Будівля колишнього костелу Святого Антонія до Другої світової війни була найвищою спорудою в Рівному і саме його шпилі проводили так звану лінію міста. Наріжний камінь мурованого храму заклали 165 років тому, 30 вересня. Будували його чотири десятиліття. Фундатор костелу Казимир Любомирський так і не побачив його завершеним. Храм діяв навіть у часи нацистської окупації. Закрила його радянська влада у 1961 році, шпилі розібрали, облаштували кінотеатр. З 1987 року тут відкрили зал камерної та органної музики.
З усього костельного начиння відомо лише про вцілілу ікону з центрального вівтаря. Про її історію, яка доля спіткала орган костелу, як за спогадами останнього його ксьондза храм плюндрувала радянська влада, Суспільному розповіла журналістка-краєзнавиця, редакторка сайту "РівнеРетроРитм" Світлана Калько. Вона розробила авторські екскурсії для дітей і дорослих про таємниці, пов'язані із колишнім костелом.
Будівництво тривалістю 41 рік
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії і Антонія Падуанського — саме такою є повна назва храму, який діяв у Рівному з 1899 року до 1961-го. І хоч без шпилів та крипт, але зберігся до сьогодні і є пам'яткою архітектури місцевого значення.
За даними Світлани Калько, костел мав сім вівтарів. Біля центрального — у 1858 році вмурували срібну табличку із текстом про те, що рівненський костел заклали 30 вересня "у присутності і стараннями князів Казимира, Зінаїди, Станіслава і Марії Любомирських, Владислава Заленського, маршалка Ровенського повіту, і ксьондза Станіслава Мороза, пробощаПарох, настоятель парафії Ровенського, прелатаПочесний титул представника вищого духовенства колегіати ОлицькоїКолегіа́льний косте́л Свя́тої Трі́йці в смт Олика Волинської області, що за 40 км від Рівного". Цей текст польською мовою краєзнавиця знайшла у книзі дослідника ХІХ століття Тадеуша Єжи Стецького.
Будували костел чотири десятиліття до 1899 року. Його фундатор Казимир Любомирский так і не побачив храм завершеним, князь помер у 1871-му, зауважила Світлана Калько:
"Влада царської Росії як могла перешкоджала будівництву храму, їй не потрібно було поширення католицизму, та й польське повстання 1863 року далося взнаки. Будували костел під керівництвом польського архітектора і автора проєкту Костянтина Войцеховського. До фінансування доклався й князь Роман Сангушко зі Славути, виділивши кошти зі свого благодійного фонду. Й нарешті 7 жовтня 1900 року костел освятили".
У 1922 році храм освятили повторно після реставрації. Її робили через те, що будівля постраждала під час Першої світової війни.
"Оновлений костел у неоготичному стилі з червоної цегли зі шпилями, що стрімко здіймалися вгору, і які було видно практично з будь-якої точки міста, став окрасою Рівного. На видовжених готичних вікнах з’явилися кольорові вітражі", — зазначила краєзнавиця.
Інтер'єр костелу, зі слів Світлани Калько, зберігся на старих фотографіях:
"Це 20-30-ті роки минулого століття, на них видно розписи на стінах. На жаль, нічого до цього часу не збереглося. Тому що після закриття костелу всі ці розписи були нещадно здерті. І завдяки фотографіям знаємо, що головний вівтар був мармуровий з позолотою й усіма відповідними атрибутами костельними".
Ікона-реліквія
Зі слів Світлани Калько, реліквією костелу вважалася ікона "Богородиця з Дитям", яку пожертвували в 1650 році ще дерев’яному храму, одному з попередників мурованого. Вона зберігалася біля головного вівтаря у спеціально виготовленій ніші.
"Унікальна ікона, точна дата появи невідома, але їй майже 400 років. Вона була чудотворною і тривалий час вважалася втраченою після закриття костелу. Але рік тому на одному з польських сайтів я натрапила на ікону "Марія з Волині" і з'ясувала, що це ікона з рівненського костелу й зараз перебуває в Польщі, у містечку Моково, в костелі Святої Трійці. Вона потрапила туди після Другої світової війни. Один із ксьондзів, вочевидь, передбачаючи сумну долю костелу і всіх реліквій, які в ньому були, забрав і вивіз цю ікону. Поляки її реставрували і вона має трохи інакший вигляд. Але завжди наголошують, що це ікона з рівненського костелу", — розповіла Світлана Калько.
4 квітня 2023 року у Рівне привезли ікону-копію головної святині костелу Святого Антонія та його мурованого і дерев'яного попередників, розповіла Суспільному краєзнавиця Світлана Калько. Її розмістили в діючому храмі Святих Апостолів Петра і Павла.
