові й розбиває яйце завчасно — і тут починаються пригоди.
Сюжет розповідатимуть майже без діалогів, події казки оспівуватиме незрячий кобзар Тарас Дороцький. У сценічному рішенні звертатимуться до естетики українського наївного мистецтва та народного примітиву. Прем'єрні покази відбудуться 18 і 19 вересня.
Також у вересні покажуть дві студентські роботи: «Лабіринти мистецтва», побудовані на поезії Ліни Костенко, та «Ніч на полонині» за творами Олександра Олеся для дітей від восьми років.
Харківський театр ляльок імені Афанасьєва
У листопаді покажуть прем'єру вистави «Магія світла», яку Харківський театр ляльок створив у співпраці з мистецькою групою «Яра» зі США — нею керує режисерка українського походження Вірляна Ткач. Група базується у нью-йоркському театрі La Mama — офофбродвейському театріОфбродвейськими називають театральні майданчики «поза Бродвеєм», які мають 100–499 місць. Найменші театральні простори, що вміщають до 100 глядачів та часто слугують полем для експериментів, називають офофбродвейськими, тобто «поза поза Бродвеєм». у США.
Мистецька група «Яра» створила виставу «Магія світла» у 2025 році. Її присвятили Порфирію Мартиновичу — українському художнику та фольклористу з Харківщини. Один з авторів проєкту, Том Лі, подарував ляльки харківському театру. У харківській виставі братиме участь лише український склад акторів, також українських акторів ввели у виставу в США.
Прем'єру вистави «Казки братів Грімм» перенесли на листопад (раніше її мали показувати в липні). Текст створила сучасна драматургиня Лєна Лягушонкова, а за режисуру відповідає керівниця театру Оксана Дмітрієва.
Щоби відійти від стереотипного «дитячого» образу казкарів, драматургиня провела окреме дослідження, тож мотиви біографій фольклористів переплітатимуться зі знайомими казками та політичними контекстами. Якоб і Вільгельм Грімми живуть у роздробленій Німеччині початку XIX століття й вірять, що казка — дзеркало підсвідомості народу, де за масками вовків та відьом ховаються реальні страхи й надії того часу.
Режисерка Оксана Дмітрієва співпрацює з художником Миколою Коломійцем та дитячою художньою студією Aza Nizi Maza. Серед вихованців студії є діти з інвалідністю, які створюють декорації та ляльок для вистави.
Незалежний театр «Нафта»
Режисер і співзасновник театру Артем Вусик ставитиме постанову з тією самою довгою назвою — «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію». Прем'єра комедійної вистави-феєрії відбудеться 16, 17 і 18 жовтня в харківському центрі Some People. За хореографію і пластичне рішення відповідає Ніна Хижна, за музику — Стас Кононов, за костюми — Даша Чешушкова, а за сценографію — Андрій Хворостʼянов.
Також у межах програми для харківських молодих митців і мисткинь «Нафтапрод» створюватимуть виставу-казку «Шум листя». Режисерка Євсевія Зякіна та її команда говоритимуть про «загадки існування липового бульвару без лип, абрикосові джунглі Слобожанщини й заплутані лабіринти, в яких нам тепер живеться звичніше, ніж на ясних дорогах з чіткими вказівниками». Прем'єру планують на 3 і 4 жовтня.
Також восени в театрі «Нафта» почнуть роботу над виставою за текстом Аліни Сарнацької і Максима Татарчука — «Одиниці любові» (прем'єру планують на середину лютого). Над виставою працюватиме Артем Вусик. Це сюрреалістична історія про випускницю школи, яка живе в окупованому Ізюмі, а також про любов і взаємне тяжіння від землею та її мешканцями. У процесі створення постанови команда плануватиме експедиції до Ізюма та громади.
Харківський театр опери та балету імені Лисенка (ХНАТОБ)
На 5 і 6 листопада планують перші покази хореографічного проєкту Karinska. Його присвятили 140-річчю від дня народження Варвари Каринської — уродженки Харкова, художниці з костюмів і лауреатки премії «Оскар».
