"Україна має бути осередком освіченості та грамотності". Кропивницька філологиня – про важливість Радіодиктанту єдності

"Україна має бути осередком освіченості та грамотності". Кропивницька філологиня – про важливість Радіодиктанту єдності

"Україна має бути осередком освіченості та грамотності". Кропивницька філологиня – про важливість Радіодиктанту єдності
Написання Радіодиктанту національної єдності у кропивницькій бібліотеці імені Дмитра Чижевського, 9 листопада 2022 року . Фото: Суспільне Кропивницький

27 жовтня, в День української писемності та мови, відбудеться Радіодиктант національної єдності. Про його важливість та сприйняття людьми різних поколінь нового українського правопису Суспільне питало у кандидатки філологічних наук з Кропивницького Ірини Жигори.

Радіодиктант організовують щороку з метою покращення правописної грамотності українців, сказала філологиня.

"До написання приєднуються тисячі українців з різних куточків світу. Ця традиція існує з 2000 року і засвідчує прагнення українців бути грамотною нацією, яку ідентифікує рідна мова. Про Україну зараз світ говорить як про незламну й волелюбну країну. Хотілося б, щоб про неї говорили й в контексті осередку освіченості та грамотності".

Про новий правопис української мови

З червня 2019 року рекомендують застосовувати норми й правила нової редакції правопису української мови в усіх сферах суспільного життя, насамперед в освітніх закладах України. До змін в лексичній системі українці звикли, вважає Ірина Жигора.

"Зрозуміло, будь-які зміни спричиняють резонанс у суспільстві. Однак треба розуміти, що мова розвивається, рухається, зокрема в сучасних реаліях, однак зберігаючи надбання й традиції попередніх поколінь. Зміни в лексичній системі зумовлені запозиченнями з інших мов або визначальними для подібних змін подіями. Наприклад, пандемією коронавірусу або повномасштабною війною. Щодня з’являються нові слова, пов’язані з цими подіями. Нормальним є й оновлення правописних норм, що є ознакою цивілізованого розвитку мовної системи. Це світова практика".

Зміни в українському правописі спричинили не тільки новітні запозичення, а й українські традиції в мовній системі, які з різних об’єктивних та суб’єктивних причин були забуті або заборонені, сказала філологиня.

"Без законів неможливе функціонування жодної сфери нашого життя, оскільки закон є нормою, яка регулює відносини в суспільстві. Не виняток і єдиний правопис як кодифікована норма мови, що є мовним законом. Українців об’єднує мова як ідентифікаційний чинник, що в умовах війни стає ще вагомішим".

Молодь, з досвіду Ірини Жигори, адекватно призвичаюється до змін в українському правописі, бо це складова навчальних програм. Складніше, сказала, сприймають правописні зміни люди старшого покоління, які вчилися за старим правописом.

На початок