"Один з найкращих органів усієї Європи"
Костельний орган нині не можна ані почути, ані побачити, зауважила краєзнавиця:
"Його спіткала надзвичайно сумна доля. Орган демонтували після закриття костелу в 1961 році й вивезли до міського парку культури, начебто на зберігання. Потім опинився на смітнику господарського двору парку, а в середині 80-х років закінчив своє існування на загальноміському сміттєзвалищі. Це був один із найкращих органів усієї Європи, яким пишалося Рівне. Ми не знаємо, який він мав вигляд. Одначе, коли при закритті костелу описували майно, то в переліку значився "орган готіческій". Можливо, колись пощастить знайти його детальний опис. Можна припустити, що він мав фасад, як і цей, нинішній, з гострими шпилями. Також раніше була традиція, орган для костелу робили з фасадом, схожим до обрисів костелу, для якого його виготовляли".
За даними Світлани Калько, костельний орган виготовляла та ж фірма, що й нинішній, встановлений у залі камерної та органної музики.
Це чеська фірма, яка спочатку називалася "Брати Rieger", а пізніше — "Rieger Kloss". Щодо нинішнього органу, його виготовили у 1989 році, має 6,5 метрів висоти, три мануали, 43 регістри, майже три тисячі труб і важить 12 тонн.
Пережив дві світові війни, але не радянську владу
Костел Різдва Пресвятої Діви Марії і Антонія Падуанського пережив дві світові війни і діяв навіть у роки нацистської окупації.
З 1945 року настоятелем парафії був Серафим Кашуба. Це останній ксьондз рівненського костелу.
У 1961 році радянська влада закрила храм.
Світлана Калько досліджувала біографію Серафима Кашуби і знайшла, як ксьондз у своєму щоденнику писав про це:
"Серафим Кашуба був свідком плюндрування Рівненського костелу, на його очах виносили з храму дорогі серцю парафіян реліквії, здирали хрести з веж. Ті чорні дні він описував так: «Вулиці оточені кордоном, а з відкритого костелу, як з роздертого Серця Спасителя, вивозять усе по черзі – вівтарі, лавки, ікони. А потім було видерто дзвони, неначе серце з мертвого тіла, а злочинець, який зламав хрест, повісився, як Юда»”.
У 2023 році на фасаді колишнього костелу у Рівному відкрили дошку його останньому настоятелю Серафиму Кашубі та вперше за 60 років в приміщенні відслужили месу.
Поглумилася радянська влада й над похованнями князів Любомирських у криптах костелу. У 2021 році науковиця Рівненського обласного архіву Людмила Леонова знайшла документ про перепоховання їхніх решток. Із нинішнього органного залу їх перенесли в 1961 році на Дубенське кладовище. За словами Людмили Леонової, раніше про такий факт було відомо лише зі спогадів старожилів і цю знахідку вона назвала сенсаційною.
Радянське кіно в колишньому костелі
У січні 1966 року в колишньому костелі відкрили кінотеатр на 274 місця. Попередньо “підкоригувавши” його так, щоб нічого не нагадувало про храм, зазначила Світлана Калько:
"Шпилі розібрали через два роки після закриття. Хоча відомостей про те, що костел був аварійний — немає. Просто зруйнували — і все, така влада була. Люди, які були очевидцями цього, розповідали, що спочатку здерли одного хреста, потім шпиль поруйнували, потім другого. Чоловік, який здер один з хрестів, і справді вчинив самогубство. А нове кіно, яке спочатку нарекли “Хронікою”, а потім “Глобусом”, не зажило особливої популярності серед рівнян і в колишньому костелі так і не прижилося. Декотрі місцеві поборники будівництва соціалізму-комунізму уже виношували ідею загалом знести занедбану споруду".
У планах радянської влади була перебудова костелу Святого Антонія під меморіал бойової і партизанської слави.
Про таємниці колишнього костелу — в органному залі
На думку краєзнавиці, будівлю костелу від перебудови чи повного знесення врятувала чудова акустика в залі. На це звернули увагу місцеві музиканти.
Після внутрішньої перебудови та часткової зовнішньої реставрації в 1987 році в колишньому храмі відкрили зал органної і камерної музики Рівненської обласної філармонії.
Читати ще Як у Рівному налаштовують органЗ 2022 року тут водять екскурсії з елементами квесту. Дитяча має назву "Таємниці органного залу".
А також дві авторські екскурсії Світлани Калько для дорослих — денна "Нерозкриті таємниці органного залу" і вечірня "Слідами князів Любомирських. Загублені пам'ятки Рівного".
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