Також готують виставу-реквієм «Голос і попіл. Псалом незнищенного слова». Музичною основою постанови стануть твори Євгена Станковича — фрагменти шостої симфонії та кантата «Панахида за померлими з голоду» на вірші Дмитра Павличка. Також у виставу вплітатимуть поетичні тексти Олени Теліги, Людмили Старицької-Черняхівської, Марка Вороного, Леся Курбаса та інших представників Розстріляного відродження. Проєкт описують як міждисциплінарну постанову, яка поєднує українську музичну спадщину з мовою сучасного театру, live-video та перформативними практиками.
Ці два проєкти підтримала ініціатива «Тисячовесна» (отримали схвалення ще чотири проєкти опери).
Харківський театр Квітки
В листопаді режисер Віктор Єрмоленко поставить виставу за текстом Сергія Жадана «Депеш Мод» (цей проєкт — один із переможців ініціативи «Тисячовесна»). На грудень планують виставу для дітей «Нові пригоди Кота в чоботях» в постанові Сергія Москаленка, а також відновлення вистави «Клінічний випадок» у режисурі Олександри Богатирьової за текстом Рея Куні (раніше виставу ставив Олександр Аркадін-Школьнік).
Сумський театр імені Щепкіна
Сезон відкриває вистава керівника театру Дмитра Некрасова за текстом Дона Нігро «Звірячі історії». Постанова матиме назву «Звірі», художницею з костюмів стане Олена Мурашкіна. Далі режисер працюватиме над постановою «Кайдаші 2.0» за текстом Наталки Ворожбит.
Також театр починатиме роботу над виставою у співпраці із харківським Театром на Жуках. Разом ставитимуть американську сучасну драматургію — «Життєвий цикл зірки» Алі Вітербі. Режисуватиме історію Роман Козак. Крім того, режисерка Раяна Аль Хаммаді у жовтні готуватиме виставу «Житейське море» за власною інсценізацією.
Театр розроблює також перформативний технологічний проєкт «Вольтаж», який створюватимуть на основі драматургії темряви. Це буде історія про життя і виживання в умовах тотальних обмежень: блекаутів, атак КАБів, загроз FPV та інших дронів. Про життя в Сумах планують зробити ще один проєкт, який називатиметься «Сам із Сум». Вистава, яку планують втілити до кінця осені, розповідатиме про історію і розвиток міста — ділиться в коментарі Суспільне Культура керівник театру Дмитро Некрасов.
Херсонський театр імені Куліша
Театр готує камерну оперу-інсталяцію під назвою «Наївна опера». Вистава досліджуватиме спадщину художниці Поліни Райко родом з Олешок. Автор ідеї — Олександр Книга, композитор — Олексій Пономарьов, авторка текстів — Альона Мовчан.
У вересні проведуть вже вісімнадцятий Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Він триватиме з 12 до 19 вересня в Херсоні, Миколаєві та Києві. Цього року учасники отримуватимуть персональні запрошення від оргкомітету, тому відкритої реєстрації не буде.
У планах також більше ніж п'ять вистав і перформансів. Євген Скрипник поставить «Бути рідними» за п'єсою сучасної драматургині Марини Смілянець «Собача будка». Альона Мовчан представить поетичний перформанс за поезією Анатолія Кичинського, який описуватиме «багатогранність сучасної жінки». Олександр Самусенко інсценізує повість Ернеста Гемінґвея «Старий і море», а Ірина Корольова поставить виставу «Жінка. Приміряючи долю». Також режисерка ставитиме казку «Солом'яний бичок та рок-група "Ко-За-Чок"» разом із ТОВ «Фестивальний центр».
Незалежний луцький театр «Гармидер»
Театр працює над виставою-дослідженням «Кімната Левчанівської» за підтримки УКФ. Проєкт присвячують політикині, інтелектуалці й громадській діячці Олені Левчанівській, яку ув'язнили за радянських часів і стратили НКВС, а також її дочці Ірині — дослідниці Луцька й одній із перших учасниць волинського «Пласту».
Виставу створюватимуть на основі документальних джерел, а також планують провести публічні обговорення про вплив спадку Левчанівських на сучасність. Це не лише проєкт про повернення імені Олени Левчанівської в українську історію, але й розмова про те, як формується суб'єктність людини та нації, каже режисерка Руслана Порицька. Прем'єра вистави відбудеться в жовтні, також команда хоче створити відеоверсію постанови.
