"Боятися мобілізації — це природна реакція": психолог з Рівного розповів, як побороти цей страх

"Боятися мобілізації — це природна реакція": психолог з Рівного розповів, як побороти цей страх

Боятися мобілізації — природна реакція, вважає військовий психолог з Рівного, ветеран ЗСУ Максим Чубик. Як побороти цей страх, він розповів в етері "Суспільне. Студія".

— З позиції психології, чи нормально боятися мобілізації?

— Те, що частина людей боїться мобілізації — це природна реакція. Страх — це те, що саме зараз загрожує конкретній людині. Тривога — це більше про майбутнє. Люди бачать багато несправедливості — і це нормально, що вони бояться.

— Яку несправедливість маєте на увазі?

— Наприклад, бачать, яка в нас призовна компанія, як працює ТЦК — і це в них викликає дуже багато тривоги. Виникають питання, чому мене мобілізовують, а багаті, депутати і їхні діти можуть відкупитися? І цю несправедливість треба якось змінити: якщо йдуть воювати, то йдуть воювати всі. Не має бути такого, що хтось відкупився, а хтось — ні. Тобто це має бути один закон для всіх. На рівні держави мають розробити комплекс заходів, щоб тривоги та страху в людей стало менше.

— Які це мають бути заходи, на вашу думку?

— Держава має інформувати й допомагати на етапах призову, навчання і служби в армії. Це ціла система заходів. Починаючи з того, як людину призивають, як її інформують, як з нею поводяться на ВЛК, як з нею проводяться в ТЦК. Далі — як проходять збори, наскільки ці збори якісні та як довго тривають. Також важливо, як поводяться командири з цією людиною в частині, наскільки вона інформована. Наприклад, якщо людину потім поранили, то вона має точно знати, наскільки вона буде забезпечена.

— А чи може людина сама навчитися контролювати свою тривожність, впливати на неї?

– Так, може. З елементарного — людина має зайнятися своїм здоров'ям, своєю фізичною формою. Можна заздалегідь чомусь навчитися або покращити свої вже набуті навички. Також можна поспілкуватися зі знайомими, які вже воюють. Чим більше людина буде знати, чим більше вона буде підготовлена, тим менше страху і тривоги в неї буде.

— Наскільки поширена практика, щоб з новобранцями в підрозділах працювали психологи? Чи дієво це?

— У кожній бригаді є структура, де є психологи. Є курси, на яких спеціалісти працюють з військовими або з мобілізованими. Ці курси проводять, вони є обов'язковими. Раніше, на початку війни, мені здається, цього було менше. А зараз це вже стає як система і діє достатньо ефективно. Я бачу і чую гарні відгуки.

— Чого навчають на цих курсах?

— Навчають, що робити, коли паніка, істерика, страх, тривога, ступор. Навчають, як справитися з емоціями самому, якщо це можливо. Якщо це паніка, ступор чи істерика, то її дуже важко здолати самому. Тоді спеціалісти навчають побратима, як він має правильно надавати першу психологічну допомогу.

— Які у вас є поради для родичів і близьких людини, яку мобілізували?

— Важливо менше розпитувати про обставини, в які людина потрапила. Треба більше говорити про позитив, про гарні новини, що вдома і в родині все гаразд. Казати військовослужбовцю, що ним пишаюся, що його люблять і чекають. Бо якщо рідні кажуть, що вони хвилюються, то військовослужбовець починає хвилюватися за них. Звичайно, кожен в такій ситуації хвилюється, але треба перемкнутися на якісь дії. Наприклад, подумати, чим допомогти, що вислати, спрямувати свою тривогу в корисну справу.

Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок