Країни НАТО мають тримати кіберзахист у центрі уваги і допомагаючи Києву з кіберзахистом, багато в чому союзники повинні повчитися в України.
Про це заявила міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок на першій конференції НАТО з питань кібербезпеки в Берліні..
За її словами, кібератаки – це не гра. Вони впливають на реальний світ, вони загрожують життю та економіці, становлять небезпеку для демократії та верховенства права.
"Кібератаки наразі стали добре налагодженою справою для організованої злочинності, спрямованої на викрадення даних і вимагання грошей. Бізнес, який іноді тісно переплетений з державними акторами, як ми можемо бачити в деяких кризах навколо нас. Тому ми як члени НАТО маємо тримати кіберзахист у центрі нашої уваги. Кіберпростір став нервовою системою нашого суспільства", — сказала міністерка.
Бербок наголосила, що якщо близькі партнери Альянсу вразливі, то країни НАТО також вразливі і це стало зрозуміло, коли Росія в день початку повномасштабного вторгнення в Україну атакувала мережу зв’язку ViaSat.
"Це не лише призвело до інформаційного затемнення в частині України. Ефект поширився на мережі по всій Європі. Постачальники відновлюваної енергії тимчасово втратили зв’язок із понад 3000 вітровими електростанціями по всій Німеччині. Як Альянс, ми можемо досягти стійкості через партнерство – допомагаючи нашим близьким партнерам захистити себе. Підтримуючи Україну з її кіберзахистом, ми також захищаємо себе", — сказала вона.
Тому, за словами глави МЗС, Німеччина надала Україні 10 тисяч наземних станцій для супутникової інтернет-системи і робить свій внесок у кіберпотенціал України, навчаючи персонал.
"Але й нам теж є чому повчитися в України. На цей момент наші українські друзі, ймовірно, мають більше досвіду кіберзахисту, ніж усі ми разом узяті. Інвестування в наше партнерство тут також означає розвиток нашого власного потенціалу", — заявила Бербок.
Що відомо про кібератаки на органи влади України
У ніч з 13 на 14 січня 2022 року хакери атакували урядові сайти. Також станом на 8 ранку був тимчасово недоступний портал “Дія”. Про хакерську атаку, зокрема, повідомило Міністерство науки і освіти.
Європейські країни засудили кібератаку на українські офіційні сайти. Зокрема, з відповідними заявами виступили представники Польщі, Швеції, Молдови, а також очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель.
Після цієї кібератаки, генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Північноатлантичний альянс посилить взаємодію з Україною щодо питань кібербезпеки на тлі кібератаки на державні установи України.
У вівторок, 15 лютого, виникли збої в роботі Приват24, Ощадбанку, сайтів Міністерства оборони та Збройних Сил України. Як повідомили у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, проблеми сталися через DDoS-атаку. Також атакували і сайт Українського радіо. Увечері 15 лютого почалася DDoS-атака на портал "Дія", її відбили кіберфахівці.
16 лютого в Міноборони заявили, що на офіційний вебпортал МОУ продовжують здійснюватися DDoS-атаки. Українські фахівці спрямували весь трафік сайту через додатковий сервіс захисту, що розташований у США.
За годину до повномасштабного вторгнення 24 лютого Росія здійснила кібератаку на супутникову мережу KA-SAT, що керується Viasat. Вона мала значний вплив, спричинивши невибіркові перебої у зв’язку та збої в роботі кількох державних органів, підприємств та користувачів в Україні.
У вересні ГУР повідомляло, що Кремль планує здійснити масовані кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури українських підприємств й установ критичної інфраструктури союзників України. За даними розвідників, Кремль також планував збільшити інтенсивність DDoS-атак на критичну інфраструктуру найближчих союзників України, насамперед, Польщі та країн Балтії.
У листопаді на тлі зростання кіберзагрози з боку Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну Європейська комісія запропонувала два плани дій для посилення кіберзахисту.