Чернівецький театр імені Ольги Кобилянської
До Дня Чернівців, тобто на початок жовтня, готують прем'єру імерсійної вистави за романом Максима Дупешка «Історія варта цілого яблуневого саду». Виставу без «четвертої стіни» ставитиме режисер Дмитро Леончик (який також є автором інсценізації та музичного оформлення). Історія народжуватиметься під час пішої прогулянки Чернівцями разом із містянами, яких втілюватимуть актори. Виставу показуватимуть і всередині драмтеатру, і зовні, аж поки не піднімуться до найвищої точки простору — сцени-панорами у фоє третього поверху з видом на місто.
Напередодні дня народження Ольги Кобилянської, наприкінці листопада, укотре поставлять «В неділю рано зілля копала…». Уперше твір втілив на сцені театру ще в 1954 році режисер Василь Василько. Зараз автором інсценізації та режисером став Петро Колісник. У виставі розмірковуватимуть, що таке гріх, яка його ціна та чи існує спокута.
Дніпровський академічний театр драми та комедії (Драміком)
Театр відкриватиме 100-й ювілейний сезон, який хочуть присвятити переосмисленню класики. Першою подією у вересні стане відкриття нового театрального простору «Кімната 4.97». Його описують як експериментальний простір для співпраці з новими та молодими режисерами, художниками й авторами. На новому майданчику покажуть монодраму «Птах на горищі» за п'єсою Олега Михайлова у постанові головного режисера театру Олексія Клейменова. Прем'єру присвятили 500-річчю міста Дніпро.
Також до Дня народження театру покажуть прем'єру «Квач» за мотивами п'єси «Мина Мазайло» Миколи Куліша у постанові режисера Дмитра Леончика. Художник та сценограф — Богдан Поліщук.
На осінь планують і виставу за мотивами роману Кена Кізі «Політ над гніздом зозулі» у постанові та сценічній адаптації Олександра Самусенка. Вистава звертається до теми свободи, особистого вибору та ціни, яку людина готова заплатити за можливість залишатися собою. Будуть авторська музика та автентичний спів.
Івано-Франківський театр імені Івана Франка
Дмитро Захоженко ставитиме першу виставу на посаді головного режисера франківського драмтеатру. Прем'єру «Спитайте Мієчку» за однойменним романом Євгенії Кузнєцової планують на 31 жовтня. Режисер каже, що це свіжа історія, яка ще не була проговорена в українському театрі: роман осмислює історію родини через різні покоління, фантазії, сни та домисли.
Рівненський театр
Власну версію «Кайдашевої сім'ї» ставитиме актор київського театру Франка Петро Панчук. Для нього це перший досвід роботи з Рівненським театром. Актор також грав Кайдаша в однойменній постанові рідного театру.
За задумом, вистава не обмежуватиметься лише комедійним прочитанням повісті Івана Нечуя-Левицького: режисер хоче знайти трагічний ракурс і глибший зміст. Частина авторського тексту звучатиме окремо, не в словах акторів. Через історію родини Кайдашів Петро Панчук хоче показати, як люди, маючи можливість жити фактично у «раю», власними руками перетворюють його на «пекло». Це вистава не про побутові сварки родини, а про те, що доля людини в руках у неї самої — вона здатна самотужки створювати та руйнувати свій світ, кажуть у театрі.
Закарпатський театр імені Шерегіїв
У театрі продовжують готувати «Енеїду» Євгена Лавренчука, прем'єра якої мала відбутися ще в березні (репетиції тривають із січня). Драматургом став Антон Литвинов, балетмейстером — Дмитро Коляденко, композитором — Рубен Толмачов (Man Sound). У театрі кажуть, що це буде одна з наймасштабніших прем'єр нового сезону.
На кінець вересня планують перші покази вистави «(Не)прості числа» на великій сцені в режисурі Яни Богомолової. Це постанова за мотивами роману Марка Геддона «Загадковий нічний інцидент із собакою» в межах грантового проєкту за підтримки УКФ та British Council Ukraine. У центрі вистави буде спроба побачити звичний світ з іншої точки зору та почути тих, хто відчуває його інакше, розповідають у театрі.
Крім того, режисер Олег Мельничук працює над новою виставою «Чорнобильська Мадонна» на сцені-трюм. Її ставитимуть разом з Академією культури і мистецтв. А для дітей готують виставу «Картата казка» за мотивами українських народних казок в інсценізації Клари Берец.
Одеська опера
Тут завершують 11-й Міжнародний фестиваль мистецтв «Оксамитовий сезон в Одеській опері», який цьогоріч присвячували 35-й річниці незалежності України. Фестивальні прем'єри: концерт «Музичні автографи часу: Одеській вимір» з циклу «Нова музика України» та балетний перформанс «Сніг у Флоренції» композитора Золтана Алмаші в постанові Олесі Шляхтич за Ліною Костенко. Художником-постановником став Петро Богомазов, а художницею з костюмів — Тетяна Овсійчук. Прем'єра вистави «Сніг у Флоренції» відбулася 5 вересня, а 23 жовтня виставу везуть у Київ, де покажуть у Національній опері.
Одеський театр імені Василька
У жовтні планують поставити «Всіх моїх синів» за п'єсою Артура Міллера. Історію втілюватиме Олексадр Степанцов, театр співпрацює з ним уперше. Також продовжуватимуться прем'єрні покази вистави «Стерви не плачуть» за п'єсою Дона Нігро, яку наприкінці минулого сезону зіграли лише один раз.
Черкаський театр імені Шевченка
Протягом жовтня-листопада театр очікує співпраці з грузинським режисером Кахою Гогідзе. Він готуватиме виставу «Ханума» за п'єсою Авксентія Цагарелі.
Донецький обласний театр міста Маріуполя в Ужгороді (Маріупольський драмтеатр в Ужгороді)
Для дітей від 6 до 13 років у театрі підготували музичний екшн «Сила Дикого поля». Це вистава Кирила Душина за п'єсою сучасного драматурга Олександра Гавроша. Дике поле пропонують сприймати не лише як географічний простір, а і як місце, де формувалися риси українського характеру. За сюжетом, друзі Ясь і Яна працюють у сучасному музеї, а одного разу опиняються у минулому — Дикому полі часів козацтва, де переживають різні пригоди. Прем'єра вистави відбулася 21 серпня.
Чернігівський драмтеатр
На вересень запланували прем'єру вистави «Фізики» за п'єсою Фрідріха Дюрренматта у постанові режисера Максима Тузова (12 вересня відбудеться показ із першим акторським складом, а 18 вересня — із другим).
Хмельницький театр імені Старицького
На 7 жовтня в театрі готують хореографічну виставу-мюзикл «Лісова пісня» за мотивами драми-феєрії Лесі Українки. За лібрето і драматургійну адаптацію відповідають Юрій Савон (також це режисер і балетмейстер постанови) та Андрій і Аркадій Герасимюки (вони також відповідають за музику).
На жовтень театр ще планує виставу «Брідські явища» за п'єсою сучасного драматурга Андрія Бондаренка в режисурі Дмитра Гусакова.
Крім того, з 7 до 11 жовтня триватиме всеукраїнський театральний фестиваль Starytskyi Theatre Fest 2026 — Modern Ukrainian Classic, який цьогоріч присвятили 95-річчю театру. Там виступатимуть театри з Ужгорода, Дніпра, Вінниці й Києва.
Вінницький театр імені Миколи Садовського
Театр відновлює рок-оперу Юрія Рибчинського та Геннадія Татарченка «Біла ворона» з новими виконавцями: її покажуть під час відкриття нового сезону, 17 і 18 вересня. Крім того, в театрі почали репетиції нової вистави «Емігранти» в режисурі Вадима Сікорського за п'єсою Славомира Мрожека, а також готують прем'єру «Дванадцята ніч»: її ставитиме Євген Карнаух за Вільямом Шекспіром.
Рівненський театр ляльок
Наприкінці серпня в театрі показали прем'єру для дітей від чотирьох років — «Як нотки сонечко вітали». Виставу ставить Олександра Колісніченко за п'єсою Ірини Гарець «Сірий хтось та сонячна нота».
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
